- •1. Становл і розвиток філософії Стародавньої Індії
- •2.Ортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- •3. Неортодокс філософ с-ми Старод Індії.
- •4. Філософія конфуціанства.
- •5. Філософія даосизму.
- •6.Осн риси та етапи розв античної ф-фії.
- •7. Філософія Мілетської школи.
- •9. Елейська школа в античній філософії.
- •8. Стихійна діалектика Геракліта.
- •10. Філософія Демокріта.
- •11. Філософія Сократа.
- •12. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- •13. Ідеальна держава Платона.
- •14. Аристотель як систематизатор античної філософії та логіки.
- •15. Епікуреїзм в античній філософії.
- •16. Стоїцизм в античній філософії.
- •17. Скептицизм в античній філософії.
- •18. Неоплатонізм в античній філософії.
- •19. Апатія , атараксія, евдемонія в античній філософії.
- •20. Основні риси та етапи розвитку середньовічної філолофії.
- •21. Апологетика: примат віри у пізн істини.
- •22. Патристика: віра для розуміння.
- •23. Схоластика: проблема універсалій.
- •24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •25. Основні риси філософії Відродження.
- •26. Діалектика доби Відродження (Кузанський)
- •27. Натурфілософія доби Відродження.
- •28. Соціально-політичні погляди мислителів
- •29. Філософія Реформації.. (Лютер, Кальвін)
- •30. Передумови та осн риси ф-фії Нового часу.
- •31. Емпірична філософія Бекона.
- •32. Раціоналізм і дуалізм філос. Поглядів Декарта.
- •33. Натуралістичний пантеїзм Спінози.
- •34. Філософія Просвітництва.
- •35. Теорія пізнання Канта.
- •36. Етичні погляди Канта.
- •37. Метод і система філософії Гегеля.
- •38. Філос. Історії Гегеля.
- •39. Антропологічна філософія Фейєрбаха.
- •40. Філософія марксизму.
- •41. Позитивізм.
- •42. Прагматизм.
- •43. «Філософія життя» ( Шопенгауер. Ніцше)
- •44. Екзистенцій на філософія.
- •45. Фрейдизм
- •46. Неофрейдизм.
- •47. Герменевтика.
- •48. Неотомізм.
- •49. Філософська антропологія.
- •50. Постмодернізм.
- •51. Філос. Думка Київської Русі.
- •52. Філос. Києво-Могилянської академії.
- •53. Укр. Філос. Думка доби Відродження.
- •54. Філософія Сковороди.
- •55. Університетська філософія.
- •56. «Філософія серця» Юркевича.
- •57. Філософія л. Українки.
- •60. Українська філософія хх ст.
- •58. Філософія Франка.
- •59. Філософія Вернадського.
- •2. Філософія як вищий теоретичний рівень світогляду.
- •3. Картина світу. Філософ картина світу.
- •4. Проблема визнач предмету філософії.
- •5. Основні функції філософії.
- •6. Буття та його основні форми.
- •7. Матерія та її основні форми руху.
- •8. Простір і час.
- •9. Рух основні форми та властивості
- •10. Проблема матеріальної єдності світу.
- •11. Основні принципи діалектики
- •12. Категорії діалектики.
- •15. Альтернативи діалектики.
- •16. Основні принципи гносеології.
- •17. Субєкт і обєкт у процесі пізнання.
- •18. Критерії істини.
- •19. Істина як процес
- •20 Чуттєве пізнання та його форми
- •21. Раціональне пізнання та його форми
- •25. Інтуїція в процессі пізнання.
- •26. Практика в процесі пізнання.
- •27. Сутність людини та сенс її життя.
- •28. Людина, індивід, індивідуальність, особистість
- •29. Проблема людської свободи та відповідальності.
- •30. Особистість і суспільство.
- •31. Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •32. . Взаємодія природи ісуспільства.
- •33. Проблема свідомості у філософії
- •36. Суспільна свідомість, її структура
- •35. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •37. Правова та моральна свідомість.
- •38. Політична свідомість.
- •38. Естетична свідомість.
- •40. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •41. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •42. Поняття соціально-істор практики.
- •43. Соц прогнозув: види, типи, методи
- •44. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •45. Проблема історичного прогресу
- •47. Цивілізац моделі розвитку суспільства
- •48. Поняття цінностей, їх роль у сусп.-ві.
- •48. Ціннісні орієнтації особистості.
- •49. Філософія культури
- •52. Поняття наука. Класифікація наук.
- •50. Форми наукового пізнання ( ідея, факт, проблема, гіпотеза)
- •54. Сцієнтизм та анти сцієнтизм.
- •55. Принцип плюралізму в історії філософії.
- •57. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •1. Предмет логіки, логічна культура мисл.
- •3. Основні закони логіки
- •2. Основні істор етапи розвитку логіки.
- •4. Логічна структура поняття.
- •5. Правила визначення понять.
- •6.Логічна операція поділу понять Правила поділу понять
- •1.Поділ понять повинен здійснюватися за однією основою.
- •9. Складні судження та їх види.
- •7. Логічна операції з обсягами понять.
- •8. Прості судження та їх види.
- •10. Умовиводи та їх види
- •11. Категоричний силогізм
- •14. Правила та можливі помилки аргументації.
- •12.Логічна характеристика доведення.
- •13. Логічна характеристика спростування.
- •15. Дискусія: загальна характеристика
- •1. Предмет релігієзнавстава.
- •4. Функції релігії.
- •3. Структура релігії.
- •5. Проблема класифікації релігій.
- •8. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
- •6. Ранні релігійні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
- •7. Язичництво стародавніх слов’ян.
- •12. Іслам.Особл віросповідання і культу.
- •9. Буддизм як світова релігія.
- •11. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.
- •10. Християнство: основи віровч і культу.
- •Історія філософії
- •Система філософії
- •Релігієзнавство
8. Етнонаціональні релігії: загальна характеристика.
На етапі етнонаціональних релігій по-своєму окреслилася специфіка віри в Бога, чіткіше стали інтерпретуватися її головні елементи, що згодом лягли в основу письмово зафіксованих Священних текстів. З розвитком писемності фіксуються чисельні релігійно – міфологічні конструкції ( оповідання, перекази про Бога, святих, духів тощо), що в подальшому дало можливість їх ієрархічно класифікувати, виокремити головних богів, які були найбільш відповідальні за порятунок людей від зла.
Релігійні системи, як і окремі народи, держави, з’являлися, розвивалися, виконували свої функції й зникали, а деякі з них продовжили своє існування.
До найдослідженіших етнонаціональних релігій належать давньоєгипетська, релігія хеттів, фінікіян, ведична релігія, брахманізм, релігії майя та інків, релігія Стародавнього Китаю, тощо.
6. Ранні релігійні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
Ранні форми релігії - це складний конгломерат місцевих традицій, обрядів і ритуалів, якми позначаються різні етапи людського життя (від народження до поховання), уособлення небесних і атмосферних явищ, релігійно-міфологічні уявлення. До них належать: магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, рільницький культ і шаманізм.
Магія — віра в існування надприродних засобів впливу на навколишній світ. Вона створює враження, що людина може змінити реальність не лише своєю працею (природним способом), а й особливими символічними діями, обрядами й ритуалами (надприродний шлях). За метою, яка ставиться перед чаклунством, магія поділяється на виробничу, лікувальну, застережну, військову, метеорологічну (магія погоди) та ін. Найпоширенішим видом була магія виробнича. Особл різновидом застережної магії були реліг табу. У самостійній формі магія існує у вигляді ворожінь, віри в «лихе» око, тощо.
Фетишизм — віра в існув надприр властивост у матер предметів. Порівняно з магією фетишизм є складнішою формою релігії. У сучасних релігіях фетишизм зберігається як поклоніння священним предметам (хрести, ікони, мощі), а як самостійний залишок — у вигляді віри в амулети й талісмани. Сучасними фетишами — амулетами й талісманами — є ікони, ладанки, хрестики, кулони, слоники, деякі іграшки, заячі хвостики, зуби вовка, лисиці тощо.
Анімізм – це віра в душу і духів людського тіла, тварин, знарядь праці, війни, хвороби і т. ін. В анімізмі світ реальних об’єктів ніби доповнюється світом духовних сутностей. У багатьох народів головними двійниками, яких найбільше поважали первісні анімісти, були душі померлих родичів.
Тотемізм — віра в існування родинних звязків між людьми із певними видами тварин, рослин чи явищ. 2 осн риси тотемізму:
- гол об’єктами поклоніння були тотемні духи. Їм приносили жертви, для них танцювали, співали, ушановували їхні зображення. Особливим способом поклоніння були обряди уподібнення тотемові — прагнення ззовні бути схожими на тотем хоча б однією якоюсь рисою;
- убивати і з’їдати тотем можна було лише за умови дотримання певних релігійних процедур — ритуалів та обрядів. Тотемам поклонялися, але їх же вбивали і з’їдали. При цьому важливим було одне: вбити і з’їсти «за правилами», щоб не зашкодити тотемному духові. Канадські індіанці шевенези ще на початку ХХ ст. виконували такий ритуал над тілом забитого родича-оленя: ставили перед його мордою посуд із їжею, танцювали мисливський танець, просили вибачення та бажали щастя духові оленя в країні мертвих.
