Вопрос 20

1. Класифікація штучних органів. Вимоги до конструкції апаратів штучних органів. Апарат «штучна нирка». Гемодіаліз. Основні елементи конструкції гемо діалізаторів.

Штучні органи (ШО) – технічні засоби для тимчасової або постійної заміни функцій органів людини. ШО можна умовно поділити на такі, що:

1. Не імплантуються в організм.

2. Частково або повністю імплантуються.

Загальні вимоги до конструкції апарату штучних органів:

1. Матеріали повинні витримувати довгострокові циклічні навантаження.

2. Відсутність термоутворень.

3. Конструкція не повинна мати застійних зон, областей підвищених механічних навантажень.

4. Конструкція повинна мати мінімум поверхонь, що циклічно контактують поміж собою та тканиною, для зниження травмування елементів крові.

Апарат «штучна нирка».

«Штучна нирка» - апарат для виведення з організму токсичних продуктів обміну та екзогенних отрут чужорідного походження (будь-яка речовина, що потрапила в організм у кількості, достатньої, аби заподіяти шкоду внаслідок прямого пошкодження або в результаті дії його метаболітів), а також для регуляції електролітного водного балансу та кислотно-лужної рівноваги. Апарат «Штучна нирка» призначений для тимчасової заміни функції нирок по очистці крові, але він не моделює природних ниркових процесів.

Основні елементи апарата «Штучна нирка» наведені на функціональній схемі

• діалізатор,

• перфузійний пристрій для руху крові через апарат,

• пристрій для приготування та подачі у діалізатор розчину (діалізуюча система),

• пристрій, який контролює та регулює основні техніко-медичні параметри гемодіалізу,

• монітор.

Гемодіаліз – метод чистки крові від низько- і середнє молекулярних речовин за допомогою вибіркової дифузії через напівпроникну мембрану, яка відділяє стерильну кровопровідну систему від нестерильного даілізуючого розчину.

Основні елементи конструкції гемо діалізаторів. Основними елементами є листи напівпроникної мембрани, яки затиснуті між пластинами полімеру (оргстекла) з повздовжніми канавками, які формують спрямовані потоки крові та діалізуючого розчину по обидва боки мембрани.

ВОПРОС 21

2. Класифікація штучних органів. Вимоги до конструкції апаратів штучних органів. Апарат «допоміжна печінка». Апарат «штучна ендокринна підшлункова залоза».

Штучні органи (ШО) – технічні засоби для тимчасової або постійної заміни функцій органів людини. ШО можна умовно поділити на такі, що:

3. Не імплантуються в організм.

4. Частково або повністю імплантуються.

Загальні вимоги до конструкції апарату штучних органів:

5. Матеріали повинні витримувати довгострокові циклічні навантаження.

6. Відсутність термоутворень.

7. Конструкція не повинна мати застійних зон, областей підвищених механічних навантажень.

8. Конструкція повинна мати мінімум поверхонь, що циклічно контактують поміж собою та тканиною, для зниження травмування елементів крові.

Апарат «допоміжна печінка»

Цей апарат, або апарат «штучна печінка», призначений для підтримки роботи ураженої печінки. Він заміщає її метаболічні можливості, навіть дозволяє відновлювати нормальну функцію ураженої печінки. Технічні характеристики:

• первинний об’єм заповнення 500-550 мл,

• об’ємна швидкість перфузії 30-40 мл/хв.,

• об’ємна швидкість за плазменною фракцією 15-20 мл/хв.,

• швидкість обертання колоколу 800 об/хв.

Апарат «штучна ендокринна підшлункова залоза».

Цей апарат призначений для стабілізації рівня цукру в крові хворих на сахарний діабет і моделює функцію саморегуляції здорової людини. Традиційний метод періодичних ін’єкцій інсуліну призводить до стрибкоподібної зміни концентрації цукру в крові хворого [4, с.23], що негативно відображується на процесах саморегуляції організму.

Апарати ШЕПЗ поділяють на два класи: - Стаціонарні апарати, Парокорпоральні

ВОПРОС 22