1.6.Оцінка резервів підвищення продуктивності праці

Необхідною умовою виявлення і використання резервів є їхня кількісна оцінка.

Резерви можуть оцінюватися в абсолютних і відносних величинах. На конкретний період часу величину резервів можна визначити як різницю між досягнутим і максимально можливим рівнем продуктивності праці.

Оцінку впливу зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання робочого часу, удосконалення структури кадрів на підприємстві можна визначити за допомогою таких формул:

За рахунок зниження трудомісткості:

Пп = (Tм/Tн)*100-100;Eч = ((Tм-Tн)*P)/Ф*К; (6)

де Пп - величина підвищення продуктивності праці, %;

Тм, Тн - минула та нова трудомісткість на операцію або виріб;

Еч - економія чисельності робітників;

Р - кількість виробів або операцій;

Ф - реальний фонд робочого часу одного робітника, год.;

К - коефіцієнт виконання норм.

За рахунок поліпшення використання робочого часу (зменшення його втрат):

Пп = (100-n)*100/(100-m)-100, або

Пп = (m-n)*100/(100-m), (7)

де m - втрати робочого часу в базовому періоді,%;

n - втрати робочого часу в поточному періоді,%.

За рахунок змін у структурі кадрів:

Iпз = Iп*Id,

де Іпз - індекс загальної продуктивності праці;

Іп - індекс продуктивності праці основних робітників;

Іd - індекс зміни частки основних робітників в загальній кількості робітників у поточному періоді порівняно з базовим, обчислюється за формулою:

Id = dp/dб,

(8)

де dп - частка основних робітників в поточному періоді;

dб - частка основних робітників в базовому періоді.

Зіставлення динаміки річного, денного і годинного виробітків сприяє виявленню резервів підвищення продуктивності праці через поліпшення використання робочого часу.

На підприємствах для використання резервів розробляють плани організаційно-технічних заходів , в яких зазначені види резервів підвищення продуктивності праці, заходи щодо їх реалізації, втрати на них, строки проведення, а також відповідальні виконавці.

2. Виконання розрахункового завдання

На підприємстві здійснюється виробництво продукції за певною номенклатурою. На наступний рік заплановано виробництво продукції в кількості, вказаній в дод. 4, за певною структурою (виріб 1 –10%, виріб 2 –30%, виріб 3 –60%). Технологічний процес виготовлення виробів включає обробку металевої заготівки на свердлильному, токарному та шліфувальному верстатах.

На підставі вихідних даних розраховую прогнозні річні економічні показники основної діяльності підприємства.

2.1. Розрахунок виробничої програми

Виробничу програму (обсяг товарної продукції) виробів j-го найменування, згідно з методичними вказівками, визначаємо за формулою (1)

, (1)

де – виробнича програма випуску, шт.;

– відхилення фактичної величини виробничої програми від норми (беруть 5 + 0,2 ·і %, де і – номер варіанта завдання, шт.;

α – відсоток втрат оброблюваних деталей на неминучий брак, технологічні проби, випробування (беруть 1 – 3%).

Заплановане виробництво продукції по кожному виду номенклатури визначаємо на основі вихідних даних:

виріб 1 – 10 %, ;

виріб 2 – 30 %, ;

виріб 3 – 60 %,

Відхилення фактичної величини виробничої програми від норми за варіантом 7 становитиме:

За кожним виробом ця величина в натуральному вираженні складе:

виріб 1 – ;

виріб 2 – ;

виріб 3 –

Відсоток втрат оброблюваних деталей на неминучий брак, технологічні проби, випробування(α) приймаємо на рівні 3%.

Тоді виробнича програма (обсяг товарної продукції) виробів j-го найменування визначений за формулою 2 становитиме:

виріб 1: ;

виріб 2:

виріб 3: