
- •Інфраструктура товарного ринку
- •Тема 1 Предмет, метод і завдання курсу
- •1.1 Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії
- •1.2. Категорії дисципліни та взаємозв’язок їх
- •1.3. Функції та завдання дисципліни
- •1.4. Генеза дисципліни, логіко-структурна схема її побудови
- •Тема 2 Сутнісна характеристика товарного ринку
- •2.1. Поняття та економічний зміст ринку
- •2.2. Передумови й умови функціонування ринкових відносин
- •2.3. Класифікаційні ознаки та види ринків
- •2.4. Особливості товарного ринку
- •2.5. Форми та методи регулювання товарного ринку
- •2.6. Види ринкових процесів на товарному ринку
- •Тема 3 Інфраструктура товарного ринку: сутність, склад і проблема розвитку
- •3.1. Сутність та значення інфраструктури товарного ринку в економіці
- •3.2. Особливості діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку
- •3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку
- •3.4. Функції інфраструктури
- •3.5. Маркетингові посередники як підґрунтя інфраструктури товарного ринку, їх типи
- •3.6. Показники оцінювання стану та розвитку інфраструктури товарного ринку
- •3.7. Маркетингова концепція розвитку суб’єктів інфраструктури
- •3.8. Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
- •Тема 4 Макроорганізація оптової торгівлі
- •4.1. Сутність та місце оптової торгівлі в ринкових процесах
- •4.2. Функції оптової торгівлі
- •4.3. Особливості оптової торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення
- •4.4. Характеристика основних видів оптової торгівлі
- •4.5. Макроекономічні показники оптової торгівлі
- •Тема 5 Підприємства оптової торгівлі
- •5.1. Види й організаційно-правові форми підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі
- •5.3. Організація оптової закупівлі товарів
- •5.4. Оптовий продаж товарів
- •5.5. Послуги підприємств оптової торгівлі
- •5.6. Показники діяльності підприємств оптової торгівлі та методи їх визначення
- •Тема 6 Торговельно-посередницька та посередницька діяльність на товарному ринку
- •6.1. Сутність та види торговельно-посередницької діяльності
- •6.2. Торгівля через торговельно-посередницькі структури
- •6.3. Характеристика посередницької діяльності
- •6.4. Основні типи посередників та їхні функції
- •6.5. Організація роботи посередників
- •6.6. Винагорода й мотивація посередників
- •Тема 7. Інформаційна та організаційно–комерційна діяльність
- •7.1. Сутність та призначення інформаційної й організаційно–комерційної діяльності
- •7.2. Інформаційні продукти і послуги
- •7.3. Організаційно-комерційні послуги: види, організація надання
- •7.4. Ефективність інформаційних та організаційно-комерційних послуг
- •Тема 8. Роздрібна торгівля
- •8.1. Сутність, ознаки та форми роздрібної торгівлі
- •8.2. Функції та послуги суб’єктів роздрібної торговельної діяльності
- •8.3. Організація роздрібної торгівлі
- •8.4. Маркетингові рішення роздрібної торгівлі
- •8.5. Нормативно-правові засади діяльності суб’єктів роздрібної торгівлі
- •Тема 9. Товарні біржі
- •9.1 Сутність біржової торгівлі та Ії роль у ринковій економіці
- •9.2. Види бірж та правові засади їхньої діяльності в Україні
- •9.3. Порядок створення й організація діяльності товарної біржі
- •9.4. Організація і технологія біржової торгівлі
- •9.5. Біржові товари
- •9.6. Особливості біржових угод на товарній біржі
- •9.7. Брокерська діяльність на товарній біржі
- •Тема 10. Лізинг
- •10.1 Визначення та економічне значення лізингу
- •10.2. Класифікаційна характеристика видів і форм лізингу
- •10.3. Сутність і послідовність здійснення лізингових угод
- •10.4. Нормативно-правова база відносин суб’єктів лізингу
- •10.5. Економічні засади лізингових угод
- •Тема 11. Персональний продаж товарів та послуг
- •11.1 Сутність, форми та відмінності персонального продажу
- •11.2. Управління персональним продажем
- •11.3. Головні складові процесу персонального продажу
- •11.4. Торгові представники і вимоги щодо них
- •11.5. Нові форми продажу товарів та послуг
- •Питання до іспиту
- •Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії
Тема 2 Сутнісна характеристика товарного ринку
2.1. Поняття та економічний зміст ринку
Головні питання суспільного виробництва: що виробляти (які товари та послуги й скільки), як виробляти (за допомогою яких засобів виробництва) та для кого виробляти (хто їх споживатиме) в кожній економічній системі розв’язують по-різному. Світовий досвід вирізняє дві основні форми організації економіки: командну та ринкову.
У ринковій економіці, за висловом А. Сміта, «незрима рука» ринку об’єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам. Це зумовлює необхідність чіткого усвідомлення сутності категорії «ринок», передумов та умов його формування та функціонування, механізму дії.
Розвиток суспільного поділу праці, економічна відокремленість суб’єктів господарювання за різних форм власності, необхідність обміну продуктами праці стали об’єктивними причинами виникнення ринку.
Поняття «ринок» формувалося та змінювалося разом із розвитком суспільного виробництва. Спочатку це був базар, площа, де відбувався обмін. Поглиблення поділу праці, розвиток товарного виробництва спричинюють ускладнення й розширення міжгосподарських зв’язків, формування самостійної сфери товарного обігу.
Ринок виступає як форма господарських зв’язків між товаровиробниками та споживачами шляхом купівлі-продажу товарів. Здійснення цих актів пов’язане із певними організаційно-правовими й економічними відносинами.
Як економічна категорія ринок – це сукупність відносин, що виникають у сфері обігу внаслідок купівлі-продажу товарів.
Товарно-грошові відносини, здійснювані за допомогою ринку, передбачають господарські зв’язки з доведення товару до споживача (виробництво-ринок-споживач) та зворотні (споживач-ринок-виробництво). Зворотний зв’язок характеризується рухом грошових коштів і відповідної інформації про потреби й платоспроможний попит споживачів.
Матеріальним підґрунтям ринкових відносин є рух товару і грошей, що відбувається на засадах вільної взаємовигідної угоди за умов конкуренції.
Наслідком ринкових відносин є задоволення платоспроможного попиту споживачів (покупців), відшкодування витрат і отримання прибутку продавцями (товаровиробниками і посередниками).
Конститувальними параметрами ринку виступають попит, пропозиція, ціна, кон’юнктура, рівновага.
Кон’юнктура (лат. conjunctura, від conjungo – з’єдную) – це економічна ситуація на ринку, яка характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рухом цін і товарних запасів у кожен момент часу. Оптимальним станом кон’юнктури є рівновага, тобто такий рівень кон’юнктури, за якого досягнуто рівність між попитом і пропозицією за обсягом і структурою товарів, у межах яких виробник і споживач мають намір продовжувати поставки і закупівлі, причому лише за такою рівноважною ціною.
Обов’язковими атрибутами ринку є конкуренція, монополія, олігополія.
Під конкуренцією розуміють змагальність між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів. Це та сила, що змушує виробництво і ринок досягати рівноваги. Взаємодія попиту, пропозиції й ціни за умов конкуренції визначає виникнення механізму ринкового саморегулювання.
Рівень конкуренції залежить від кількості суб’єктів ринку: товаровиробників, продавців, покупців (споживачів).
Монополія означає такий стан ринку, на якому є один постачальник певних товарів і послуг.
Олігополія характеризується груповою монополією, коли панівне становище на ринку або в окремій галузі виробництва посідає значна кількість великих фірм (підприємств), що ведуть між собою переважно нецінову конкуренцію.
Ринок виконує важливі економічні функції, до яких належать:
узгоджувальна – узгоджує асортиментну структуру виробництва та споживання економічних ресурсів; балансує попит та пропозицію за обсягом і товарною структурою;
регулювальна – регулює пропорції між виробництвом і споживанням шляхом встановлення цінових еквівалентів для обміну товарів;
оцінювальна – виявляє цінність товару за допомогою визначення не лише кількості витраченої праці, а й її віддачі, порівнює витрати і результати;
стимулювальна – мотивація виробників до підвищення ефективності виробництва, створення товарів із найменшими витратами та отримання прибутку, реалізації у виробництві науково-технічних досягнень;
ощадна – забезпечує економічність споживання, скорочення витрат обігу як у сфері виробництва, так і в сфері споживання.
Завдяки виконанню цих функцій ринок формує структуру й обсяг пропозиції та попиту, врівноважує їх, забезпечує збалансованість економіки, «викидає» неконкурентоспроможні підприємства, морально застарілі вироби та виробництва.