
- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •Структура соціологічного знання.
- •Методи соціології.
- •Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •Соціальні закони, їх класифікація.
- •Основні функції соціології.
- •Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •Позитивістська соціологія о. Конта.
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •9.Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •10.Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11.Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14.Соціологічні ідеї п.Сорокіна.
- •15.Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •16.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”.
- •19.Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку.
- •20.П.Сорокін – видатний соціолог хх століття.
- •21.Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •22.Основні напрямки сучасної соціології.
- •23.Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •24.Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •25.Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •27.Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •28.Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •29.Соціологія в.Парето.
- •30. Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •Соціальна структура суспільства, її складові.
- •Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •Поняття соціального інституту, його види.
- •Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11.Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •14. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •15.3Мі як соціальний інститут, його функції.
- •16.Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •17.Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •18.Історичні типи стратифікації.
- •19.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •20.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •21.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •22.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •23.Соціальна мобільність та її види.
- •24.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •25.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •Соціологічна структура особистості.
- •Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •Типологія особистості в соціології.
- •Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •Соціальна сутність культури.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Основні функції культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •Організаційна культура, її елементи.
- •Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •Система цінностей сучасної молодої людини.
- •Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •Структура соціального конфлікту.
- •Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Проблема відчуження праці.
- •Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9. Соціологія політики
- •2.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •3.Структура та властивості політики.
- •4. Сутність соціального в політиці.
- •5.Соціальна сутність політичної свідомості і політичних відносин.
- •6. Ознаки демократичної, правової, соціальної держави.
- •7.Типологія держав, їх основні характеристики.
- •8.Сутність легітимності політики і влади, її основні ознаки.
- •9.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •10. Громадянське суспільство та його основні інститути.
- •Тема 10. Соціологія релігії
- •1.Предмет соціології релігії.
- •2.Соціальна сутність релігії.
- •4.Специфіка церкви як соціального інституту.
- •5.Релігійна ситуація в сучасній Україні.
- •6.Основні релігійні організації України
- •7.Християнські церкви в Україні.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •Функції соціологічного дослідження.
- •Етапи організації соціологічного дослідження.
- •Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •Методи аналізу соціологічних документів.
- •Соціологічне спостереження, його види.
- •Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
- •Інтерв’ю, його види.
- •Експертиза, її призначення.
- •Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •Тестування, його призначення. Види тестів.
- •Соціометрія, особливості її застосування.
- •Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
Структура соціального конфлікту.
Узагальнення та зіставлення різних конфліктологічних концеп цій свідчить, що кожний конфлікт має деякі спільні складові, до яких зазвичай відносять:
• суб'єктів конфлікту;
• відносини між ними;
• предмет (проблему, спірне питання), з приводу якого він виникає;
• соціальне середовище, у якому протікає. Розглянемо характеристики кожного з цих компонентів.
1. Суб'єкти конфлікту (конфліктуючі сторони) — це безпосередні учасники конфлікту, які складають основні структурні елементи будь-якого конфлікту, оскільки своїми діями вони породжують сам конфлікт, надають йому того чи іншого змісту та гостроти, визначають його тривалість та зміни. Чітке визначення суб'єктів конфлікту допомагає з'ясувати його предмет, спрогнозувати динаміку та можливі варіанти розв'язання.
можна виділити наступні види конфліктів:
1) між окремими особистостями — міжособистісні;
2) між окремою особистістю та групою — особистісно-групові;
3) між групами — міжгрупові.
2. Характер відносин між конфліктуючими сторонами визначається ступенем їх взаємодії та взаємозалежності. Якщо ж у суб'єктів конфлікту у попередній період були відсутні будь-які стосунки і вони не мають наміру підтримувати їх у майбутньому, вони мають більш широкий вибір лінії поведінки у конфліктній ситуації. Тому важливо встановити, які відносини між учасниками конфлікту були до його початку, у момент конфлікту, і які відносини між собою вони планують після його завершення.
3. Предмет конфлікту є змістовною характеристикою конфлікту і передбачає з'ясування його об'єкту, тобто того, що саме зосереджує на собі увагу та прагнення учасників конфлікту, і, водночас, протиставляє їх один одному, а, отже, є об'єктивною основою виникнення між ними конфліктних відносин.
Та сукупність характеристик об'єкту, що робить увагу до них та прагнення кожного з учасників такими, що суперечать увазі та прагненням іншого, і становить предмет конфлікту.
Загальновизнано, що основними об'єктами більшості соціальних конфліктів виступають ресурси, статус та цінності.(ОПИС)
4. Зовнішнє соціальне середовище здійснює суттєвий вплив на виникнення та розвиток конфліктів через стандарти в оцінках соціальних ситуацій, стилі аналізу, моделі вирішення проблем, способи прийняття рішень, які сформувались у даному середовищі. До факторів зовнішнього середовища належать також засоби масової інформації, громадська думка, включення у конфліктний процес третьої сторони тощо.
Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
До позитивних функцій конфліктів більшість соціологів відносить:
соціально-діагностичну — виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч, поляризацію інтересів різних соціальних груп;
регулюючу — конфлікти створюють і підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управляння;
інтегративну — участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці, узгодженні та об'єднанні своїх зусиль;
інноваційну — конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, утвердженню нових норм та цінностей, дозволяють уникнути застою, є джерелом нововведень та прогресивних тенденцій;
комунікативну — пошук шляхів розв'язання конфлікту активізує соціальну взаємодію, забезпечує взаємопристосування його учасників, спільне вироблення взаємоприйнятних рішень;
соціально-психологічну — конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій і поступовому зниженню їх інтенсивності.
Водночас, конфлікти можуть нести і деструктивні тенденції, посилювати нестабільність соціальної системи, порушувати її нормальне функціонування. У такому випадку говорять про негативні функції конфліктів, до яких відносять:
дестабілізуючу — деструктивні конфлікти призводять до порушення соціальної рівноваги, громадського порядку, застосуванню насильницьких методів розв'язання існуючих проблем;
надлишково-витратну — конфлікти, як правило, вимагають використання додаткових матеріальних, часових, моральних, зокрема, емоційних ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;
дезорганізуючу — конфлікти уповільнюють та ускладнюють процеси прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань, порушують ритм та ефективність діяльності.