
- •Інфраструктура товарного ринку
- •Тема 1 Предмет, метод і завдання курсу
- •1.1 Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії
- •1.2. Категорії дисципліни та взаємозв’язок їх
- •1.3. Функції та завдання дисципліни
- •1.4. Генеза дисципліни, логіко-структурна схема її побудови
- •Тема 2 Сутнісна характеристика товарного ринку
- •2.1. Поняття та економічний зміст ринку
- •2.2. Передумови й умови функціонування ринкових відносин
- •2.3. Класифікаційні ознаки та види ринків
- •2.4. Особливості товарного ринку
- •2.5. Форми та методи регулювання товарного ринку
- •2.6. Види ринкових процесів на товарному ринку
- •Тема 3 Інфраструктура товарного ринку: сутність, склад і проблема розвитку
- •3.1. Сутність та значення інфраструктури товарного ринку в економіці
- •3.2. Особливості діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку
- •3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку
- •3.4. Функції інфраструктури
- •3.5. Маркетингові посередники як підґрунтя інфраструктури товарного ринку, їх типи
- •3.6. Показники оцінювання стану та розвитку інфраструктури товарного ринку
- •3.7. Маркетингова концепція розвитку суб’єктів інфраструктури
- •3.8. Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
- •Тема 4 Макроорганізація оптової торгівлі
- •4.1. Сутність та місце оптової торгівлі в ринкових процесах
- •4.2. Функції оптової торгівлі
- •4.3. Особливості оптової торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення
- •4.4. Характеристика основних видів оптової торгівлі
- •4.5. Макроекономічні показники оптової торгівлі
- •Тема 5 Підприємства оптової торгівлі
- •5.1. Види й організаційно-правові форми підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі
- •5.3. Організація оптової закупівлі товарів
- •5.4. Оптовий продаж товарів
- •5.5. Послуги підприємств оптової торгівлі
- •5.6. Показники діяльності підприємств оптової торгівлі та методи їх визначення
- •Тема 6 Торговельно-посередницька та посередницька діяльність на товарному ринку
- •6.1. Сутність та види торговельно-посередницької діяльності
- •6.2. Торгівля через торговельно-посередницькі структури
- •6.3. Характеристика посередницької діяльності
- •6.4. Основні типи посередників та їхні функції
- •6.5. Організація роботи посередників
- •6.6. Винагорода й мотивація посередників
- •Тема 7. Інформаційна та організаційно–комерційна діяльність
- •7.1. Сутність та призначення інформаційної й організаційно–комерційної діяльності
- •7.2. Інформаційні продукти і послуги
- •7.3. Організаційно-комерційні послуги: види, організація надання
- •7.4. Ефективність інформаційних та організаційно-комерційних послуг
- •Тема 8. Роздрібна торгівля
- •8.1. Сутність, ознаки та форми роздрібної торгівлі
- •8.2. Функції та послуги суб’єктів роздрібної торговельної діяльності
- •8.3. Організація роздрібної торгівлі
- •8.4. Маркетингові рішення роздрібної торгівлі
- •8.5. Нормативно-правові засади діяльності суб’єктів роздрібної торгівлі
- •Тема 9. Товарні біржі
- •9.1 Сутність біржової торгівлі та Ії роль у ринковій економіці
- •9.2. Види бірж та правові засади їхньої діяльності в Україні
- •9.3. Порядок створення й організація діяльності товарної біржі
- •9.4. Організація і технологія біржової торгівлі
- •9.5. Біржові товари
- •9.6. Особливості біржових угод на товарній біржі
- •9.7. Брокерська діяльність на товарній біржі
- •Тема 10. Лізинг
- •10.1 Визначення та економічне значення лізингу
- •10.2. Класифікаційна характеристика видів і форм лізингу
- •10.3. Сутність і послідовність здійснення лізингових угод
- •10.4. Нормативно-правова база відносин суб’єктів лізингу
- •10.5. Економічні засади лізингових угод
- •Тема 11. Персональний продаж товарів та послуг
- •11.1 Сутність, форми та відмінності персонального продажу
- •11.2. Управління персональним продажем
- •11.3. Головні складові процесу персонального продажу
- •11.4. Торгові представники і вимоги щодо них
- •11.5. Нові форми продажу товарів та послуг
- •Питання до іспиту
- •Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії
2.6. Види ринкових процесів на товарному ринку
Предметом ринкових відносин є взаємовигідні угоди, що їх самостійно і вільно укладають суб’єкти ринку стосовно купівлі-продажу об’єктів ринку.
Багатоманіття угод зумовлює наявність різних видів ринкових процесів. Це дістає відображення у класифікації ринків (див. табл. 2.1) та механізмі укладання й здійснення угод.
Під ринковим процесом розуміють сукупність дій з підготовки та здійснення актів купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) та укладання ринкових угод.
Для кожного з видів ринку, виокремлених за певними класифікаційними ознаками, характерні конкретні види ринкових процесів. Наприклад, на оптовому ринку провідним видом ринкового процесу є оптова торгівля, відповідно для роздрібного – роздрібна торгівля тощо.
Суттєве значення для характеристики ринкових процесів мають функціональне призначення та фізико-хімічні й конструктивні особливості об’єктів товарного ринку. Так, процес купівлі-продажу турбіни для атомної електростанції значно відрізняється від купівлі-продажу автомобіля. Відповідно, купівля-продаж товарів виробничо-технічного призначення різняться від купівлі-продажу споживчих товарів.
Найпоширенішими видами ринкових процесів є оптова та роздрібна торгівля.
Оптову торгівлю традиційно вирізняють за обсягом партій продажу й економічним призначенням об’єктів ринку. Вельми поширеним є визначення оптової торгівлі, запропоноване М. М. Ліфіцом та Г. Л. Рубінштейном 1939 року у підручнику з економіки й організації торгівлі: «Оптовою торгівлею називають продаж товарів з метою перероблення або подальшого перепродажу, здійснюваний великими партіями».
Розвиток ринкових відносин зумовив виникнення нових підходів до визначення сутності оптової торгівлі. Їх ми розглянемо далі.
Роздрібну торгівлю визначають як сферу підприємницької діяльності з продажу товарів чи послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання.
Разом із цими процесами на сучасному товарному ринку поширено й інші форми обміну.
Доволі відомим у світовій і вітчизняній практиці є бартер, що означає прямий обмін товарами або послугами. Європейський ринок бартеру оцінюється в 200 млн. дол. США на рік, зокрема на 2000 рік прогнозували зростання його обсягів до 1 млрд дол. Загалом у світі обмінюють товари та послуги на суму 275 млрд дол. на рік.
Твори мистецтва, антикваріат, раритети, майно неплатоспроможних боржників тощо часто продають на аукціонах. Аукціон (від лат. aucto – продаж під час публічного торгу) – форма продажу товарів на засадах конкурсу покупців. При цьому товар (або його зразки) попередньо виставляють для огляду, а ціну продажу встановлюють у процесі торгу.
У торгівлі новими товарами неабиякого поширення набула ярмаркова торгівля, а також торгівля на ярмарках-виставках.
Ярмарка – це нетривала й періодична форма реалізації товарів та здійснення актів купівлі-продажу шляхом огляду зразків товарів особистого вжитку та продукції виробничо-технічного призначення. Ярмарки проводять у заздалегідь визначений час і в зазначеному місці, приміром, Сорочинський ярмарок у Сорочинцях Полтавської області.
Продаж товарів масового виробництва – кількісно та якісно стандартизованих, взаємозамінних та транспортабельних – зазвичай здійснюють у формі біржової торгівлі. Біржова торгівля проводиться за зразками або стандартами, в яких указано найновішу й найдостовірнішу інформацію стосовно якості продукції. У процесі біржового торгу узгоджується ціна продажу й укладається біржова угода.
На ринку товарів виробничо-технічного призначення, які застосовують для виготовлення інших товарів і мають тривалий термін використання, поширеним є такий вид ринкового процесу, як оренда або лізинг. Під лізингом розуміють надання одним суб’єктом (лізингодавцем) у користування іншій стороні (лізингоодержувачу) майна на визначений термін і за певну плату. Лізинг дає можливість лізингоодержувачу отримати в користування нову дорогу техніку, високі технології без значних одноразових витрат, тобто налагодити сучасне виробництво за обмежених фінансових витрат.
Прискорений розвиток інформаційних технологій і телефонних мереж, формування глобальної комп’ютерної мережі Інтернет сприяли появі й бурхливому поширенню нових ринкових процесів, які назагал дістали назву «електронна комерція». Електронні магазини дають споживачеві змогу обрати товар, замовити його, сплатити й отримати не виходячи з дому. За допомогою суперпотужних комп’ютерів здійснюють віртуальне тестування продукції, яку потім продають в електронних магазинах. Це результат досягнень сучасних технологій, які, безумовно, впливають на всі аспекти ринкової діяльності.