50. Постмодернізм.

Це відносно новий етап розвитку зх. Філос. середини та кінця ХХ ст., його засновниками були Дерріда, Міль, Делез. Постмодернізм висунув ідею про те, що художній образ (філософська рефлексія) взагалі нічого не може віддзеркалити в цьому хаотичному світі. Послідовники роблять висновок, що світ є хаос. На думку філос. постмодернізму, суч. Філос. взагалі повинна відмовитися від пошуку істини й використ. традиц. Для неї категорій. Понять і термінів. Хаос стає головним принципом світогляду пост мод.. Вважають, що він допоможе якнайшвидше подолати догматичні консервативні погляди на світ. Хаос породжує гру, свободу істин, що існують, а також іронію як чи не єдиний спосіб розуміння хаотичного світу.

Отже, пост мод. Є складним і суперечливим феноменом дух. К-ри сучасності: одні філософи цього напряму заперечують необхідність логіки і розуму, інші- можливість віри в Бога й реліг. Пізнання світу, треті – навпаки, пропонують продовжити пошук вічних і незмінних істин на основі інтуїтивного пізнання світу, четверті – радять шукати субстанціональні основи світу, але не в самому світі, а в процесі реінтерпрентації вже відомих істин дух. К-ри суч. Цивілізації.

51. Філос. Думка Київської Русі.

У суч літ-рі найпоширен є погляд, згідно з яким філософія в Укр почин в Х-ХІІ ст (доба Київ Русі) після введення на її території християнства.

Світоглядна культура Русі акцентує увагу на таких важл проблемах, як протистояння духу і природи, душі і тіла, духовного і тілесного, Бога і Диявола та інших. При цьому в центр названої піраміди проблем ставиться людина в етико-моральному світлі, її почуття і розуміння світу. Осн проблемою філософії цього періоду була людина, сенс її буття, розуміння людськ щастя та шляхів його досягн, співвіднош Бога і людини, тобто морально-етична проблематика. Розвиток філософ думки у Київ Русі в межах християнськ віровчення яскраво демонструють літописи та твори церковно-богословського характеру: проповіді, повчання та ін.; архітектура і живопис Софійського собору

У 1054 р зявилась перша реліг-філософ праця митрополита Іларіона "Слово про закон і благодать", в якому осмислюється історія людства, вказується на її цілісний характер, розгляд проблеми сенсу людськ життя, свободи людини у світі на основі християн догматів. На поч. ХІІ ст. зявлилась «Повість временних літ», авторство якої приписують ченцю Нестору. Саме в цьому творі вперше вжив терміни «філософ» і «філософствувати». Філософ звучання мають «Посланіє» К.Смолятича, «Златоуст» К. Туровського та ін. В цих творах домінуюча реліг проблема отримала філософ інтерпретацію. До таких проблем належали питання про буття Бога, взаємовідносини між церквою і владою, про добро і зло як протиставл Бога і сатани. Реліг філософія своїм домінуючим принципом вважала можливість отримання знання через софійну мудрість. Софійність стала визнач особл укр. філософ думки. «Софія-мудрість» - це сутність Бога, «душа світу», вона вважається першопричиною інтеграції світу, людини і Бога. Таке подвійне розуміння привело до виникн екзистенц «софійного» спрямув реліг-філософ с-м Київ Русі. Мудрість і любов до мудрості визнавались не лише знанням, вони були пізнанням Бога, який є сутністю речей, предметів, явищ навкол світу. Любов до мудрості спрямована не просто на розум світу, а й практ володіння ним. Органом розум зовн світу є серце-точка, в якій поєдн думки, воля і віра. Лише з/д серця можна отримати істину життя, воно стає інструментом прогнозув результатів матер або духовної дія-сті людини. Почуття серця – критерій істини в процесі розум світу. Сусп-во розгляд крізь призму вічного конфлікту добра і зла. Елементами соц. філософії стали патріот ідеї єдності всіх руських земель, зміцн і централіз держави. Антрополог ідеї витікали з позиції, що людина спочатку була створена як богоподібна, а потім була «опоганена первородним гріхом». Наслідок-її стражд і бажання через покаяння отримати безсмертя душі. Заверш розв філософ думки Київ Русі якнайпильнішою увагою до людини, закладанням підвалин гуманіст традиції. Це знайшло відобр в «Повчанні Мономаха» та культі Діви Марії як захисниці людства.