
- •Розділ і теоретичні основи конкуренції
- •1.1 Економічна сутність конкуренції
- •1.2. Конкурентоспроможність у сільському господарстві
- •Розділ 2 сучасний стан сільського господарства україни
- •2.1 Сучасний стан розвитку сільського господарства
- •2.2. Розвиток сільськогосподарського виробництва
- •Розділ 3 шляхи покращення конкуренції в сільському
- •3.1. Проблеми розвитку сільського господарства України в контексті європейської інтеграції
- •3.2. Напрямки підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції
- •Список використаних джерел
ЗМІСТ
ВСТУП.………………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи конкуренції………………………………………5
1.1. Економічна сутність конкуренції………………………………….5
1.2. Конкурентоспроможність у сільському господарстві…...………8
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан сільського господарства України…………………12
2.1. Сучасний стан розвитку сільського господарства………...……12
2.2. Розвиток сільськогосподарського виробництва………..……….16
РОЗДІЛ 3. Шляхи покращення конкуренції в сільському
господарстві України……………………..………………………...21
3.1. Проблеми розвитку сільського господарства України
в контексті європейської інтеграції……..……………………….21
3.2. Напрямки підвищення економічної ефективності
виробництва сільськогосподарської продукції………………….24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….31
ВСТУП
Сучасні умови розвитку характеризуються поглибленням інтеграційних процесів, лібералізацією умов торгівлі сільськогосподарськими товарами, орієнтацією на зовнішні ринки, а також підвищеною увагою до якості продукції. Проблема конкурентоспроможності посідає одне з провідних місць в економічному аналізі різних суб'єктів господарської діяльності, що пояснюється об'єктивним посиленням міжнародної та внутрішньої конкуренції. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції.
Дослідженню конкуренції у сільському господарстві України та питанням оцінки, формування структури та використання виробничого потенціалу присвячені праці вітчизняних вчених-економістів: С.Дем’яненка, І.Лукінова, О.Могильного, О.Онищенка, Б.Пасхавера, П.Саблука, В.Точиліна, В.Трегобчука, О.Шпичака, А.Юзефовича, В.Юрчишина [29, с.31]. Значний внесок у розвиток макроекономічних досліджень, взаємозв’язків та ролі конкуренції між окремими складовими економіки зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як В.Бондаренко, Є.Гайдар, А.Гальчинський, В.Геєць, Дж.М.Кейнс, В.Леонтьєв [2, с.39].
Актуальність теми. Дослідження проблем розвитку, реформування та ефективної діяльності сільського господарства під кутом зору його конкурентоспроможності набуває в сучасних умовах особливої актуальності. Економіка України зазнає значних структурних змін, тому для визначення напрямів подальшого руху необхідна кількісна та якісна оцінка конкурентоздатності сільського господарства України.
Сільське господарство як складова національної економіки не тільки має значну частку у ВВП, платіжному та зовнішньоторговельному балансі і на ринку праці, але й є активним споживачем товарів та послуг інших галузей, опосередковано створює в них робочі місця. Отже, воно може суттєво впливати на розвиток інших галузей та макроекономічну стабільність держави [14, с.13].
Метою курсової роботи є виявлення особливостей та закономірностей розвитку конкуренції у сільському господарстві.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі задачі:
– визначити сутність конкуренції, як економічного явища;
– проаналізувати та оцінити сучасний стан сільського господарства та його конкурентоздатність;
– розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення конкуренції в сільському господарстві України.
Об’єктом дослідження є конкуренція економіки України в цілому.
Предметом дослідження є проблеми розвитку конкуренції в сільському господарстві України.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу досліджень становлять фундаментальні положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених щодо ролі конкуренції у сільському господарстві.
Для реалізації поставлених у курсовій роботі завдань використовувались такі загальнонаукові та спеціальні методи, як діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу, економіко-статистичні методи: групування, графічний, аналізу динамічних рядів, метод експертних оцінок, а також методи аналізу і синтезу.
Основними джерелами є монографії, підручники з економічної теорії, а також дані Держкомстату України і деякі інші джерела, які більш детально описані в списку використаної літератури.
Розділ і теоретичні основи конкуренції
1.1 Економічна сутність конкуренції
Важливим компонентом функціонування ринкового механізму є конкуренція. Конкуренція (від лат. concurrentia — змагання, суперництво) означає боротьбу, суперництво між окремими суб'єктами ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва і реалізації (купівлі і продажу) товарів. Конкуренція як один з важливих компонентів функціонування ринкового механізму можлива тільки за умови, що більшість товаровиробників мають свободу господарської діяльності і підприємництва. За ринковою класифікацією конкуренція поділяється на такі види: цінова і нецінова; досконала і недосконала; недобросовісна; внутрішньогалузева і міжгалузева.
Існує безліч визначень конкуренції, деякі з них:
Конкуренція - це війна всіх проти всіх (Фрідріх Енгельс).
Конкуренція - це боротьба між капіталом за отримання максимального прибутку.
Конкуренція - боротьба між фірмами за один і той же сегмент ринку.
Конкуренція - суперництво між окремими особами, зацікавленими в досягненні певної мети кожний для себе.
Конкуренція - суперництво в який-небудь галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків [15, с.311].
У процесі конкуренції існують стійкі причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону. Економічною основою конкуренції є різниця між альтернативною вартістю товару і витратами виробництва, а також можливість одержання сталого доходу (прибутку). Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, привернення уваги споживача до свого товару, захоплення певного сегменту ринку. Методами цієї боротьби є вдосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зниження витрат виробництва й отримання високої норми прибутку[21, с.213].
Тлумачення поняття конкуренції в економічній науці пройшло кілька стадій. Зокрема, А. Сміт розумів сутність конкуренції як сукупність взаємозалежних спроб різних продавців встановити контроль на ринку. Отже, акцент робився на такій поведінці продавців і покупців, яке характеризувалося чесним, без змови суперництвом за більш вигідні умови продажу або купівлі товарів. При цьому основним об'єктом конкурентної боротьби вважалися ціни.
Ще один видатний англійський економіст Девід Рікардо розвинув теорію конкуренції. Він вважав, що теоретичні основи конкурентоспроможності продукції базуються на основі порівняльних переваг, і за якими країна повинна експортувати вироби, на які затрачено менше праці та коштів порівняно з іншими товарами, які вона виробляє.
Інші вчені вважають, що конкуренція — це процес управління суб'єктом своїми конкурентними перевагами для одержання перемоги чи досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних чи суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах.
Вагомий внесок у дослідження сутності та проявів конкуренції зробили такі зарубіжні вчені, як М. Портер, Ф. Хаєк, Й.Шумпетер, які розробили фундаментальні положення теорії економічної конкуренції. Проблеми конкуренції також досліджували такі українські та російські фахівці як: Г.Азоєв, Р.Грецький, П. Пуцентейло, Ю.Хвесик, Ю.Юданов та інші [11, с.419].
Конкурентна боротьба за економічне процвітання і виживання є економічним законом ринкового господарства.
Продавці хочуть продати свої товари найдорожче, але конкуренція змушує їх збувати продукцію дешевше, щоб стимулювати попит покупців. У боротьбі між продавцями (прагнуть продати найдорожче) і покупцями (прагнуть купити дешевше) виграють ті, хто більш згуртований і має можливість нав'язати свою (вигідну для них) ціну.
Конкуренція має свої позитиви і негативи. До плюсів можна віднести те, що конкуренція - є двигуном економічного прогресу, є знаряддям інноваційного прогресу, знижує витрати на одиницю продукції, підбирає життєздатні фірми. До мінусів можна віднести те, що конкуренція - призводить до економічних криз виробництва, розорення і безробіття, призводить до хижацького використання ресурсів, інколи переростає у недобросовісну конкуренцію.
Говорячи про конкуренцію необхідно показати її види. Існує шість видів конкуренції:
1) функціональна конкуренція - базується на тому, що одну й ту саму потребу споживача можна задовольнити по-різному;
2) видова конкуренція - це конкуренція між аналогічними товарами, але різними за оформлення;
3) предметна конкуренція - це конкуренція між аналогічними товарами, але різними за якістю вироби і по привабливості марки;)
4) цінова конкуренція - зниження ціни збільшує продажі, приводить до розширення ринку;
5) прихована цінова конкуренція: буває двох видів - продаж особистого товару за ціною конкурента та зниження ціни споживання товару;
6) незаконні методи: антиреклама товарів конкурентів та виробництво товарів імітаторів (підробка).
Функції конкуренції:
- вартісна - виявлення або встановлення ринкової вартості товару;
- розподільна - вирівнювання індивідуальних вартостей і розподіл прибутку в залежності від різних витрат праці;
- регулююча - регулювання переливу коштів між окремими галузями і виробниками;
- сануюча - очищення ринок від слабких виробників;
- інформаційна - диктує ринку скільки і яких товарів треба виробляти;
- контрольна - найдешевший і ефективний метод економічного контролю: стимулює виробника знижувати витрати і ціни, збільшувати обсяги збуту, підвищувати якість.
Сьогодні конкуренцію розглядають, як принцип ринкової економіки, як ідеал ринкової структури. Теорія конкуренції посідає особливе місце в мікроекономічному аналізі.