31. У ст 1 Ку Україна суверенна держава демократична. Чи створена така держава в Україні

16 червня 1990 р., у період розпаду СРСР, Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, проголосивши державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади Республіки в границях її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Із прийняттям цього політико-правового документа українські нації здійснила своє невід'ємне право на самовизначення: утворене національна держава, і які-небудь насильницькі дії проти нього з боку окремих особистостей або їхніх об'єднань переслідуються за законом. У Декларації відзначалося, що народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці. Таким чином, вказувалося, що джерелом державного суверенітету є народний суверенітет. Про це ж говориться й у діючій Конституції України (ст. 5).

Принцип народного суверенітету, принцип виборності органів державної влади, принцип поділу влади лежать в основі організації механізму демократичної держави, під яким розуміється держава, організація якого дає громадянам і їхнім об'єднанням можливість впливати на прийняття державних рішень, пов'язана з їхньою рівноправною участю у формуванні й наступному контролі органів держави. Принцип народного суверенітету, принцип виборності органів державної влади , принцип поділу влади закріплені діючою Конституцією України (ст. 5,6).

Діюча Конституція України проголошує Українську державу як правове. Практика правової життєдіяльності українського суспільства й держави багато в чому доводить декларативність цього конституційного положення, однак не можна й заперечувати наявність передумов і початку процесу формування Української держави як держави правового, під яким розуміється держава, влада органів, посадових осіб якого обмежена правом. Іншими словами, ця держава, у якому організація й діяльність державної влади в її взаєминах із громадянами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і йому відповідає. При цьому конституції сучасних правових держав, говорячи про зв'язаність державної влади правом і законом, не ототожнюють ці поняття. На це вказує й ст. 8 Конституції України, що закріплює дію в Україні принципу верховенства права.

Початок процесу формування української правової держави, зокрема, пов'язане з установою Конституційного Суду України, поступовим приведенням українського законодавства у відповідність із нормами міжнародного права, що закріплюють стандарти в області прав людини, проголошенням непорушності прав людини й установленням основ юридичного механізму, що гарантує їхню реалізацію, захист.

32.Відомо шо партії поділяються на ліві і праві. Які ви можете назвати критерії такого поділу

за політичною орієнтацією розрізняють владу лівих, правих політичних сил чи іншого спрямування. Крім того, державну вла ду поділяють за характером внутрішньої і зовнішньої політики, яку вона проводить, за економічним курсом, за ідеологічною орієнта цією, за соціальною основою, за традиціями, за програмами, що реалізуються органами державної влади, за пріоритетом окремих видів державної влади тощо.

Поряд із видами влади розрізняють системи влади, зокрема го ризонтальну систему державної влади, що грунтується на поділі її

 

на законодавчу, виконавчу і судову, і вертикальну (ієрархічну), що грунтується на підпорядкуванні одна одній. Крім того, розрізня ють республіканську і монархічну системи державної влади, систе ми органів влади федеративних і унітарних держав.

Основним видом поділу державної влади є поділ її за функція ми. За цим критерієм Конституція України традиційно розрізняє три види влади — законодавчу, виконавчу і судову, а наука кон ституційного права та інші сучасні вітчизняні і зарубіжні науки (філософія, політологія, теорія держави і права та ін.) розрізняють чотири і більше видів державної влади, зокрема законодавчу, ви конавчу, судову, а також контрольно-наглядову і президентську. Проблеми визнання самостійності контрольно-наглядової і прези дентської влади є самостійними проблемами, але наявність широ кого кола контрольно-наглядових органів державної влади посту пово переконує вчених і політиків у необхідності визнання такого виду державної влади, як контрольно-наглядова. Нині в Україні існує велике коло контрольно-наглядових органів державної вла ди: прокуратура, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата, Вища рада юстиції, Національна рада з питань телебачення і радіомов лення, Центральна виборча комісія, Державна податкова адміні страція та ін. Значний обсяг контрольних повноважень мають орга ни законодавчої, виконавчої і судової влади. Це свідчить про достатню обгрунтованість постановки питання щодо визнання кон трольно-наглядової влади як самостійного виду державної влади.

Ідея контрольної (або наглядової, контрольно-наглядової) вла ди як самостійного вид;/ державної влади далеко не нова.Так, у Китаї ще за часів Конфуція розрізняли поряд із законодавчою, ви­конавчою і судовою — контрольну владу. Цей вид державної вла ди виділився як самостійний у проекті програми декабриста П. Пе-стеля «Руська правда». У цьому документі, зокрема, зазначалося, що в республіці діє принцип поділу влади на законодавчу, вико навчу і спостережну2.

Наявність контрольної (контрольно-наглядової) влади як само стійного виду державної влади опосередковано визнаєтеся і в чинній Конституції України. Про це свідчить розділ шостий Конституції України, присвячений прокуратурі, який знаходиться після розді лу щодо органів виконавчої влади, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, перед розділом про правосуддя