Розділ 3. Методика проведення досліджень

Соняшник було запропоновано висіяти після озимої пшениці. Тому що, вона після себе більше залишала післяжнивних залишків, це зменшує норму внесення добрив, менше висушує ґрунт. Також після озимої пшениці залишається менше бур’янів і підвищується родючість ґрунту.

Після збирання озимої пшениці була проведена зяблева оранка на глибину 27 см. Через півтори неділі було проведено культивацію, для знищення бур’янів, а також для запобігання росту та наступної появи бур’янів. Наступну культивацію провели через тиждень після першої культивації. В зимовий період провели снігозатримання.

Весняний обробіток починали, коли наступає фізіологічна стиглість ґрунту . В першу чергу проводили боронування для висіву насіння на однакову глибину і для отримання дружніх сходів та рівномірного розвитку рослин. В зв’язку з погодними умовами, які склалися на той час, а саме дощів, сівбу було запропоновано перенести на більш пізні строки. Після закінчення дощового періоду склалися сприятливі погодні умови для початку сівби. Сівбу проводили вручну.

Кожний сортозразок займав площу 10м² з 4-разовою повторністю. Як тільки почали з’являтися сходи соняшнику і позначатися рядки ми провели формування рослин. Формування рослин також проводили вручну, в розрахунку 3-4 рослин на 1 погонному метрі.

Сходи з’явилися на 9 день, практично на всіх варіантах 24 травня. В травні було проведено після сходове розпушування грунту.

Міжрядний обробіток проводили коли рослини досягли 15-20см. А потім обробіток міжрядь здійснювали одночасно з підгортанням, що забезпечило знищення бур’янів.

Період від посіву до формування кошиків характеризувався достатнім зволоженням, завдяки достатній кількості опадів весною і середніми температурами. Таким чином, умови для початку росту соняшника бути задовільними.

З настанням фази “бутонізації”, коли почали з’являтися кошики діаметром біля 2 см, було проведено облік морфологічних параметрів. Будь-який вид рослин характеризуються певним набором ознак, які виступають в якості параметрів його морфологічного статусу. В якості морфологічних ознак рослин виступає будь-яка підлягаюча порівнянню структурна особливість організму як компонент фенотипу.

Фенотипом називають сукупність всіх зовнішніх і внутрішніх структур і функцій організму, яка може бути описана морфологічними, анатомічними, фізіологічними і біохімічними методами. Ознаки можуть бути розподілені на якісні (наприклад, присутність на рослині квітів, наявність в стеблі вторинних анатомічних структур тощо). і кількісні, враховуючі число метамерів або структур у рослин (наприклад, число квітів на рослині, число листків, розмірів листової поверхні).

Із кожного сортозразка відбиралися по 10 типових рослини і проводили виміри. Всі ці виміри заносили до журналу. Для цих обліків використовувалися такі інструменти як: ваги, лінійка, штангель-циркуль, олівець, гумка, зошит. Кількість листків підраховували на декількох рослинах даного сортозразку і брали середню величину.

Період від появи кошиків до цвітіння 23 червня – 20 липня був посушливий. В цей період соняшник не вимагав великої кількості опадів і високих температур. Нестача опадів на початку даного періоду в деякій мірі компенсував запасами вологи, накопичених весною, а потім діяльністю кореневої системи.

На території розміщена пасіка, яка сприяла покращенню запилення рослин, зниженню пустозерності і збільшенню врожайності.

В період повної стиглості було проведено зважування насіння. Ми визначали масу насіння 1-го кошика і масу 1000 штук.

В подальшому ці дані допомогли зробити облік врожаю.

Збирання врожаю проводилося вручну. Перед збиранням кожного сортозразка видалялися всі рослини з пізньою формою появи мучнистої роси, сірою і сухою гнилями, склеротиніозом.

Соняшник почали збирати, коли в посіві досягли жовто-бурого забарвлення не менше 90% кошиків, що повинно відповідати вологості насіння на рівні 10-12%. Потім кожен кошик з ділянки поміщали в мішок і переносили на місце обмолоту. В подальшому кошики обмолочувалися вручну.

Одержані дані були оброблені методом одно факторного-дисперсійного аналізу. Суть дисперсійного аналізу є розчленування загальної суми квадратів відхилень і загального числа ступенів свободи на частини-компоненти, відповідні структурі досліду і оцінка значимості дії і взаємодії вивчаючих факторів по F-критерію.

При обробці даних одно факторним дисперсійним аналізом були одержані статистично достовірні результати. Це видно, коли в взаємодію вступає сорт і різні морфопараметри це: кількість листків, висота рослини, діаметр стебла, діаметр кошика маса насіння 1-го кошика, маса 1000 штук і врожай .