43Партійна належність президентської і парламентської більшості різна при яких формах правління це можливо

демократичний устрій держави має три основні форми правління: президентську, парламентську і напівпрезидентську. Форма правління визначається тим, кому реально належать владні повноваження.

За деякими винятками, більшість політологів переконані у перевазі парламентської форми правління над президентською. Вважається, що парламентська форма правління зводить до мінімуму конфлікти між законодавчою і виконавчою гілками влади, сприяє злагоді у суспільстві, запобігає виникненню безвихідних ситуацій, забезпечує краще представництво інтересів меншин і є сприятливою для встановлення більш ефективних взаємовідносин між гілками влади. Одночасно з цим вона надає можливість здійснення змін у складі урядів без постійних політичних потрясінь.

Ці аргументи підсилюються тим, що сьогодні президентською формою правління послуговується небагато стабільних демократичних держав світу. У більшості з них – парламентська форма. Крім того, з досвіду невдалих демократичних перетворень відомо, що авторитарне правління зазвичай повертається в країну через військовий путч або через переворот, який очолює всенародно обраний президент.

Президентська форма правління

Президентська демократія є поширеною формою правління і використовується в багатьох країнах. Вона має три ознаки. По-перше, президент обирається прямим голосуванням на термін, як правило, від чотирьох до восьми років. Це є необхідною, але недостатньою умовою для визначення президентської форми правління, тому що прямі вибори президента ще не означають, що він має реальну владу. По-друге, при президентській формі правління президент не може бути ні призначений, ні звільнений шляхом голосування членів законодавчих зборів – повноваження президента визначаються мандатом усенародного голосування, а не залежать від законодавчої гілки влади. По-третє, виконавча гілка влади підпорядковується винятково президенту і ніхто з політиків або членів уряду не може змагатися з ним за першість.

Слід зазначити також, що однією з важливих ознак президентської системи правління є подвійна легітимність виконавчої і законодавчої гілок влади; тобто відповідно до норм президентської демократії як виконавча, так і законодавча гілки влади обираються народом незалежно. Це забезпечує певну стабільність системи, тому що незалежно від нездатності чи некомпетентності президента, законодавча влада не має права усунути президента з посади, за винятком випадку скоєння президентом злочину. При президентській системі імпічмент є єдиним способом усунення від влади президента, який порушив закон.

Крім того, при президентській системі правління виконавча і законодавча гілки влади часто не досягають згоди під час прийняття законодавчих актів. Це може привести до виникнення проблеми безвихідних положень або тупикових ситуацій у системі влади з питань законодавчих пріоритетів. Кінцевим підсумком виникнення тупикових ситуацій є пожвавлення динаміки державної влади без досягнення значних результатів у сфері законодавства. Це змушує президентів і парламенти вести переговори і знаходити компроміси із законодавчих пріор Парламентська демократія є протилежністю президентській демократії. У світі існує кілька різновидів парламентських систем правління. Одна з них - парламентська система, яка використовується у Великобританії. Вона є мажоритарно-конфронтаційною системою і відома також як Вестмінстерська парламентська модель. За нею прем'єр-міністр, який є політичним главою виконавчої влади, є також головою партії більшості в Палаті Общин парламенту. Він формує уряд з числа членів партії більшості в парламенті, який несе колективну відповідальність перед Палатою Общин. Поки зберігається більшість у парламенті, прем'єр-міністр може розраховувати на ухвалення всіх законопроектів, запропонованих його прихильниками, без внесення яких-небудь змін з боку опозиції. Прем'єр-міністр несе відповідальність перед парламентом і повинен зберігати підтримку правлячої партії. Варіанти Вестмінстерської парламентської системи використовуються в багатьох країнах, у тому числі у Канаді, Греції, Ірландії.

Варто виділити наступні принципові відмінності між парламентською і президентською системами влади: 1. У парламентській системі влади глава уряду і його кабінет підзвітні перед законодавчою владою, залежать від довіри парламенту і можуть бути відправлені у відставку при висловленні їм вотуму недовіри. За президентської системи влади президент обирається на встановлений конституцією термін і при звичайних обставинах не може бути відправлений у відставку шляхом винесення йому вотуму недовіри парламентом. Він призначає уряд.  2. Президенти обираються шляхом прямого народного голосування, або через колегію виборників, а прем'єр-міністри обираються парламентами. Однак варто пам'ятати, що процес такого вибору може мати різноманітні форми.  3. Третя фундаментальна відмінність має особливе значення для країн перехідного періоду, які перебувають в процесі побудови демократичних держав. У парламентській системі правління виконавча влада є колективною чи колегіальною, у той час як у президентських системах правління влада є одноособовою, неколегіальною. У суто парламентських системах становище прем'єр-міністра в уряді може сильно відрізнятися, починаючи від величезної переваги до фактичної рівності з іншими міністрами, але при цьому завжди зберігається відносно високий ступінь колегіальності при прийнятті рішень. На противагу цьому, члени уряду в президентських системах влади є лише радниками чи підлеглими президента. Слід зазначити, що найбільш важливі рішення у парламентських системах влади повинні прийматися всім складом кабінету міністрів, а не лише прем'єр-міністром. Навпаки, у президентських системах правління найбільш важливі рішення можуть прийматися президентом за узгодженням, без узгодження, чи навіть усупереч пораді уряду.

итетів.