Теоретичні питання

1. Технології канцелярії президента.

2. Символічна комунікація як ознака пропаганди виборчої кампанії.

Затверджено на засіданні кафедри соціальних комунікацій

Протокол № 1 від 29 серпня 2012 р

Київський міжнародний університет

Модульна контрольна робота
Галузь знань 0303 Напрям підготовки 6.030301	Журналістика та інформація Журналістика
Дисципліна: ПРИКЛАДНІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПОЛІТИЦІ

ВАРІАНТ 19

1. Якщо соціальні технлогії будуються на недосить вивіреній базі даних соціальних наук і соціальної статистики та на прогнозах, які важко перевірити, то в таких випадках правомірно говорити про:

1. квазітехнології;

2. тазікотехнології;

3. квантотехнології.

2. Праксеологічні дослідження соціального простору розкривають принципи єдності і взаємозв'язку теорії і:

1. ідеології;

2. практики;

3. політики.

3. Модель технологізації соціального простору конкретного рівня включає в себе такі елементи: соціальне середовище – соціальна діяльність:

1. контроль за особистістю;

2. соціальна взаємодія;

3. самореалізація особистості.

4. Глобальна модель виживання людства, розроблена американськими вченими на замовлення Римського клубу, була обчислена за критерієм скінченності та:

1. виснажуваності ресурсів;

2. перенаселення Землі;

3. парникового ефекту.

5. Поняття «технологія», як відомо, виникло і почало «працювати» в системі:

1. гуманітарного знання;

2. технічного знання;

3. юридичного знання.

6. При створенні умов, у яких можливий процес технологізації, потрібно враховувати: у соціальних процесах – збіг (або близькість) інтересів і потреб особистості і всіх, хто працює на підприємстві, у досягненні кінцевого результату; рівень потенційних можливостей:

1. машин (верстатів, приладдя, швидкість пересування в просторі);

2. особистості (освіта, професійні знання, психологічні дані, моральні якості);

3. програмних продуктів (електронних ресурсів, швидкість трафіку, дизайн оболонки).

7. Демократичні вибори дозволяють громадянам вибирати і зміщувати державних діячів, впливати на склад і поведінку:

1. царів і їхніх міністрів;

2. правлячих кіл країни;

3. закордонних митців.

8. Політична система, політичний процес у кінцевому підсумку визначають тип:

1. політичного режиму;

2. демократичного устрою;

3. капіталістичного змагання.

9. Комунікаційні технології XX століття стали індустріальними способами організації комунікаційних процесів у:

1. партії;

2. суспільстві;

3. цеху.

10. Ідеологія не знає національних:

1. кордонів;

2. забобонів;

3. меншин.