43 Політичні і правові ідеї Реформації т.Мюцлера і ж.Кальвіна

Томас Мюнцер пов'язаний з ліворадикальною течією Реформації — анабаптизм. Її послідовники жили за зразками ранньохристиянських громад, проповідували відмову від приватної власності та громадянську рівність.. Мюнцер закликав до соціального перевороту на засадах рівності, «християнської справедливості» та повернення влади народу. У він закликає до створення «Царства Божого на землі», перебудови суспільства на «християнський союз та братство». До цього союзу мають бути включені всі працездатні особи, які братимуть участь у спільній праці, отримуючи за це рівну винагороду. Всі, хто не захочуть долучитися до будівництва «Царства Божого на землі», автоматично зараховуються до безбожників./// Швейцарський кальвінізм являє приклад середнього шляху , багато в чому зумовленого великою роллю місцевих виборних магістратів. Жана Кальвіна держава, виступає виконавчим органом церкви, який забезпечує їй захист та матеріальну основу. Засуджуючи феодально-монархічні кола за насильство, сваволю і беззаконня, він обґрунтовував право на спротив тиранії, яке може застосовуватися правом у разі попрання божественних законів чи обмеження волі народу уповноваженими на те органами. І лише при вичерпанні всіх легальних форм спротиву можлива непокора, можна скинути тирана. Був прихильником Республіки засуджуючи монархію. Утім, необмежена демократія його теж не захоплює, оскільки в народі, що не має сталої влади і всі рівні, виникають куди страшніші смути, аніж за тиранії. Тому оптимальнішим з того, що можна обрати, Кальвін називає поєднання аристократії з поміркованою демократією, яке є «правлінням багатьох осіб, влаштоване таким чином, щоби одні допомагали іншим, взаємно спрямовували та наставляли один одного»..

44 -45 Утопічні і політико-правові ідеї Т.Мора і Т.Кампанелли. Формування соціалістичної ідеології (ідей утопічного соціалізму) пов’язано з творами двох видатних мислителів та письменників-гуманістів — англійця Томаса Мора трактат «Утопія»(утопія-місце,якого немає) та італійця Томмазо Кампанелли твір «місто сонця» .Творцем літературної утопії (після «Держави» Платона) був Томас Мор, де він змалював детальну картину суспільного ладу майбутнього, заснованого на засадах колективної власності. Кампанелла багато раніше за ідеологів нацизму запропонував застосовувати методи євгеніки: в особисті стосунки люди вступають не з власної волі, а за наказом начальників, з тим «щоб поєднання чоловіків та жінок давало найкраще потомство».

Томас Мор (головне зло приватна власність):1)визначав загальну рівність людей;2)джерелом зла є приватна власність;3) обрання народом всіх посадових осіб;4)головне завдання держ.- організація виробництва та розподіл результатів праці; 5)обов’язком держави є боротьба зі злочинністю та забезпечення для громадян мирних умов життя;6)закони видаються тільки для того,щоб нагадати кожному про його обов’язок.

Томазо Кампанелла: 1)приватна власність є головним джерелом всіх негараздів;2)ідеальним устроєм визнавав теократичну республіку;3)виступав за загальнообов’язкову трудову повинність,колективну працю,4-ри годинний робочий день та розподіл матеріальних благ;4)наголошував на необхідності публічного виховання дітей і доступності освіти;5)вибір професії за здібностями і покликаннями;6)осн. функція держави-організація виробництва та управління вихованням громадян.

46 Теорія природного права і договірного походження держави Гуго Гроція. Гуго Гроцій (1583—1645) ототожнює поняття права і справедливості і поділяє право на природне і волевстановлене. Гроцій розглядає право в трьох аспектах, як суб’єктивне право, як систему відносин приватного і публічного характеру і як систему загальнообов’язкових норм.Джерелом природного права є природа людини. Існування природного права не суперечить волі Бога, оскільки він є творцем людини і всіх її властивостей. Гроцій відмежовує юриспруденцію від політики, оскільки предметом права є справедливість, а предметом політики — корисність і доцільність.Волевстановлене право в свою чергу поділяється на божественне і людське. Джерелом божественного права є воля Бога, але при цьому воно не збігається з природним правом. Бог , на думку Гроція, не встановлює нічого, що суперечить природному праву, але може обмежувати сферу дозволеної поведінки.Людське право — це право внутрішньодержавне і міжнародне (право народів). Його джерелом є угода між людьми, народами і державами, яка надає йому загальнообов’язковості. Людське право пов’язане з користю й інтересами тих, хто його встановлює. Це стосується і міжнародного права, норми якого встановлюються «в інтересах не кожного об’єднання людей окремо, а в інтересах великої сукупності таких об’єднань». Разом із тим, Гроцій не протиставляє природне право, що втілює справедливість, людському праву, яке пов’язане з корисністю, а, навпаки, вважає, що вони взаємодоповнюють один одне Держава є «досконалим союзом вільних людей, який укладений заради дотримання права і загальної користі», вважає Гроцій і характеризує її такими ознаками: «наявність власних законів, судів і посадових осіб». Сфера діяльності держави обмежена публічними справами, в приватні справи вона може втручатися «лише тією мірою, в якій це необхідно для підтримання громадського спокою».Державна влада є суверенною, тобто це «така влада, дії якої не підпорядковані іншій владі і не можуть бути скасовані чужою владою на її розсуд». Він погоджується з думкою, що метою держави є користь підданих, але «опіка, встановлена заради підопічних, є правом і владою над останніми».

47.Обгрунтування демократії у політико-правовому вченні Б.Спінози. Бенедикт Спіноза запропонував оригінальне вчення про суспільство, державу, право та інші соціальні інститути, що розвиваються за законами, які походять від законів природи. Природне право — це природна необхідність, яка визначається самою природою або її частиною. Позитивне право залежить від волі людей, які встановлюють його для того, щоб жити якомога безпечніше і краще.Під правом, розумів правила природи для кожного індивідума, згідно з якими ми розуміємо кожну людину природно-визначеною до її існування і діяльності.

Держава, таким чином, є продовженням природного права, але вже іншої якості — не окремого індивіда, а їх об’єднання, тому в державі природне право не припиняється, а лише змінює форму вираження. На думку Спінози держава повинна діяти в межах права. На думку Спінози, держава обов’язково повинна нести відповідальність за свою діяльність. Якби держава не була підпорядкована ніяким законам , то на неї варто було б дивитися не як на природну річ, а як на химеру. Б. Спіноза віддає перевагу демократичній державі перед іншими формами, оскільки вона є найбільш наближеною до свободи, яку природа надає кожному. У демократичній державі кожен переносить своє природне право не на іншого, позбавивши себе права голосу у майбутньому, а на велику частину всього суспільства, одиницею якого він є.

Демократія є найкращою формою правління, тому що, по-перше, в демократії усі без винятку підпорядковані національним законам; по-друге, демократія найбільш природно наближається до свободи; по-третє, демократія найкраще забезпечує мир і безпеку громадян. Мислитель критикує абсолютну монархію, де панують рабство, варварство і порожнеча, що не можна назвати миром. На його думку , воля монарха повинна бути обмежена волею народу за допомогою системи установ на чолі з урядом, через яку народ може брати участь у реалізації влади.Найбільш розумною формою держави, на думку Спінози, є республіка, оскільки саме в ній «найменше можна чекати безглуздостей». Держава створюється для вирішення конкретних справ, таких як видання нових законів, регулювання питань віри, вирішення спорів між громадянами

48.Вчення Т.Гоббса про державу і право. Він стверджує, що споконвічно всі люди створені рівними щодо фізичних і розумових здібностей і кожен має однакове «право на все». Виділяє фатальну неминучість, а смаме «війни всіх проти всіх».. 1Головний природний закон вимагає прагнути до миру. 2Другий природний закон вимагає відмовитися від своїх прав в якій мірі цього вимагають інтереси миру і самозахисту. 3Третійзакон вимагає виконання зобов’язань, що укладені договорах. Крім зазначених трьох законів існує ще 16 природних законів, серед яких заперечення гордині, заперечення марнославства. Абсолютна влада є гарантом, яка шляхом видання громадянських законів забезпечує їх виконання. Мета законів у тому, щоб визначити правильний напрямок дій людей. Для того щоб покінчити зі станом «війни всіх проти всіх», люди шляхом взаємної згоди відмовляються від природного права «робити усе для самозбереження» і передають його окремій людині або представникам. Т. Гоббс розрізняє держави залежно від шляхів виникнення. Держави, що з’явилися в результаті добровільної угоди, він відносить до встановлених (політичних держав), а ті держави, що з’явилися в результаті захоплення силою, — до набутих. Перевагу віддає встановленим. Він визначає три форми держави: монархію, народоправство і аристократію. Найкращою формою правління вважає необмежену монархію. У будь-яких формах держави влада суверена є завжди абсолютною, необмеженою, міцною. Абсолютна влада, на думку Гоббса, належить до сфери публічного, політичного права. Відсутність прав у народу щодо суверена Гоббс тлумачить як правову рівність людей в їхніх взаємних відносинах, що гарантує король: непорушність договору, захист у суді, рівні податки, забезпечення приватної власності. Політико-правовим ідеалом Гоббса було громадянське суспільство, в якому поєднуються необмежена влада монарха в публічній сфері і гарантовані права підданих у приватних відносинах.

49. Вчення Дж.Локка про право і державу. За Локком Кожен має природні права, до яких належить право приватної власності, право на індивідуальність, право на власну працю та її результати. Власність, за Локком, те, що людина здобула з предметів, створених і наданих їй природою, поєднала зі своєю працею, є таким що їй невід’ємно належить і тим самим робить це її власністю.У природному стані усі люди рівні, вільні і наділені власністю, там панує мир, доброзичливість, безпека. Природне право забезпечує режим суспільних відносин, коли кожен охороняє свої інтереси. Локк вважає, що право на життя, володіння майном, свободу і рівність людей є не відчужуваними. Саме ці невідчужувані цінності є межами державної влади..На думку Локка, головна небезпека свободи людей криється в привілеях влади. Абсолютна монархія — один з випадків вилучення носія влади з-під влади закону. Абсолютна монархія — завжди тиранія, тому що немає ніяких гарантій природних прав, оскільки над нею немає законів. Незалежно від правителя він повинен правити згідно з постійним законом .Реалізація «головної і великої мети» неодмінно вимагає, за Локком, щоб публічно-владні повноваження держави були чітко розмежовані і поділені між різними органами. Вища влада належить законодавчому органу, що обирається народом і відповідальний перед ним. Виділяє Локк і федеративну владу, яка відає правом війни і миру, правом брати участь у коаліціях і союзах, так само як і правом вести справи з усіма особами і об’єднаннями поза межами держави. Виконавча влада (уряд на чолі з монархом) не має права видавати закони. Монарх може розпустити парламент, накласти вето, має право законодавчої ініціативи, але не має права перешкоджати скликанню парламенту. Порушення цього правила є підставою до зміни монарха. Будь-яка форма державної влади, за Локком, повинна визначатися суспільним договором і мати належну «структуру правління».