
- •1.Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •2. Політичний екстремізм.
- •4Пропорційна виборча система
- •6 Мажоритарна виборча система
- •7Авторитарний і тоталітарний режим
- •8Переваги та недоліки мажоритарної і пропорційно виборчої системи
- •9.Теорії походження держави
- •10.Референдум і плебісцит
- •11.Охарактерезуйте сутність структуру йункції політичної системи суспільства
- •12.Політика як мистецтво політика як наука
- •13.Методи і функції політології
- •14 Типи політичних систем
- •15. Взаємозвязок правової держави та громад суспільства
- •16.Сутність типи ознаки демократії
- •17. Соціально-демократична концепція соціалізму
- •18. Функції структури політичної системи
- •19. Політична участь відрізняється від політичної соціалізації
- •20. Як ви можете пояснити зміну типу виборчої системи до представницьких органів влади у сучасній Україні
- •21.Чого на вашу думку бракує громадянському суспільству України
- •22. Прем*єр-міністр Великої Британії в Черчель про демократичний лад зазнав «демократія-погана форма правління , однак людство пока нічого кращого не придумало
- •23. Форми державного правління Форма державного правління
- •24. Політична партія поняття історичні форми функції
- •25.Характерні риси політики
- •26 Яку роль на вашу думку відіграє політичні партії в політичній системі України
- •27. Проаналізуйте політичну систему україни
- •28. Яке співідношення політичної і державної влади
- •29. Зв'язок політики з іншими явищами сусп життя
- •30. Поясніть відомий вислів «якщо ви не цікавитеся політикою,то політика цікавиться вами»
- •31. У ст 1 Ку Україна суверенна держава демократична. Чи створена така держава в Україні
- •32.Відомо шо партії поділяються на ліві і праві. Які ви можете назвати критерії такого поділу
- •33Охарактерезуйте типи роль громадських обєднань в політичному житті суспільства
- •34. Як на вашу думку під впливом яких чинників формують переконання українських виборців
- •35. Чи всяка влада повинна покликана служити інтересами народу є владою самого народу
- •36.Зясуйте місце політології в системі суспільних наук
- •37. Назвіть які основні зміни відбулися у політичній системі України після відміни реформи 1 січня2006р
- •38. Чим сучасна демократія відрізняється від античної
- •39Охарактеризуйте сутність форми прояву та ресурси політичної влади
- •40. Охарактерезуйте предмет структуру пол. Влади
- •41Громадський рух сучасності
- •42Предмет структура види політики
- •43Партійна належність президентської і парламентської більшості різна при яких формах правління це можливо
- •44.Уряд фрмується з членів партій, які отримали більшість на виборах у парламенті країни.Яких це формах правління
- •45.Які особливості розвитку суспільства на вашу думку впливають на радикалізацію
- •46. Проаналізуйте сутність походження суб’єктів політики
42Предмет структура види політики
Таким чином, призначення (функції) політики полягає в такому:
політика є інструментом реалізації владно значущих інтересів соціальних груп;
політика покликана забезпечувати урегульованість і порядок соціальних процесів і відносин, умов матеріального суспільного виробництва і сумісної праці;
політика забезпечує як спадкоємність, так і інноваційність суспільного розвитку. Інновація проявляється в обгрунтуванні і реалізації нових моделей розвитку;
політика необхідна для того, щоби раціоналізувати суспільні відносини, згладити соціальні протиріччя і направити ситуацію на пошук зважених рішень. Функція раціоналізації суспільного життя диктується цілим рядом обставин:
небезпекою для суспільства випадкових і не передбачуваних явищ, які можуть бути детерміновані природним фактором, діями інших країн, егоїстичними інтересами індивідів і, груп, необдуманими рішеннями політиків;
необхідністю більш раціонального виробництва і збереження матеріальних і духовних цінностей;
потребою в передбаченні майбутнього і раціональних шляхів його досягнення. Однак раціональну складову в політиці не можна абсолютизувати. В політиці суттєвий момент складають ірраціональні фактори, емоції, що проявляється, наприклад, в упередженнях одних етнічних груп стосовно інших, в електоральних перевагах, коли голосування визначається не раціональним вибором на користь програми кандидата, а симпатіями чи антипатіями стосовно політика. Політика має складну, багатовимірну структуру. Вона може бути розглянута на рівні суб'єктів. Суб'єктами політики виступають різні соціальні групи (класи, етнічні і конфесіональні спільноти тощо), держави, партії, міжнародні організації тощо. Треба визначити, що під суб'єктами політики розуміються учасники політичного процесу, здатні діяти вільно і самостійно. Останнє значить, що вони усвідомлюють своє становище у суспільстві і безпосередньо через владу (в першу чергу, державну) намагаються реалізувати свої інтереси і завдання. В політології для позначення суб'єкта політики використовують поняття актор. Маючи відтінок театральності, воно достатньо точно характеризує учасника політичного життя як носія певної ролі (функцій). Ці ролі в політичному процесі не є рівнозначними, наприклад, роль рядового виборця і роль представника правлячої еліти. Активність політичного актора може бути виражена на індивідуальному, груповому і інституціональному рівнях.
Об'єктами політики виступають суспільні явища, на які направлена діяльність суб'єктів політики, зокрема влада. Суб'єкти, здійснюючи політичну діяльність, вступають у політичні відносини, взаємодіючи з приводу використання влади. Ці взаємодії будуть визначатися політичними інтересами учасників, які є безпосередньо спонукальною причиною політичної активності. Вони формуються з усвідомлення економічних, соціальних (релігійних, етнічних) інтересів, усвідомлення свого становища на основі порівняння зі становищем інших груп і передбачають орієнтацію на участь у політично управлінській діяльності як умова закріплення або зміни цього становище
Політика - явище багатоаспектне, що дозволяє виділяти її різні види. 1. Так, залежно від сфери суспільства, в якій політика виражена своєю регулюючою функцією, виділяють економічну, соціальну, національну, науково-технічну, екологічну, культурну і воєнну політику. 2. За масштабом вона може бути внутрішньою і зовнішньою. Залежно від пріоритетності говорять про політику нейтральну, "відкритих дверей", національного примирення, компромісів. 3. За змістом і характером розрізняють прогресивну, реакційну, науково обгрунтовану і волюнтаристську політику. 4. За суб'єктами політики, тобто залежно від того, хто її здійснює, вона може виступати політикою держави, світового співтовариства, політикою партії, політикою суспільних організацій, політикою банку або фірми тощо.