Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
tema1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
200.17 Кб
Скачать

6. Суть валюти. Класифікація валют

Національна валюта – грошові знаки, що емітуються державою і є єдиним законним засобом платежу на території держави емітента.

Іноземна валюта – це національна валюта, яка використовується в міжнародному обігу як засіб обігу, платежу та нагромадження.

В Україніак, згідно з чинним законодавством, валюта України – це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, Відповідно іноземна валюта - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави

Резервна (ключова) валюта – це особлива категорія конвертованої національної валюти провідної розвиненої країни, яка виконує функції міжнародного платіжного і резервного засобу, служить базою визначення валютного паритету та валютного курсу для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсів валют країн-учасниць світової валютної системи.

Поряд із резервною валютою формуються так звані міжнародні резервні активи – валютні активи держав (банків, ТНК), що становлять резерви міжнародних платіжних засобів. Міжнародні резервні активи включають: а) золото; різні міжнародні вимоги в іноземних валютах; б) депозити, скарбничі векселі, чеки, державні та муніципальні облігації, ринкові цінні папери.

Країни-члени МВФ до міжнародних активів відносять авуари в СДР (авуари – грошові кошти банку в іноземній валюті, які знаходяться на його рахунках в закордонних банках, перш за все це кошти на кореспондентських рахунках), Міжнародна лічильна (розрахункова) грошова одиниця (МЛГО) – це умовна грошова одиниця, яка створюється міжнародними економічними організаціями для визначення і порівняння широкого кола економічних показників і для використання як офіційного еталону в різних валютних вимірюваннях. Поступово беруть на себе функції грошей, зокрема, функцію платіжного засобу і нагромадження вартості в формі резервної валюти.

7. Конвертованість валют

Найпоширенішим в економічній літературі визначенням конвертованості валюти є здатність валюти певної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн і міжнародні платіжні засоби за діючим курсом.

Залежно від ступеня конвертованості валюти розрізняють валюти вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані.

Вільно конвертованими валютами (ВКВ) є валюти країн, де немає жодних обмежень як на поточні комерційні операції, так і на операції, пов'язані з рухом капіталів, а також для всіх категорій вітчизняних (резидентів) й іноземних (нерезидентів) юридичних і фізичних осіб – власників цієї валюти. Валюти цих країн можуть обмінюватися на будь-яку іноземну валюту (долар США, євро, японська єна, канадський долар тощо).

Частково конвертовані валюти (ЧKB) – це валюти тих країн, які відмінили валютні обмеження не на всі валютні операції або тільки для нерезидентів. До них належать валюти більшості країн.

Неконвертованими валютами (НКВ) є валюти, тих країн, які повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для резидентів, так і нерезидентів

Залежно від місцеперебування суб'єкта, розрізняють наступні види конвертованості: зовнішньою та внутрішньою.

При зовнішній конвертованості повна свобода обміну зароблених у певній країні грошей для закордонних розрахунків надається лише іноземним фізичним і юридичним особам (нерезидентам), тоді як громадяни і юридичні особи цієї країни (резиденти) такою свободою не володіють. За режиму внутрішньої конвертованості свободою обміну національних грошей на іноземні валюти користуються лише резиденти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]