
- •Інфраструктура товарного ринку
- •Тема 1 Предмет, метод і завдання курсу
- •1.1 Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії
- •1.2. Категорії дисципліни та взаємозв’язок їх
- •1.3. Функції та завдання дисципліни
- •1.4. Генеза дисципліни, логіко-структурна схема її побудови
- •Тема 2 Сутнісна характеристика товарного ринку
- •2.1. Поняття та економічний зміст ринку
- •2.2. Передумови й умови функціонування ринкових відносин
- •2.3. Класифікаційні ознаки та види ринків
- •2.4. Особливості товарного ринку
- •2.5. Форми та методи регулювання товарного ринку
- •2.6. Види ринкових процесів на товарному ринку
- •Тема 3 Інфраструктура товарного ринку: сутність, склад і проблема розвитку
- •3.1. Сутність та значення інфраструктури товарного ринку в економіці
- •3.2. Особливості діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку
- •3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку
- •3.4. Функції інфраструктури
- •3.5. Маркетингові посередники як підґрунтя інфраструктури товарного ринку, їх типи
- •3.6. Показники оцінювання стану та розвитку інфраструктури товарного ринку
- •3.7. Маркетингова концепція розвитку суб’єктів інфраструктури
- •3.8. Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
- •Тема 4 Макроорганізація оптової торгівлі
- •4.1. Сутність та місце оптової торгівлі в ринкових процесах
- •4.2. Функції оптової торгівлі
- •4.3. Особливості оптової торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення
- •4.4. Характеристика основних видів оптової торгівлі
- •4.5. Макроекономічні показники оптової торгівлі
- •Тема 5 Підприємства оптової торгівлі
- •5.1. Види й організаційно-правові форми підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі
- •5.3. Організація оптової закупівлі товарів
- •5.4. Оптовий продаж товарів
- •5.5. Послуги підприємств оптової торгівлі
- •5.6. Показники діяльності підприємств оптової торгівлі та методи їх визначення
- •Тема 6 Торговельно-посередницька та посередницька діяльність на товарному ринку
- •6.1. Сутність та види торговельно-посередницької діяльності
- •6.2. Торгівля через торговельно-посередницькі структури
- •6.3. Характеристика посередницької діяльності
- •6.4. Основні типи посередників та їхні функції
- •6.5. Організація роботи посередників
- •6.6. Винагорода й мотивація посередників
- •Тема 7. Інформаційна та організаційно–комерційна діяльність
- •7.1. Сутність та призначення інформаційної й організаційно–комерційної діяльності
- •7.2. Інформаційні продукти і послуги
- •7.3. Організаційно-комерційні послуги: види, організація надання
- •7.4. Ефективність інформаційних та організаційно-комерційних послуг
- •Тема 8. Роздрібна торгівля
- •8.1. Сутність, ознаки та форми роздрібної торгівлі
- •8.2. Функції та послуги суб’єктів роздрібної торговельної діяльності
- •8.3. Організація роздрібної торгівлі
- •8.4. Маркетингові рішення роздрібної торгівлі
- •8.5. Нормативно-правові засади діяльності суб’єктів роздрібної торгівлі
- •Тема 9. Товарні біржі
- •9.1 Сутність біржової торгівлі та Ії роль у ринковій економіці
- •9.2. Види бірж та правові засади їхньої діяльності в Україні
- •9.3. Порядок створення й організація діяльності товарної біржі
- •9.4. Організація і технологія біржової торгівлі
- •9.5. Біржові товари
- •9.6. Особливості біржових угод на товарній біржі
- •9.7. Брокерська діяльність на товарній біржі
- •Тема 10. Лізинг
- •10.1 Визначення та економічне значення лізингу
- •10.2. Класифікаційна характеристика видів і форм лізингу
- •10.3. Сутність і послідовність здійснення лізингових угод
- •10.4. Нормативно-правова база відносин суб’єктів лізингу
- •10.5. Економічні засади лізингових угод
- •Тема 11. Персональний продаж товарів та послуг
- •11.1 Сутність, форми та відмінності персонального продажу
- •11.2. Управління персональним продажем
- •11.3. Головні складові процесу персонального продажу
- •11.4. Торгові представники і вимоги щодо них
- •11.5. Нові форми продажу товарів та послуг
- •Питання до іспиту
- •Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії
Тема 4 Макроорганізація оптової торгівлі
4.1. Сутність та місце оптової торгівлі в ринкових процесах
Економічна діяльність суб’єктів інфраструктури товарного ринку спрямована на здійснення товарного обігу, забезпечення функціонування ринкового механізму та задоволення потреб споживачів.
Під економічною діяльністю розуміють процес поєднання дій, що вможливлюють отримання відповідного результату – продуктів чи послуг. Вид діяльності має місце тоді, коли трудові ресурси та речові чинники поєднують для створення виробництва конкретної продукції або надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції або наданням послуг.
Видом діяльності, спільним для переважної більшості суб’єктів інфраструктури товарного ринку, є торговельна діяльність. Вона здійснюється у формі внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими країнами зарубіжжя товарами та послугами включно із оплачуваним вивезенням (експорт) та ввезенням (імпорт) їх.
Внутрішня торгівля – це діяльність з реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб’єктами господарювання всіх форм власності. Вона охоплює як товари виробничо-технічного призначення, так і особистого споживання. Внутрішня торгівля включає оптову торгівлю та посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю та торговельно-виробничу діяльність.
Серед цих трьох складових найбільша питома вага в загальному обсязі товарообігу припадає на оптову торгівлю. Для характеристики сутності оптової торгівлі в сучасному ринковому процесі важливим є визначення її місця в сфері товарного обігу (див. рис. 4.1).
Рис. 4.1. Фази товарного обігу
Оптова торгівля започатковує сферу товарного обігу, вона виступає торговим посередником між виробниками товарів і роздрібною торгівлею, іншими виробниками і споживачами товарів. На початковій фазі товарного обігу товари зі сфери виробництва надходять до сфери обігу для подальшого розподілу та просування їх до покупця. Кінцева фаза опосередковується роздрібною торгівлею і є завершенням товарного обігу, коли товар реалізується безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього власного некомерційного використання.
Таке місце оптової торгівлі у сфері товарного обігу зумовлює її сутність. У Класифікації видів економічної діяльності (розділ 51) вона сформульована так: «Оптова торгівля і посередництво у торгівлі включає перепродаж (продаж без внесення змін) нових або уживаних речей чи виробів роздрібним торговцям або споживачам у промисловості і в торгівлі, групам користувачів або професійним користувачам, а також іншим оптовикам чи посередникам, які купують ці товари або вироби від імені роздрібних торговців, споживачів або груп користувачів».
Дещо інше визначення оптової торгівлі дає теорія маркетингу, в якій під нею розуміють будь-яку діяльність, пов’язану з продажем товарів та послуг для подальшого перепродажу чи комерційного використання їх.
Ці визначення не суперечать одне одному, але недостатньо висвітлюють сутність явища як виду економічної діяльності на початковій фазі товарного обігу.
Оптову торгівлю можна визначити як підприємницьку діяльність з продажу, перепродажу із відповідними перетвореннями товарів підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності для подальшого перепродажу чи професійного використання їх.
Як економічна категорія оптова торгівля – це сукупність економічних, організаційних і правових відносин між суб’єктами товарного ринку стосовно купівлі-продажу (поставки, обміну) великих партій товару для його подальшої реалізації або професійного використання.
Головним завданням оптової торгівлі є створення найсприятливіших умов суб’єктам товарного ринку для здійснення раціонального товарного обігу з метою якомога повнішого задоволення попиту організованих споживачів та підприємств роздрібної торгівлі в зручний для них час, у необхідній кількості та якості й потрібному асортименті.
Опосередковуючи початкову фазу товарного обігу, оптова торгівля забезпечує:
формування товарних потоків і спрямування їх від виробників до покупців із мінімальним рівнем витрат обігу та максимальною швидкістю товароруху;
формування, збереження й управління запасами товарів, необхідними для своєчасного забезпечення суб’єктів товарного ринку в разі зміни кон’юнктури;
стале забезпечення попиту покупців за тимчасової відсутності виробництва чи споживання (наприклад, сезонні перерви у виробництві, транспортуванні водними шляхами тощо);
формування попиту на нові товари, просування їх на товарний ринок;
спонукання товаровиробників до виготовлення нових товарів, відповідно до змін запитів та вподобань покупців, підвищення їхньої купівельної спроможності. Оптова торгівля відстежує зміни кон’юнктури ринку, попиту споживачів і справляє тиск на товаровиробників з метою реагування на них;
професійне обслуговування й консультування покупців, особливо стосовно технічно складних товарів і товарів спеціального призначення.
Оптову торгівлю на товарному ринку здійснюють маркетингові оптові посередники та суб’єкти господарювання, яких у сукупності називають суб’єктами оптової торгівлі.
До них належать:
комерційні структури промислових, сільськогосподарських та інших підприємств-виробників і постачальників товарів;
комерційні структури підприємств і організацій, що закуповують товари для професійного використання;
підприємства та підприємці роздрібної торгівлі, які купують товари для подальшого продажу;
оптові підприємства з торгівлі товарами виробничо-технічного призначення;
оптові підприємства, які обслуговують роздрібну торгівлю;
оптові закупівельні підприємства;
лізингові фірми.
Не належать до суб’єктів оптової торгівлі маркетингові посередники, які не беруть безпосередньої участі в торговельних операціях, а лише сприяють здійсненню їх. Це такі організатори оптового товарообігу, як товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-ярмарки, аукціони.
Завдяки діяльності суб’єктів оптової торгівлі вона виконує свої завдання та сприяє підвищенню ефективності товарного обігу, надає низку переваг товаровиробникам, підприємствам роздрібної торгівлі та професійним споживачам.