52. Філос. Києво-Могилянської академії.

Визн роль у духовн відродженні укр народу відіграла Києво-Могилян академія, заснована в 1632 p. Тривалий час Академія була осередком профес дія-сті в галузі науки і філософії не тільки в Укр, вона задовольняла освітні потреби Росії, Білорусії. Філософія вивчалась 2—3 р, причому професори використовували в своїх лекціях ідеї найвидатніших мислителів як античності, Середньовіччя, так і Нового часу. Серед діячів Академії провідне місце в розвитку філософ думки посі­дали Й. Кононович-Горбацький, І. Галятовський, С. Яворсь­кий, Г. Бужинський, І. Гізель, Ф. Прокопович, Л. Барановський та ін.

Феофан Прокопович — це один з найбільш яскравих діячів Академії, професор і ректор, який перебував у тісних стосунках з Петром І. В основу свого реліг світогляду поклав деїстичні ідеї: визнаючи Бога як творця, вважав, що матер світ буде існув вічно, існув матерії поєднував з рухом, простором і часом. Важав,що пізн світу можливе на основі чуттєвого досвіду. Предметом пізн вважав те аг, що повтор, тотожне в речах, що відтвор в поняттях. Вважав, що людина є богоподібною в результаті божого творіння. Розум, чесноти, краса – елементи природи, тому людина не є красивою, розумною і доброчинною. Ці якості вона має виявити через акт позицію, працю, доброчинність. Гол питання для люд має бути користь, яку вона приносить ін. Найважл цінність життя – можл мати свободу волевиявл.

Інокентій Гізель – професор КМА. Сформулював власне вчення про Бога, в якому зробив висновки про рівноправність матер і ідеального у визнач природи. Вважав, що речі зовн світу, діючи на органи чуття, посилають їм чуттєві образи. Ост потрапляють на один з органів чуття, відбив на ньому і стають «закарбованими». Закарбов образ викликає відчуття, яке стає об’єктом дія-сті внутр. чуття. Використ цінності християн моральності, гуманізму. Найбільша цінність – непохитна віра в можл люд розуму пізнати істини Бога і подолати зло для досягн Божої благодаті. Вважав, що людина може стати творцем власного щастя.Джерело праведного життя- сумління. Критично ставився до церкви і духовенства; вважав, що вони не мають втручатись у світські справи. Гол. зло–невігластво. Виступав проти насильства, соц. гноблення, за зменш кріпосн гніту.

Георгій Щербацький визначає ф. як науку. Дослідний інтерес якої спрямований на пізн навкол світу і людини. Спирається на люд розум і керується єдиним методом, що уможливлює здобуття істини і спир на самосвідомість. Усуває традиц розрізн розуму і душі і відповідно поділ пізн на чуттєве і розумове.

53. Укр. Філос. Думка доби Відродження.

Цей етап виник як результат впливу зхєвроп. Реформації та утвердж характерних для неї реформац. ідеології й цінностей ренес. гуманізму. Ідеї ренес. Гуманізму розвив представниками протест. громад, братствами, Острозьк культурно-проствіт. центру, діячами укр. полем літ-ри Вишенським, Смотрицьким, Зизанієм.

І.Вишенський – один з найвідоміших полемістів, який захищав духовні цінності укр православ’я. У своїх творах обстоював ідею, згідно з якою основою духовн життя людини повинна бути мудрість Божа – Софія, що виявл в культових особлив православ’я (храмах, іконах). Різко протиставляв Бога і матер світ, вважаючи, що Бог є найвищою трансцендентною силою, яка існує вічно сама по собі, він є непізнаним за сутністю, творцем світу та людини, ідеалом справедливості, мудрості, чесності. Серед гол філос. проблем були пошуки сутності людини та ї місця в світі. На його погляд, сутність людини витікає з єдності антагоніст протилежн матер тіла і душі. Місце людини в житті залежить від того, як вона корист власним волевиявленням, що дає змогу зробити вибір між тілесн або духовн формою існув. Неправильн вибір призводить до смерті тіла і душі, правильн гарантує безсмертя і вічне блаженство. Духов вибір людини – Святе Письмо, а також самопізн і самозаглиблення у свою внутр. природу. Єдність цих двох процесів веде до містичного просвітл духовного розуму Божою істиною. Він вважав, що Бог дає людині свободу волевиявл, щоб вона самост визначилася, з ким хоче бути – з богом чи з дияволом. Найкоротший шлях до Бога – вибір, який почин з аскетичних цінностей.

Мелетій Смотрицький надав своїм працям сусп.-громад спрямув, а проблемі людини, її душі, критиці мор-соц вад – підпорядк знач. Самопізн надає не мор, а громад-патріот звуч.