Розділ 8. Охорона праці

Агропромисловий комплекс займає в економіці держави одне із ведучих місць. Тут працює близько 15% населення країни [18,38].

Метою охорони праці є зниження і зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань, які виникають при вирощуванні насіння соняшнику, на основі заходів, що поєднують систему законодавчих актів, соціально-екологічних, організаційних, механічних і лікувально-профілактичних методів і засобів, котрі забезпечують безпеку процесу праці, збереження здоров'я і працездатності людини. При вирощуванні насіння соняшнику по інтенсивній технології значно полегшується праця людини. Нажаль, поряд з полегшенням праці, інтенсифікація виробничих процесів підвищує потенційну небезпеку травм і захворювань. Це пов'язано в першу чергу з появою більш складної потужної техніки, підвищення робочих швидкостей виробничих процесів, застосування нових хімічних препаратів, збільшення психологічного навантаження на організм працюючих і іншими факторами. У зв'язку з цим важливо розробити і впровадити у виробництво більш надійні засоби захисту людини від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, науково обґрунтовані режими праці і відпочинку. Головною задачею розвитку охорони праці є максимальне виключення небезпечних виробничих факторів, створювання здорових, безпечних і комфортних умов на робочих місцях, підвищення виробництва праці, зниження професійних, створених виробничими процесами захворювань і виробничого травматизму, продовження працездатності людей, максимальний розвиток їх творчих здібностей.

Вирішення цих задач можливо лише при використанні досягнень багатьох наукових дисциплін, розглядання людини в процесі її працi [38,61].

Дослідна частина роботи проводилась у виробничих умовах НПЦ СНАУ.

В організації охорони праці при виробничих процесах беруть участь безпосередньо керівник НПЦ, головний агроном НПЦ, інженер з охорони праці, консультує кафедра експлуатації МТП та охорони праці СНАУ.

Безпека виробничих процесів в сільському господарстві повинна бути забезпечена по ГОСТ 46.0.14-83.

Безпосереднє керівництво розробкою і проведенням всього комплексу організаційних і профілактичних заходів з охорони праці покладена на інженера з охорони праці і техніці безпеки. Він є головним організатором робіт з безпеки праці і зобов'язаний перевіряти на всіх виробничих підрозділах стан техніки безпеки, виробничої санітарії, організацію охорони, а також додержання трудового законодавства. У своїй практичній роботі інженер з охорони праці керується законодавчими та іншими нормативними актами, наказами та розпорядженнями відповідних органів [7,18,47].

В процесі праці людина перебуває в контакті з предметами праці, знаряддями праці та іншими людьми. Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність і здоров'я людини в процесі праці, регламентовані в ГОСТ 12.6.05 - 74. За два роки виконання роботи в НПЦ небезпечних випадків з летальним закінченням не зафіксовано. Але зустрічаються випадки травмування при виробництві сільськогосподарської продукції (див. таблицю 8.1). Основною причиною нещасних випадків в НПЦ в основному є недотримання правил техніки безпеки, відсутність інструктажу на робочому місці, недостатній рівень контролю. Також, самі робітники необачно виконують с.-г. операції, при цьому створюються наступні ситуації: падіння на агрегат; при заправці сівалок посівними матеріалами пошкоджується кінцівки рук і ніг, засмічення очей [8,23,38].

Таблиця 8.1

Показники травматизму в ННВУ СНАУ

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004
1	2	3	4	5
Середньорічна кількість робочих за звітний період, чол..	275	213	224	236
Число потерпілих з втратою працездатності на 1 роб.день і більше, чол..	19	24	18	19
Число потерпілих зі смертельним виходом, чол..	-	-	-	-
Загальна кількість непрацездатних людино-днів, люд.-дн.	44	61	68	71
Частота нещасних випадків, %	16,6	20,3	20,8	21,0
Вага нещасних випадків, %	19,2	20,1	20,4	20,9
Показник втрати робочих днів	187,2	213,1	218,2	221,1

Вагомою причиною травматизму є перевтомлення і знаходження у нетверезому стані. При цьому створюються наступні ситуації: захват рук робочими органами, травмування ніг при переміщенні зернонавантажувача і засмічення очей технологічними продуктами та пилом, захват одягу і частин тіла незахищеними обертаючими передачами; випадання працівника із кабіни трактора чи автомобіля [38,47].

Державним стандартом ОСТ 46.3.1.108-81, ОСТ 46.3.1.109-81 вказано шляхи для знешкодження потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають у процесі вирощування насіння соняшнику. Необхідно передбачити наступні заходи по охороні праці: застосування різних технічних засобів, які забезпечують безпеку праці (захисні загороди, запобіжні гальмівні сигналізуючі механізми, автоматичні зчіпки та ін.) [17,38].

Відповідно до ГОСТ 12.1.019-86 допущені до роботи трактори, комбайни, механізми повинні бути справні, випробувані на холостому ходу.

Всі рухомі деталі і механізми повинні бути справні і загороджені кожухами. Забороняється працювати при вологості грунту, яка викликає заповзання агрегату, на сніговому покриві і на мерзлому грунті, а також в густому тумані.

Всі роботи, що пов'язані з вирощуванням соняшнику, проводяться при значних навантаженнях на організм людини, особливо на зір. Необхідно постійно слідкувати за прямолінійним рухом машин під час сівби, міжрядного обробітку, підживлення. Роботи часто проводяться в стислі строки, при любій погоді, на понижених швидкостях [17,69].

Багато технологічних процесів пов'язані з використанням отрутохімікатів, що потребує підвищеної обережності при роботі з ними.

Щоб підтримувати високу працездатність, попередити травми, отруювання і захворювання людей, необхідно суворо виконувати правила виробничої та особистої гігієни, режиму праці, відпочинку, споживання питної води та харчування.

Міжрядний обробіток з підживленням здебільшого проводять в суху, жарку погоду. Тому в кабінах тракторів жарко, пильно, загазовано, відчувається шум і вібрація. Всі ці фактори значно знижують працездатність. Для покращення умов праці необхідно повністю герметизувати кабіну трактора і обладнати її вентиляційними установками [15,17,23].

Механізаторам потрібно видати індивідуальні засоби захисту протипилові і протихімічні респіратори (ПРБ-5, ПРП-1, ШБ-1), захисні окуляри (СХ №54/75). Підлогу в кабіні вистилають антивібраційним гумовим ковриком. При роботі з гербіцидами та іншими отрутохімікатами дотримуються заходів безпеки, викладених в „Санитарных правилах по применению, транспортировке и применению ядохимикатов в сельском хозяйстве” [14,15].

Цими правилами передбачено обов’язковий інструктаж по безпеці при роботі з отрутохімікатами; забезпечення працівників, що перебувають в контакті з отрутохімікатами, спецодягом, захисними окулярами і респіраторами; додержання особистої гігієни під час роботи, харчування, поління і т.д.; знезараження, прання, очищення спецодягу і засобів індивідуального захисту.

Контакт з отрутохімікатами може відбуватися під час зберігання, транспортування, відкривання тари, заправки, приготування робочих розчинів і в процесі обробітку посівів та грунту.

Одробляти посіви та грунт потрібно у безвітряну погоду (швидкість вітру не більше 2-3 м/с). При цьому агрегати направляють так, щоб отрутохімікати вітром зносило в сторону від працюючих. Працівник повинен бути в комбінезоні з водонепроникною пропиткою, в респіраторі та захисних окулярах. При заправці надівають фартух із клейонки, на руки – гумові рукавиці, на ноги – чоботи. Обов’язково виділяють місце для відпочинку [14,15,69].

Категорично забороняється працювати без засобів індивідуального захисту – протигаза, комбінезона, рукавиць, чобіт. Вся апаратура, манометри, ємності повинні бути в справному стані. Промивати апаратуру потрібно тільки у відведеному для цього місті.

Агрегат укомплектовують аптечкою та баком з питною водою для промивання очей, обличчя при попаданні на них хімічного розчину.

В технологічному процесі вирощування насіння соняшнику найбільша кількість травм відбувається при експлуатації транспортних і обслуговуванні ґрунтообробних агрегатів, найбільшу небезпеку представляють гострі робочі органи. Для виключення порізів рук їх очищають спеціальними знаряддями, борони піднімають гаками з довгими ручками, а точіння проводять у рукавицях, згідно вимог [12,28,61].

Технологічні процеси і машини при збиранні насіння соняшнику повинні відповідати природнокліматичним умовам і рельєфу місцевості. Розбивку на, загони, обкоси і прокоси посівів проводять лише в денний час. Способи руху машин на полі повинні виключати їх зіткнення. В темні години доби працюють з усіма справними джерелами світла. Сигналізація повинна забезпечувати надійний і зрозумілий зв'язок для сумісної безпечної роботи агрегатів і машин, у тому числі і в темні години доби. При наявності перешкод на полях їх позначають попереджувальними знаками по ГОСТ. Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам.

До роботи допускаються лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Найбільш поширений є безпосередній огляд, випробування і вимірювання параметрів. Методом безпосереднього огляду і випробування визначають стан кабін, захисного каркасу, безпеку входу і виходу з кабіни, засобів приєднання та від'єднання. До роботи на грунту обробних машинах допускають тих працівників, що добре знають будову машин та правила безпеки [28].

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні соняшнику наведений в таблиці 8.2

Таблиця 8.2