
- •Тема 14. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності
- •14.1. Валютна ефективність зовнішньоторгових операцій
- •Ефективність створення експортних виробництв також може визначатися через валютну ефективність. Валютна ефективність експортної угоди визначається за формулою:
- •Ефективність придбання і використання імпортного обладнання визначається як валютна ефективність імпорту за формулою:
- •14.2. Ефективність експорту та імпорту (методика т.В.Миролюбової)
- •14.3. Ефективність експорту та імпорту (методика ю.В.Макогона та в.А.Кравченка)
- •14.4. Вплив на вартість імпорту факторів оподаткування
- •Запитання і завдання для самостійної підготовки і контролю знань
Ефективність створення експортних виробництв також може визначатися через валютну ефективність. Валютна ефективність експортної угоди визначається за формулою:
, (14.18)
де ВодЕ – контрактна ціна експортної продукції;
Ккр – коефіцієнт кредитного впливу;
ЗпитЕ – питомі витрати на виробництво та реалізацію експортної продукції.
Якщо значення розрахованого показника перевищує 1, тоді експорт вважається економічно вигідним.
Економічний ефект експорту можна визначити за такою формулою:
Е
(14.19)
де КВі – ефективність використання отриманої від угоди валюти;
NE – розмір експортної партії.
У випадку обов’язковості продажу валюти у валютний резерв держави чи іншим органам (наприклад, Національному банку) за встановленими курсами у розрахунках використовується середній коефіцієнт ефективності використання валюти КBi.
Ефективність придбання і використання імпортного обладнання визначається як валютна ефективність імпорту за формулою:
, (14.20)
де
– питома вартісна оцінка імпортної
продукції;
– контрактна ціна імпортної продукції;
Kве – валютний коефіцієнт ефективності експорту.
Якщо значення КBi > 1, то імпортна операція вважається економічно вигідною.
Економічний ефект імпорту визначається за формулою:
, (14.21)
де Ni – розмір імпортної партії.
Обґрунтовуючи імпорт обладнання, необхідно врахувати альтернативні варіанти, особливо, якщо є декілька можливих фірм-постачальників з обладнанням приблизно однакової якості та близькими технічними і експлуатаційними характеристиками. В таких випадках розглядається ефект від заміни імпортера за формулою:
Езам = Вil Кkpl КBel – В12 Кkp2 КBe2 (14.22)
Приймаючи рішення, вибирають той варіант, який забезпечує додатний ефект. Дані для порівняння беруть з конкурентного аркуша, який складається підприємством в період підготовки імпортної операції. Часто альтернативою імпорту обладнання є лізинг.
14.2. Ефективність експорту та імпорту (методика т.В.Миролюбової)
Для визначення економічної ефективності експортно-імпортної діяльності на рівні підприємства рекомендують також методику запропоновану Т.В.Миролюбовою, суть якої полягає у наступному.
Перш за все розраховується показник ефективності експорту:
(14.23)
де Еекс 1 – показник економічної ефективності експорту;
Ов.ф. – гривневий еквівалент відрахувань у валютний фонд підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки в гривні по курсу на день надходження валюти, грн;
В р – гривнева виручка від обов’язкового продажу валюти, грн;
Зекс – повні затрати підприємства на експорт, грн.
(14.24)
де Еекс 2 – показник економічної ефективності експорту;
Оекс – об’єм експорту у внутрішніх середньорічних цінах, грн;
Секс – виробнича собівартість експортних товарів, грн.
(14.25)
де Еекс 3 – показник економічної ефективності експорту;
Кекс – середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються при виробництві експортної продукції, грн.
Показники Еекс 1, Еекс 2, Еекс 3 доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Еекс 1 > Еекс 2, а також при аналізі експортно-імпортної діяльності підприємства за попередній період і при плануванні її на майбутнє.
На основі розрахованих показників можна зробити наступні висновки. Якщо показник Еекс 1 > 1, а Еекс 1 > Еекс 2, то експорт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси, слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів. Показник Еекс 3 вказує на рівень ефективності відповідних товарів, при чому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства складає дохід від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансований на експорт капітал.
Прямий економічний ефект від імпорту товарів народного споживання можна визначити за наступною формулою:
(14.26)
де ЕЕімп – показник економічного ефекту імпорту;
Цр – ціна реалізації імпортних товарів народного споживання на внутрішньому ринку, грн;
ЗТНСімп – затрати на імпорт товарів народного споживання, грн.
Величина ЕЕімп характеризує величину прибутку від реалізації імпортних товарів народного споживання. Даний показник може використовуватись при обґрунтуванні покупки товарів народного споживанння, а також при плануванні та аналіз зовнішньоекономічної діяльності.