2.3. Розрахунок чисельності працюючих

До промислово-виробничого персоналу підприємства належать основні й допоміжні робітники, спеціалісти, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і учні.

Кожен період часу у виготовленні продукції бере участь певна кількість працівників, яку називають явочною. Крім того, деяка частина працівників перебуває у відрядженнях, відпустках, не виходить на роботу через хворобу, у разі виконання державних і громадських обов'язків тощо. Разом з явочною вони складають облікову кількість робітників. Для визначення облікової кількості робітників необхідно розрахувати фонд ефективного робочого часу.

Результати розрахунків подають у вигляді табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок фонду ефективного часу одного робітника (Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника)

Склад робочого часу			Дні	Години	% від номінального
Календарний фонд часу			365	2920	146
Неробочі дні: всього			115	920	46
	у т. ч. святкові		10	80	4
	вихідні		105	840	42
Номінальний фонд робочого часу (Др)			250	2000	100
Нез'явлення на роботу: всього (Д)			30	240	12
	у тому числі чергові відпуски		25	200	10
	відпустка у зв'язку з пологами		3	24	1,2
	відпустка по навчанню		2	16	0,8
Невиходи: всього			5	40	2
	через хворобу		4	32	1,6
	по дозволу адміністрації, виконання суспільних і державних обов'язків		1	8	0,4
	прогули (за звітом)		-	-	-
	цілоденні простої (за звітом)		-	-	-
Явочний фонд робочого часу			215	1720	86
Внутрішньозмінні втрати: всього			1	8	0,4
	у тому числі скорочений день підлітків		0,125	1	0,05
		перерви матерів-годувальниць	-	-	-
		простої за звітом	0,875	7	0,35
Середня тривалість робочого дня			-	7,78	-
Ефективний фонд робочого часу			214	1712	85,6

Послідовність визначення фонду ефективного часу роботи наступна:

1. Розраховуємо кількість робочих днів у плановому періоді (Д_р) як різницю між календарним часом і святковими й вихідними днями за формулою (13)

Д_р =Д_кал - Д_вих (13)

Д_р = 365- (10+105)=250днів

2. Визначаємо середню кількість днів виходів на роботу в плановому періоді (Д_в) за формулою (14)

, (14)

де Д _р – кількість робочих днів;

Д _н – середня кількість невиходів на роботу одного робітника відповідно до чинного законодавства (відпустка, виконання державних обов'язків і т. ін.) .

3. Встановлюємо середню тривалість робочого дня одного робітника

(t_сер.) за формулою (15):

, (15)

де t_дн – номінальна тривалість дня в нормальних умовах, 8 год;

t_скор. – кількість часу скорочення робочого дня, що припадає в плановому періоді в середньому на одного робітника, год

4. Визначаємо фонд ефективного часу роботи одного робітника(Т_п) за формулою (16):

^. (16)

5. Розраховуємо втрати робочого часу в плановому періоді за формулою (17):

_{. (17)}

Чисельність основних робітників встановлюємо за професіями і розрядами на підставі трудомісткості робіт (продукції) зав формулою (18):

, (18)

де Т_{п і} – плановий фонд часу робітника;

Ч_об^і – облікова кількість робітників i-ї професії;

К_в.н. – коефіцієнт виконання норм.

Використовуючи дані таблиці 2 по трудомісткості за групами устаткування розраховуємо кількість основних робітників, а сааме

а) верстатники для обслуговування шліфувальних верстатів:

_{Приймаємо 43 чол. шліфувальників і, враховуючи, що при планування розряд робіт і розряд робітників співпадає, вони будуть мати V професійний розряд.}

_{б) верстатників для обслуговування токарних верстатів}

_{Приймаємо 28 чол. токарів, які будуть мати V професійний розряд.}

_{в) верстатників для обслуговування свердлильних верстатів}

_{Приймаємо 31 чол. свердлильників, які будуть мати ІІІ професійний розряд}

_{Загальна кількість основних робітників складе}

_{43+28+31=102 чол.}

Необхідна кількість допоміжних робітників відповідної професії та спеціальності встановлюють за трудомісткістю робіт, нормами обслуговування і робочими місцями згідно з додатками 6,7. За нормами обслуговування розраховуємо кількість таких категорій допоміжних робітників, як налагоджувальники, чергові слюсарі, електромонтери, транспортні робітники.

Даний розрахунок доцільно звести в табл. 5 та табл. 6.

Таблиця 5

Розрахунок кількості налагоджувальників верстатів

Верстати	Загальна кількість верстатів, шт.	Норма обслуговуван ня верстатів одним робітником, шт.	Розрахункова кількість налагоджу-вальників верстатів, чол..	Прийнята кількість налагоджувальни ків верстатів, чол.	Розряд
Шліфувальні	21	10	2,1	3	VI
Токарні	14	18	0,78	1	VI
Свердлувальні	16	22	0,72	1	V
Разом	х	х	х	5	х

Таблиця 6

Розрахунок складу допоміжних робітників

Посада і професія	Розряд	Норматив на 125 основних робочих, чол..	Розрахункова кількість допоміжних робітнтків,(норматив на 112осн. робітнків.), чол	Прийнята кількість, чол
				Всього	за розрядами
					розряд	чол..
Налагоджувальники устаткування	5-6	4	3,26	4	VI V	2 2
Слюсарі по поточному ремонту і обслуговуванню устаткування	3-5	5	4,08	4	III IV V	1 1 2
Електромонтери	1-6	1	0,82	1	VI	1
Підсобні і транспортні робітники	1-2	9	7,34	8	I II	3 5
Разом	х	х	х	17	х	17

У даній роботі за трудомісткістю ремонтних робіт необхідно розрахувати кількість робітників, зайнятих ремонтом устаткування. Трудомісткість ремонтних робіт за рік розраховуємо за нормативами часу, наведеними в дод. 8, використовуючи формулу (19):

, (19)

де т – кількість груп устаткування;

r_i – кількість умовних ремонтних одиниць устаткування i - ї групи ;

n_{c i}, n_{м i}, n_{o i} – відповідно кількість середніх, дрібних ремонтів і оглядів за ремонтний цикл за кожною і - ю групою устаткування;

t_к, t_с, t_м, t_o – трудомісткість однієї ремонтної одиниці у разі капітального, середнього, малого ремонту й огляду відповідно, год.

T_p.ц.i – тривалість міжремонтного циклу щодо і - ї групи устаткування, роки.

Тривалість міжремонтного циклу для металорізальних верстатів визначаємо за формулою (20)

, (20)

де Т_в.в – вихідний норматив роботи верстата, год.;

К_т – коефіцієнт, що враховує тип виробництва;

К_м – коефіцієнт, що враховує оброблюваний матеріал;

К_у– коефіцієнт, що враховує умови виробництва;

К_в – коефіцієнт, що враховує вагу верстатів.

Для легких і середніх металорізальних верстатів вагою до 10 т (згідно з даними табл.5 «ЄСППР») ці показники для всіх видів наших верстатів мають наступне значення:

Т_в.в =24000 год.;

К_т = 1,0;

К_м = 1,0;

К_у= 1,0;

К_в = 1,1

Тоді тривалість міжремонтного циклу складе 26400год.:

При умові, що річний плановий фонд часу роботи обладнання складає 3536 год., тривалість міжремонтного циклу складе 7,47 років:

років

Категорія ремонтної складності для верстатів різних моделей наступна:

для шліфувальних верстатів мод. KSW - J – 10 одиниць;

для токарних верстатів мод. 1М63Н – 8,5 одиниць;

для свердлильних верстатів мод. B15F – 16,5 одиниць.

Структура міжремонтного циклу для легких і середніх металорізальних верстатів вагою до 10 т має наступний вигляд:

К – О – М – О – М – О - С – о – м – о – м – о – с – о – м – о – м – о – к

1 1 2 2 3 1 4 3 5 4 6 2 7 5 8 6 9

де – К- введення в експлуатацію обладнання, або останній капітальний ремонт:

С – середній ремонт( цифри вказують на порядковий номер ремонту в циклі), їх 2 на протязі циклу;

М – малий ремонт, їх 6 на протязі циклу;

О- огляд, їх 9 на протязі циклу.

Трудомісткість ремонтних робіт доцільно розрахувати за видами робіт:

а) слюсарні роботи

б) верстатні роботи

в) інші ремонтні роботи

Тоді чисельність ремонтників за видами робіт буде наступна:

а) слюсарів по ремонту технологічного оснащення (Ч_ал.)

Приймаємо 4 чол., з них ІІІ розряду-2чол., IVрозряду – 2 чол.

б) верстатників зайнятих ремонтом технологічного оснащення (Ч_вест.):

Приймаємо 2 чол., з них ІІІ розряду-1чол., IVрозряду – 1 чол.

До спеціалістів належать майстер, старший майстер, начальник підрозділу. Виробничу ділянку очолює майстер (за наявності в одній зміні не менше 25 – 30 основних робітників). Старшого майстра призначають на трьох і більше змінних майстрів, начальника дільниці – за умови підпорядкування йому не менше двох старших майстрів. На основі вищенаведеного розраховуємо чисельність спеціалістів:

а) змінних майстрів (Ч_зм.м)

Приймаємо 4 чол.

б) старших майстрів (Ч_ст.м)

Приймаємо 2 чол.

Інших категорій спеціалістів і службовців на дільниці не передбачається

Результати розрахунків доцільно оформити в табл. 7

Таблиця 7

Штатний розклад проектної дільниці

Професія допоміжних робітників	Прийнята кількість розряд						Разом,чол..
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
спеціалісти
Змінні майстри							4
Старші майстри							2
Разом спеціалістів							6
основні робітники
Шліфувальники					43		26
Токарі					28		35
Свердлувальники			31				51
Разом основних робітників			31		71		102
допоміжні робітники
Налагоджувальники					2	2	4
Слюсарі по поточному ремонту і обслуговуванню устаткування (чергові слюсарі)			1	1	2		4
Електромонтери						1	1
Підсобні і транспортні робітники	3	5					8
Разом допоміжних робітників	3	5	1	1	4	3	17
Середньооблікова чисельність працівників							125

Продуктивність праці визначається витратами часу на виробництво одиниці продукції або кількістю продукції (обсягом робіт), виготовленої за одиницю часу. Для кількісного виміру продуктивності праці застосовують вартісні, натуральні та трудові вимірники. Показник визначається за формулою (21)

₍₂₁₎

де Ч _р – середньооблікова чисельність працівників за плановий період, осіб.