Тема 14. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності

14.1. Валютна ефективність зовнішньоторгових операцій

14.2. Ефективність експорту та імпорту (методика Т.В.Миролюбової)

14.3. Ефективність експорту та імпорту (методика Ю.В.Макогона та В.А.Кравченка)

14.4. Вплив на вартість імпорту факторів оподаткування

Ключові поняття: валютна ефективність, коефіцієнт валютної ефективності експорту, коефіцієнт валютної ефективності імпорту, інтегральна ефективність, експортний еквівалент, імпортний еквівалент, економічний ефект експорту, валютна збалансованість, абсолютна ефективність експорту, ефективність продажу на внутрішньому ринку експортних товарів, абсолютний ефект експорту, експортний дохід, експортні витрати, експортний прибуток, базовий коефіцієнт ефективності експорту

14.1. Валютна ефективність зовнішньоторгових операцій

В сучасних умовах демонополізації зовнішньоекономічної діяльності підприємства самостійно працюють на зовнішньому ринку. Відповідно вони самостійно визначають методи та форми роботи на зовнішньому ринку, а також несіть відповідальність за результати своєї роботи.

У зв’язку з цим підприємствам необхідно налагоджувати власну ефективну систему управління зовнішньоекономічною діяльністю, яка б була адекватною сучасним вимогам та умовам, враховувала динаміку кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків, базувалась на принципах адаптивності та забезпечувала достатню гнучкість і швидкодію у прийнятті рішень.

Для систематизації та аналізу зовнішньоекономічної діяльності виробничо-економічних систем у рикових умовах необхідно використовувати систему показників. При оцінці діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник ефективності реалізації експортних товарів являє собою виражене у відсотках відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється за формулою:

(14.1)

де В_нетто – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений в гривні за офіційним курсом.

ПС – повна собівартість реалізованої продукції, грн.

На показник ефективності впливають виручка-брутто, курс гривні до долара, рівень накладних витрат в інвалюті у відсотках, виробнича собівартість одиниці товару, рівень накладних витрат у гривнях. Вплив перерахованих факторів можна визначити методом “ланцюгових підстановок”, якщо представимо вище приведену формулу у наступному вигляді:

(14.2)

де Ц_брутто – ціна-брутто, долари за одиницю товару;

НВ_вал, НВ_грн - накладні витрати відповідно в іноземній та національній валютах;

С_од – виробнича собівартість одиниці товару, грн.

Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у долях гривні, у цьому випадку він показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що приходиться на кожну витрачену фірмою гривню.

Звітні показники ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть можливість установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді в порівнянні з минулим.

Економічною характеристикою будь-якої зовнішньоторгової операції є показник валютної ефективності (купівельна сила валюти, товарний курс). По експорту та імпорту визначається згідно експортним та імпортним еквівалентами.

Експортний еквівалент – це набір товарів та послуг, експортованих з метою отримання валюти.

Імпортний еквівалент – це набір товарів та послуг, імпортованих на отриману від експорту валюту.

Валютна ефективність експорту розраховується за формулою:

, (14.3)

де – валютна ціна і-го експортного товару чи послуг, вал.од./шт;

N_Ei – кількість і-го товару в складі експортного еквівалента, шт.;

– дисконтовані витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару чи послуг, грн./шт.;

m – кількість назв товарів та послуг в експортному еквіваленті.

Валютну ефективність імпорту можна розрахувати так:

, (14.4)

де – валютна ціна і-го імпортного товару чи послуг, грн./шт;

N_ij – кількість і-го товару в складі імпортного еквівалента, шт.;

- валютна ціна одиниці j -го товару чи послуг, вал. од./шт.;

n – кількість назв товарів та послуг в імпортному еквіваленті.

Сам по собі кожен з цих коефіцієнтів не дає відповіді про вигідність операції. Для її оцінки необхідне порівняння з якоюсь базою. У випадку повної або часткової конвертованості національної валюти базовим показником може бути валютний курс. Наприклад, якщо валютний коефіцієнт (К_ве) перевищує значення курсу валюти, то експорт вважається ефективним.

Якщо національна валюта повністю неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, на яку може бути закуплений товар чи послуги з-за кордону. Інтегральна ефективність розраховується за наступною формулою:

Е_{інтегр.} = К_веК_ві. (14.5)

Комплекс операцій при цьому вважається ефективним, якщо цей добуток є більшим за одиницю.

Показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво. Показник ефекту імпорту товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання. В умовах не конвертованості національної валюти показники ефекту експорту (Е_е) та імпорту (Е_і) визначаються за формулами:

(14.6)

(14.7)

Валютні коефіцієнти К_ві і К_ве служать для переводу національної валюти в іноземну і навпаки.

Якщо відома сума виторгу від контракту В_е і витрати на виробництво З_е, то:

(14.8)

Для імпортної операції, коли відома вартісна оцінка імпортної продукції Z_i, і витрати на імпорт В_i тоді:

(14.9)

Оскільки при здійсненні експортно-імпортної операції вторгована валюта, як правило, використовується для імпорту товарів чи послуг, то повинна дотримуватись умова валютної збалансованості:

В_е = В_і, (14.10)

де В_е – валютний виторг від експортної операції, вал. од.;

В_і – валютні витрати від операцій по імпорту, вал. од.

Використавши формули для розрахунку ефекту експорту та імпорту, отримаємо:

(14.11)

, (14.12)

Тобто для збалансованого за валютою товарообміну виконується рівність Е_е=Е_і, а будь-яке з цих значень можна трактувати як ефект від зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Зовнішньоекономічні операції можуть оплачуватись готівкою або в кредит. Найвигіднішою для продавця і найменш вигідною для покупця є оплата готівкою. Але на практиці така форма застосовується для операцій з незначними сумами. Здебільшого, особливо при експорті продукції, зовнішньоекономічні операції здійснюються на умовах кредиту. Бувають також випадки, коли частина суми оплачується готівкою, а частина на умовах кредиту.

Для врахування умов кредитування в розрахунках ефективності зовнішньоекономічних операцій використовується коефіцієнт кредитного впливу (К_кр), який є відношенням сумарного значення валютних надходжень, приведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторгової ціни цього товару.

Це відношення враховує вплив таких чинників, як середньорічний відсоток за кредит, термін погашення кредиту, частка суми контракту, яка оплачується в кредит та інше. Тому формули для розрахунку К_кр є складними і на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведені числові значення цього коефіцієнта залежно від конкретних умов кредитування.

При наданні експортером кредиту К_кр<1, якщо відсоткова ставка не перевищує норму дисконту. К_кр=1 при оплаті готівкою, а також якщо значення відсоткової ставки і норми дисконту однакові, а погашення кредиту передбачено однаковими частинами, починаючи з наступного після поставки товару року.

Якщо зовнішньоекономічна операція передбачає кредитування, тоді формули розрахунку ефективності мають вигляд:

Ефект експорту:

(14.13)

Ефект імпорту:

, (14.14)

Ефективність експорту:

, (14.15)

Ефективність імпорту:

, (14.16)

Якщо експорт (імпорт) здійснюється в рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується величина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

К_{погаш. кр.}=1/К_кр (14.17)

За час з моменту підписання контракту до оплати за контрактом може змінитись валютний курс залежно від стану торгівлі і платіжного балансу, рівня інфляції та інших чинників. Тобто, існують так звані валютні ризики.

Загалом зміна валютних курсів має такі наслідки:

• зниження курсу національної валюти дає змогу експортерам отримувати додатковий прибуток (валютний);

• підвищення курсу національної валюти веде до збитків експортера (курсові втрати). Для імпортера спостерігається обернена картина:

• зниження курсу національної валюти веде до збитків імпортера,

• підвищення курсу національної валюти забезпечує імпортеру додатковий прибуток.

Валютні ризики можуть бути досить значними у випадку довготермінових угод, при продажу товарів у кредит, при лізингу обладнання тощо.

Додаткові валютні ризики можуть виникнути, коли в зовнішньоекономічних контрактах передбачені різні валюти для визначення ціни експортного (імпортного) товару і для платежу.