2.8.4. Нормування шумів

В Україні і в міжнародній організації' зі стандартизації застосовується принцип нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот.

Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-86. В ньому закладено принцип встановлення певних параметрів шуму, виходячи з класифікації приміщень за'їх використанням для трудової діяльності різних видів.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях слід вибирати згідно з табл. 2.8.

В нормах передбачаються диференційовані вимоги до допустимих рівнів шуму в приміщеннях різного призначення в залежності від характеру праці в них. Шум вважається допустимим, якщо вимірювані рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот нормованого діапазону (63—8000 Гц) будуть нижчі, ніж значення, котрі визначаються граничним спектром.

Використовується також принцип нормування, котрий базується на регламентуванні рівня звуку в дБА, котрий вимірюється при ввімкненні коректованої частотної характеристики А шумоміра. В цьому випадку здійснюється інтегральна оцінка всього шуму, на відміну від спектральної.

Н

Таблиця 2.8 Допустимі спектри рівнів звукового тиску

Робоче місце	Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах ізсередньогеометричними частотами, Гц								Рівень зву­ку і еквіва­лентний рі­вень звуку, дБА
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислю­вальних машин, лабораторій для теоретичних робіт і опрацювання експериментальних даних, прийому хворих в медпунктах	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Приміщення керування, робочі кімнати	79	70	68	58	55	52	50	49	60
Кабіни спостережень і дистан­ційного керування: без мовного зв'язку по телефону	94	87	82	78	75	73	71	70	80
з мовним зв'язком по телефону	83	74	68	63	60	57	55	54	65
Приміщення і дільниці точного збирання, приміщення лабораторій для виконання експериментальних робіт	94	87	82	78	75	73	71	70	80
Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях і на території підприємств	95	87	82	78	75	73	71	69	80

ормування рівня звуку в дБА суттєво скорочує об'єм вимірювань і спрощує обробку результатів. Однак цей принцип не дозволяє визначити частотну характеристику необхідного шумоглушіння у випадку перевищення норми. В той же час саме ці дані необхідні при проектуванні заходів щодо зниження шуму.

Нормування шуму за рівнями звуку в дБА та за граничними спектрами застосовуються для оцінки постійного шуму. Для оцінки непостійних шумів використовується еквівалентний рівень, котрий рівний рівню постійного звуку, широкосмугового, неімпульсного шуму, котрий справляє такий самий вплив на людину, як і даний непостійний шум.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску Ь_в, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

Для орієнтовної оцінки в якості характеристики постійного широкосмугового шуму на робочих місцях допускається приймати рівень звуку в дБА, вимірюваний за часовою характеристикою „повільно" шумоміра.

Нормованою характеристикою непостійного шуму на робочих місцях є інтегральний критерій — еквівалентний (за енергією) рівень звуку в дБА. Еквівалентний рівень звуку £-_Л в дБА даного непостійного шуму — рівень звуку постійного широкосмугового шуму, котрий має той же самий квадратичний звуковий тиск, що і даний непостійний шум протягом певного інтервалу часу, що визначається за формулою:

10 Ід і

с/г

(2.51)

де Р_А(ї) — точне значення середнього квадратичного звукового тиску з врахуванням корекції А шумоміра, Па;

Р₀ — вихідне значення звукового тиску (в повітрі Р₀ = 2 х 10"⁵ Па); Т — час дії шуму, год. Еквівалентні рівні звуку непостійного (непереривчастого) шуму в кожній точці при вимірюваннях шумоміром визначають за такою

послідовністю:

—

Таблиця 2.9 Поправки до значень виміряних рівнів звуку

Тривалість ступеня переривчастого шуму, хв.	480	420	360	300	240	180	120	60	ЗО	15	6
Поправка
^і, дБА	0	0,6	1,2	2,0	3,0	4,2	6,0	9,0	12,0	15,1	19,0
ДЧ дБА

визначають поправки АЬ_А дБА, ДЦ, дБ до значень виміряних рівнів звуку або октавних рівнів звукового тиску в залежності від тривалості ступенів шуму (табл. 2.9);

— розраховують різниці Ь_А, - АЬ._А., Ц - ДЦ для кожного ступеня шуму;

— отримані різниці додають згідно з даними, наведеними нижче (табл. 2.10):

Таблиця 2.10

Добавки до більш високого рівня в залежності від різниці двох додаваних рівнів

Різниця двох додаваних рівнів, дБА, дБ	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	15	22
Добавка до більш										_
високого рівня,	3,0	2,5	2,0	1,8	1,5	1,2	1,0	0,8	0,6	0,5	0,4	0,2	0
дБА, дБ

Визначений сумарний рівень і буде еквівалентним рівнем звуку або рівнем звукового тиску.

ГОСТ 12.1.003-86 не враховує різноманітності трудової діяльності. Найбільш раціонально при встановленні гранично допустимих рівнів шуму виходити з категорій важкості та напруженості праці.

Д

Таблиця 2.11 Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості

Категорія напруженості праці	Категорія важкості праці
	Легка І	Середньої важкості II	Важка III	Дуже важка IV
Мало напружена І	80	80	75	75
Помірно напружена II	70	70	65	65
Напружена III	60	60	—	—
Дуже напружена IV	50	50	—	—

ля окремих виробництв можна знижувати допустимі рівні звуку з врахуванням категорії важкості та напруженості праці згідно з табл. 2.11.