87

1.Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини як складова мев

МВФКВ розглядають на 3 складові:

1.як валютні відносини;2.як фінансові відносини;3. як кредитні відносини

Міжнародні валютні відносини – це невід’ємний елемент сучасних ринкових зв’язків, а відтак вони регулюються такими чинниками, як максимізація прибутку і конкуренція (попит і пропозиція); це сукупність суспільних відносин, що складаються при функціонуванні валюти у світовому господарстві і обслуговують взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.

Міжнародні кредитні відносини – це сукупність суспільно-економічних відносин, які репрезентують рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, валютних (грошових) ресурсів.

Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом реалізації продуктів на світовому ринку, однією з найпоширеніших форм сучасних світогосподарських зв'язків

Міжнародні фінансові відносини – це інтернаціоналізація системи суспільно-економічних та грошових відносин з приводу акумулювання, розподілу і перерозподілу інтернаціоналізованих фінансових ресурсів та міжнародних фінансових потоків.основні ознаки:1.цілісна організаційно структура. 2.розвиток інтегрованих форм взаємодії сіб*єктів міждержавного фінансового бізнесу.3.формування сучасного єдиного правового поля міждержавного регулювання фінансових питань

Основними суб’єктами міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин є:

• банки;

• транснаціональні компанії;

• фірми фінансового та нефінансового сектора національної економіки;

• уряди країн;

• міжнародні організації;

• фізичні особи.

2.Міжнародні валютно-фінансові потоки як зовнішня форма прояву міжнародних фінансових відносин

Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки інозем­них валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.Міжнародні фінансові потоки являють собою сукупність фінансових операцій, об’єктом яких служить грошовий капітал. Ці потоки обслуговують іжнародну торгівлю товарами, послугами і перерозподіл капіталів між країнами.

І. За типом економічної взаємодії нерезидентів міжнародні валютно-фінансові потоки поділяються на такі:

• зовнішньоторговельні. 2.капітальні. 3.спекулятивні.; 4.балансуючі.

III. За ознакою часу міжнародні фінансові потоки поділяють на:

1.потоки міжнародного ринку капіталів 2.потоки валютного ринку (які виникають при здійсненні операцій із, так званими, "гарячими грошима"

IV. За видами економічної діяльності міжнародні валютно-фінансові потоки класифікуються 1.потоки розрахунків за товари;2.потоки розрахунків за послуги;3.поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;4кредитні ресурси;5прямі та портфельні інвестиції;6потоки резервних активів.

V.,пов'язаний із переходом прав власності на них.

1.потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність

2.потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність.

3.потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність. 4.потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність.

Основними каналами руху фінансових потоків є:

• валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг;

• іноземні інвестиції в основний і оборотний капітал (ПІІ);

• операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами;

• валютні операції;

• допомога країнам, що розвиваються, і внески держави в міжнародні організації.

Обсяг та напрями фінансових потоків залежать від різних чинників. До них належать:

1. стан світової економіки;

2. зниження торговельних бар’єрів;

3. різні темпи економічного розвитку країн (синхронність чи асинхронність в економіках провідних країн);

4. структурна перебудова економіки тієї чи іншої країни;

5. диференційований розрив темпів інфляції та рівня відсоткових ставок;

6. випереджаюче зростання міжнародного руху капіталу порівняно з міжнародною торгівлею;