2. Характеристика факторів, що формують властивості та якість іграшок

Важливими факторами, що впливають на формування спожив­них властивостей і якість іграшок є конструкція, матеріали, з яких вони виготовлені, і технологічні процеси, що застосовуються для їх виготовлення.

Особливості конструювання іграшок

Конструкція і форма іграшок - основні фактори, що впливають на формування їх споживних властивостей і рівень якості. Так, вже у конструкції іграшок закладаються функціональні, ергономічні, естетичні властивості та безпека. Значно кращі функціональні властивості у іграшок, що мають широкий діапазон ігрових можливостей, а високі естетичні властивості у красиво та оригінально оформлених іграшок.[2]

У конструюванні та розробці нових іграшок з високими споживними властивостями беруть участь художники, конструктори-дизайнери. Останні беруть участь також і у виборі найбільш доціль­ного матеріалу. Розроблені конструкторами-дизайнерами нові види іграшок з метою визначення їх виховної цінності і художніх достоїнств розглядаються на засіданні відповідних художньо-тех­нічних рад. Затверджені авторські зразки, макети, моделі рекомен­дуються підприємствам для масового виробництва.

Матеріали для виробництва іграшок і особливості технології їх виготовлення

Для виготовлення іграшок використовують пластичні маси, метали, деревину, глину, гуму, тканини, картон, папір та інші матеріали. Залежно від матеріалу, з якого виготовляють іграшки, їх поділяють на підгрупи: пластмасові, металеві, дерев'яні, керамічні, гумові, м'яконабивні, картонажні тощо.

Пластмасові іграшки на відміну від таких традиційних матеріалів, як деревина, метали, тканини, які з давніх пір застосо­вували для виготовлення іграшок, відрізняються легкістю, пластич­ністю, надійністю фарбування, високою технологічністю виготов­лення виробів. Нині з цього матеріалу виготовляють більше ніж 70% іграшок.

Для виготовлення іграшок найширше використовують термо­пластичні маси - поліетилен високого тиску, полістирол, полівініл­хлорид, поліаміди, полікарбонат. Термореактивні маси - амінопласти, фенопласти використовують для виготовлення іграшок у невеликій кількості, а поліуретанові - поролон використовують широко.[2]

Поліетилен - одна із найбільш поширених пластичних мас, що застосовується у виробництві іграшок. Із поліетилену високого тиску виготовляють в основному транспортні (автомобілі, пароплави, катера тощо) та спортивні іграшки (кеглі, шари, предмети для ігор на воді тощо), фігурки людей та тварин, предмети ігрового вжитку, особливо лялькового, а також предмети для ігор з піском і водою. Поліетилен - легкий, термопластичний матеріал, що добре перероб­ляється всіма методами, морозостійкий, еластичний, пружний, добре фарбується в масі.

Поліпропілен - це тверда, пружна термопластична пластмаса з блискучою поверхнею, добре фарбується в масі. Проте ця пластмаса дуже нестійка до впливу сонячних променів, відповідно іграшок з нього менший, ніж з поліетилену.

Полістирол - це тверда, термопластична маса, яка має блискучу поверхню, добре переробляється литтям під тиском. Разом з тим, це досить крихкий матеріал. Полістирол дуже широко використовується для виготовлення багатьох іграшок: зокрема різних моделей легкових і гоночних автомобілів, та Інших видів транспортних іграшок, для немовлят (різноманітних брязкалець та підвісок), фігурок тварин, музичних та оптичних іграшок, наборів лялькових меблів, посуду та предметів для дитячої творчості (конструкторів, збірних моделей) тощо.[3]

Поролон - це м'яка, легка, приємна на дотик поліурстанова поропластмаса. Іграшки з поролону є дуже легкі (об'ємна щільність 0,25 г/ см³), їх роблять об'ємними (наприклад, фігурки тварин, теат­ральні іграшки) або плескатими (вирубні рибки, фігурки звірят і т.д.).

Металеві іграшки - це іграшки, які виготовлені із чорних металів (сталі вуглецевої та легованої) і кольорових металів (міді, алюмінію та їх сплавів, олова, хрому, нікелю).

Основними методами виготовлення металевих іграшок є штампування і лиття. Штамповані іграшки збирають з окремих відштампованих деталей, які з'єднують клепанням, паянням або за допомогою лапок (коли виступи однієї деталі вставляють у прорізи іншої і загинають), а також на фальц (два зігнутих краї однієї деталі вкладають в край другої деталі і обжимають) або накаткою країв (в край деталі закачують дріт - для підсилення міцності країв деяких Іграшок). Для з'єднування деталей застосовують різьбовий або гвин­товий методи. Для оздоблення металевих іграшок застосовують масляні, емалеві фарби яскравих кольорів, художній друк, декаль­команію, кольорове анодування, гальванічне покриття окремих деталей та вузлів (нікелювання, хромування).

Із металів виготовляють різні транспортні іграшки - легкові та гоночні автомашини, космічну і військову техніку, моделІ-копІЇ, залізні дороги, пароплави, літаки; спортивні іграшки - велосипеди, моторолери, педальні автомобілі, санки; предмети для дитячої твор­чості - конструктори, інструменти, устаткування; музичні іграшки тощо.

Дерев'яні іграшки виготовляють із деревини листяних і хвойних порід (липи, вільхи, берези, сосни, а також із листової фанери, шпону), яка є гарним, теплим матеріалом.[2]

Виробництво дерев'яних іграшок складається із виготовлення деталей, їх з'єднання та оздоблення.

Для виготовлення деталей застосовують токарні, столярні матеріали, а також випилювання і плетіння. Відповідно й самі іграшки поділяються на токарні, столярні, випиляні, плетені, різьблені.

Для оздоблення дерев'яних іграшок застосовують різні фарби, лаки, а металеві деталі нікелюють або хромують.

Різьблені іграшки вирізають спеціальними ножами з деревини м'яких порід.

Випиляні іграшки виготовляють лобзиком з фанери товщиною від 4 до 13 мм.

Гумові іграшки - це іграшки, які виготовляють з натурального і штучного каучуків. Залежно від методу виготовлення їх поділяють на формовані, надувні, монолітні, мочані.

Формовані іграшки виготовляють за допомогою спеціальних металевих форм з двох половинок листової гуми. При температурі 15О-18О°С і підвищеному тиску листову гуму вулканізують у .мета­левих формах, контур яких відповідає формам майбутніх іграшок. Забарвлюють іграшки або способом аерографії . через трафарет або пензлем.

Мочані іграшки виготовляють шляхом багаторазового занурю­вання фарфорової моделі в гумовий клей, після чого на ній утворюється гумова плівка необхідної товщини. Потім іграшку сушать, розфарбовують, вулканізують, знімають з моделі, проми­вають у теплій воді, закріплюють на дні пищик і припудрюють. Цим методом виготовляють іграшки невеликого розміру. За рельєфом зображення вони значно поступаються формованим.

Монолітні іграшки пресують із щільних товстих пластин гумової суміші.

Надувні іграшки виготовляють з двох тонких припудрених листів гуми, контур яких відповідає формі майбутньої іграшки. Ці дві заготівки кріплять по краях, у шві роблять отвір і вулканізують. Поверхню іграшки розфарбовують або напилюють на неї аплікацію. В отвір вставляють гумову трубку з пробкою.

Гумові іграшки на відміну від іграшок, виготовлених з металу, дерева та Інших матеріалів, є дуже м'якими, еластичними, легкими, добре зберігають форму, стійкі до дії води.