Тема 3 Інфраструктура товарного ринку: сутність, склад і проблема розвитку

3.1. Сутність та значення інфраструктури товарного ринку в економіці

Ефективне функціонування ринкової економіки зумовлює чітка взаємодія всіх її складових: виробництва, розподілу, обігу та споживання. Узгодження та поєднання інтересів суб’єктів ринкових відносин відбувається не лише за умов різкого зростання обсягів виробництва та споживання, ускладнення їхньої структури, а й у разі одночасного скорочення природних ресурсів та значного посилення конкуренції у глобальному масштабі. За цих обставин підвищується значення добре розвиненої ринкової інфраструктури.

Під інфраструктурою розуміють сукупність видів діяльності та відповідних суб’єктів, зайнятих обслуговуванням суспільного виробництва. Виникнення інфраструктури є результатом розвитку продуктивних сил суспільства, поглиблення суспільного поділу праці. Високий рівень розвитку інфраструктури дає змогу із максимальною повнотою, комплексно використати весь виробничий потенціал, скоротити час перебування речовинних чинників у процесі виробництва й прискорити надходження товарів до сфери обігу, довести матеріальні блага до споживача й задовольнити його попит.

Розрізняють виробничу, соціальну і ринкову (сфери обігу) інфраструктуру.

Щодо сутності кожної із названих інфраструктур варто зазначити, що в економічній літературі трапляється багато різних визначень.

Так, у низці джерел виробничою інфраструктурою називають сукупність галузей, що забезпечують нормальний перебіг суспільного відтворення, надаючи послуги, пов’язані з обміном продукції між підприємствами у сфері матеріального виробництва, а також із наданням послуг інформаційного та ділового характеру.

Згідно з цим тлумаченням, до виробничої інфраструктури належать транспорт різних видів, оптова торгівля та матеріально-технічне забезпечення, заготівля й збут продукції, підприємства й організації інформаційного і ділового обслуговування.

Таке узагальнене визначення та різнорідне поєднання не відповідають сучасному рівню розвитку суспільного виробництва.

На наш погляд, конкретнішим і повнішим є розуміння виробничої інфраструктури як сукупності видів діяльності та матеріальних об’єктів, які створюють сприятливі умови для нормального перебігу процесу виробництва.

До соціальної інфраструктури в економічній теорії відносять суб’єктів сфери виробництва послуг і духовних благ: послуги у царині права, безпеки, виховання, освіти, культури, соціального забезпечення, охорони здоров’я, житлового будівництва тощо. Зважаючи на те, що головним суб’єктом, на який спрямована діяльність соціальної інфраструктури, є людина, ці сфери часто називають соціально-побутовою інфраструктурою.

Загальноприйнятого визначення інфраструктури ринку й досі немає. Відзначаючи, що інфраструктура є обов’язковим компонентом будь-якої цілісної системи, О. О. Бєляєв пише: «Щодо ринку як самостійної підсистеми, інфраструктура – це сукупність інститутів, що обслуговують ринок і виконують визначені функції із забезпечення нормального режиму його функціонування».

Інші автори вважають, що інфраструктура ринку – це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Наведені визначення не суперечать одне одному. Втім, слід чіткіше окреслити склад та функції ринкової інфраструктури.

Ринкова інфраструктура – це сукупність спеціальних суб’єктів господарювання, діяльність яких спрямована на здійснення обігу товарів та послуг, забезпечення безперешкодного функціонування ринкового механізму та інтенсифікацію їх. Вона має забезпечити загальні умови та правила діяльності ринкових суб’єктів. Її елементи не нав’язано суб’єктам зовні, вони породжені самими ринковими відносинами. Суб’єкти ринкової інфраструктури організаційно і матеріально забезпечують головні ринкові процеси: взаємний пошук суб’єктами ринкових відносин одне одного, фізичне переміщення товарів, складування та збереження їх, обмін товарів на гроші, рух грошових та інших платіжних засобів, а також виробничо-збутову й фінансову діяльність ринкових структур.

До провідних функцій ринкової інфраструктури належать: правове й економічне консультування підприємців та захист їхніх інтересів у державних та приватних структурах, фінансова підтримка, кредитування, лізинг, страхування ризиків, регулювання руху робочої сили, маркетингове, рекламне та інформаційне обслуговування.

Інфраструктура формується в кожному конкретному виді ринку. У складі інфраструктури сфери обігу особливе місце посідає інфраструктура товарного ринку.

Інфраструктура товарного ринку (далі – ІТР) – це сукупність видів діяльності та суб’єктів господарювання, які забезпечують безперебійний обіг речовинних чинників виробництва і товарів кінцевого споживання й надають комплекс послуг із метою підвищення ефективності товарного обігу та раціонального споживання товарів, якомога повнішого задоволення потреб та попиту споживачів. Вона створює умови для прискоренішого обігу товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв’язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Завдяки діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку виробники мають можливість формувати ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку. Суб’єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, що відділяють товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропозицією товарів. Більшість виробників у великій кількості випускає обмежений асортимент продукції, проте завдяки діяльності суб’єктів ІТР він трансформується в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.

Від ефективної діяльності суб’єктів ІТР залежать загальний обсяг і рівень витрат обігу, стан і швидкість обертання товарних запасів на всіх стадіях кругообігу товарів.

Наголосимо, що сфера діяльності інфраструктури товарного ринку виходить далеко за його межі. Вона справляє безпосередній вплив на виробництво й раціональне використання товарних ресурсів, тісно співпрацює з іншими підсистемами інфраструктури сфери обігу.