29. Міжнародні угоди з опціонами. Сутність та класифікація опціонів. Особливості та організаційні засади укладення угод з опціонами

Опціонна угода – двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначений актив за фіксованою ціною (так звана страйкова ціна, або ціна виконання опціону) в узгоджену дату або термін. Предметом опціону можуть бути як матеріальні активи, так і фінансові: акції, фондові індекси, облігації, валюти, валютні ф’ючерси та інші.

Під строком опціону розуміють період, по закінченню якого покупець опціону втрачає право на купівлю (продаж) валюти, а продавець опціону звільняється від своїх обов’язків за умовами контракту. Базисна вартість – це ціна, за якою покупець опціону має право купити (продати) валюту у випадку реалізації контракту. Базисна вартість визначається на момент укладення контракту і залишається постійною до закінчення строку угоди.

На відміну від іншого виду термінової угоди – форварда – опціонний контракт не обов’язковий для виконання, а його власник може вибрати один із трьох варіантів дій:

1. виконати опціонний контракт;

2. залишити контракт без виконання;

3. продати його іншій особі до закінчення строку опціону.

Різновидами опціонних угод є: опціонні угоди з товарами; опціонні угоди з цінними паперами; валютні опціони.

Валютний опціон – двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначену суму іноземної валюти за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

У світовій практиці залежно від характеру валютообмінної операції розрізняють:

• Опціон «колл» – контракт, що надає покупцеві опціону право купити стандартну кількість базового активу.

Опціон «пут» – це контракт, що надає покупцеві опціону право продати

Ціна, яку платить покупець опціону його продавцеві за право виконання опціонного контракту, називається премією опціону.

Датою закінчення опціону називають дату, на яку опціон може бути виконаний, проданий або куплений, а ціною виконання – ціну, за якою відбувається поставка базового активу.

При цьому розрізняють опціони, які можуть бути виконані:

• тільки на дату закінчення (їх називають європейськими опціонами);

• в будь-який день від дати укладення до дати закінчення опціону (американські опціони).

Надбавка (премія) до опціону – це різниця між ринковою ціною опціону та його внутрішньою вартістю.

Розрізняють також опціони з виграшем, без виграшу і з програшем (опціони in-, at-, out-the-money).

Таблиця 2

Умови отримання прибутків/збитків при виконанні опціонів

	Опціон «колл»	Опціон «пут»
Ціна виконання менша за ціну базового активу при виконанні опціону	3 виграшем (in-the-money) Внутрішня вартість > 0	3 програшем (out-the-money) Внутрішня вартість = 0
Ціна виконання більша за ціну базового активу при виконанні опціону	3 програшем (out-the-money) Внутрішня вартість = 0	3 виграшем (in-the-money) Внутрішня вартість > 0
Ціна виконання дорівнює ціні базового активу при виконанні опціону	Без виграшу (at-the-money) Внутрішня вартість = 0	Без виграшу (at-the-money) Внутрішня вартість = 0

У сучасній практиці існують біржові та позабіржові опціони. Біржові опціони, як правило, використовуються банками, включаючи ті, які шукають спосіб компенсувати торгівлю позабіржовими опціонами, наданими клієнтам. Біржові опціони можуть не виконуватися.

Опціонні валютні операції укладаються на позабіржовому ринку (позабіржові опціони) у великих фінансових центрах. Внаслідок ризику неплатежу опціонні контракти на позабіржовому ринку укладаються в основному тільки великими банками і фінансовими корпораціями.