51. Основи роботи з настільними субд.

Багато авторів класифікують СУБД на дві великі категорії: «настільні» і «серверні».

Настільні СУБД відрізняються тим, що використовують в модель обчислень з мережею і файловим сервером (архітектура «файл-сервер»). Збільшення складності завдань, поява персональних комп'ютерів і локальних обчислювальних мереж з'явилося передумовами появи нової архітектури «файл-сервер». Ця архітектура баз даних з мережевим доступом припускає призначення одне з комп'ютерів мережі як виділений сервер, на якому зберігатимуться файли бази даних. У відповідність із запитами користувачів файли з файл-сервера передаються на робочі станції користувачів, де і здійснюється основна частина обробки даних. Центральний сервер виконує в основному тільки роль сховища файлів, не беручи участь в обробці самих даних.

Робота побудована таким чином:

База даних у вигляді набору файлів знаходиться на жорсткому диску спеціально виділеного комп'ютера (файлового сервера). Існує локальна мережа, що складається з клієнтських комп'ютерів, на кожному з яких встановлені СУБД і додаток для роботи з БД. На кожному з клієнтських комп'ютерів користувачі мають можливість запустити додаток. Використовуючи призначений для користувача інтерфейс, що надається додатком, він ініціює звернення до БД на вибірку/оновлення інформації.

Всі звернення до БД йдуть через СУБД, яка інкапсулює усередині себе всі відомості про фізичну структуру БД, розташованої на файловому сервері. СУБД ініціює звернення до даних, що знаходяться на файловому сервері, в результаті яких частина файлів БД копіюється на клієнтський комп'ютер і обробляється, що забезпечує виконання запитів користувача (здійснюються необхідні операції над даними). При необхідності (у разі зміни даних) дані відправляються назад на файловий сервер з метою оновлення БД. Результат СУБД повертає в додаток. Додаток, використовуючи призначений для користувача інтерфейс, відображає результат виконання запитів. В рамках архітектури «файл-сервер» були виконані перші версії популярних т.з. настільних СУБД, таких як dBase і Microsoft Access.

Указуються наступні основні недоліки даної архітектури: при одночасному зверненні безлічі користувачів до одних і тих же даних продуктивність роботи різко падає, оскільки необхідно дочекатися поки користувач, що працює з даними, завершить свою роботу. Інакше можливе затирання виправлень, зроблених одними користувачами, змінами інших користувачів.

52. Напрями і перспективи розвитку настільних субд.

У даній роботі ми розглянули найбільш популярні на сьогоднішній день настільні СУБД і прослідкували історію їх розвитку. Ми побачили, що розвиток тих з настільних СУБД, що зуміли зберегти свою популярність впродовж багатьох років, підкорялося цілком певним закономірностям. Всі ці СУБД:

· придбали візуальні засоби проектування форм, звітів і додатків у момент появи ранніх Windows-версий;

· почали надавати доступ даним серверних СУБД до моменту появи перших 32-розрядних версій;

· придбали засоби публікації даних в Internet і в тому або іншому ступені підтримують створення додатків для редагування даних за допомогою Web-браузеров;

· почали надавати можливість зберігати описи правил посилальної цілісності усередині бази даних.

Крім цього всі сучасні СУБД, за винятком Corel Paradox, як альтернатива власному формату даних дозволяють використовувати для створення настільних застосувань полегшені сервери баз даних, призначені для використання на одному комп'ютері або в рамках невеликої робочої групи. Іншими словами, історія розвитку настільних СУБД відображає сучасні тенденції розвитку інформаційних систем, такі як створення розподілених систем з використанням Internet або Intranet, застосування засобів швидкої розробки додатків і масове перенесення додатків, що використовують бази даних, включаючи настільні застосування, в архітектуру <клієнт/сервер>.