115.Види внутрішньої звітності

За видами звітність поділяється на бухгалтерську, статистичну та оперативну.

Внутрішня звітність включає інформацію про роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликано безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів – зацікавлених юридичних та фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майновий стан того або іншого господарюючого суб’єкта.

116.Взаємозв'язок різних форм звітності підприємств

Всі форми звітності тісно взаємопов’язані між собою, адже вони відбивають дані (наповнюваність) оюна одної. Дані, які використовуються для складання будь-якої фінансової звітності – використовуються і в інших формах звітрості.

До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності належать:

“Баланс підприємства” (форма 1);

“Звіт про фінансові результати” (форма 2);

“Звіт про рух грошових коштів” (форма 3);

“Звіт про власний капітал” (форма 4);

“Примітки до фінансової звітності” (форма 5).

І в цих формах звітності переплітається інформація про підприємство, його функціонування. Вони виступають одним організмом, який функціонує між формами звітності підприємства.

63.Порядок відображення змін в обліковій політиці.

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності . Випадки, коли може бути внесено зміни до облікової політики, а саме при: — зміні статутних вимог (для підприємств державного, комунального секторів економіки ) — зміні вимог органу, який затверджує П(С)БО Перегляд окремих положень облікової політики можливий також за наявності впевненості підприємства в тому, що такі зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або господарських операцій у його фінансовій звітності.  Зміни та доповнення облікової політики оформляються в тому ж порядку, що і вже прийнята підприємством облікова політика — відповідним розпорядчим документом — наказом (розпорядженням), яким, власне, і коригується базовий наказ (розпорядження) про облікову політику підприємства.  Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображаються у фінансовій звітності шляхом: -коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

-повторного подання порівняльної інформації за попередні звітні періоди.

64.Порядок відображення подій після дати балансу.

- Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів. - Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом стор-нування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду,які відображають уто -чнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу. - Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на зда -тність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів. - Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосуванняпринципу безперервності діяльності. - Орієнтовний перелік подій після дати балансу додається.