
- •1.Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •2. Політичний екстремізм.
- •4Пропорційна виборча система
- •6 Мажоритарна виборча система
- •7Авторитарний і тоталітарний режим
- •8Переваги та недоліки мажоритарної і пропорційно виборчої системи
- •9.Теорії походження держави
- •10.Референдум і плебісцит
- •11.Охарактерезуйте сутність структуру йункції політичної системи суспільства
- •12.Політика як мистецтво політика як наука
- •13.Методи і функції політології
- •14 Типи політичних систем
- •15. Взаємозвязок правової держави та громад суспільства
- •16.Сутність типи ознаки демократії
- •17. Соціально-демократична концепція соціалізму
- •18. Функції структури політичної системи
- •19. Політична участь відрізняється від політичної соціалізації
- •20. Як ви можете пояснити зміну типу виборчої системи до представницьких органів влади у сучасній Україні
- •21.Чого на вашу думку бракує громадянському суспільству України
- •22. Прем*єр-міністр Великої Британії в Черчель про демократичний лад зазнав «демократія-погана форма правління , однак людство пока нічого кращого не придумало
- •23. Форми державного правління Форма державного правління
- •24. Політична партія поняття історичні форми функції
- •25.Характерні риси політики
- •26 Яку роль на вашу думку відіграє політичні партії в політичній системі України
- •27. Проаналізуйте політичну систему україни
- •28. Яке співідношення політичної і державної влади
- •29. Зв'язок політики з іншими явищами сусп життя
- •30. Поясніть відомий вислів «якщо ви не цікавитеся політикою,то політика цікавиться вами»
- •31. У ст 1 Ку Україна суверенна держава демократична. Чи створена така держава в Україні
- •32.Відомо шо партії поділяються на ліві і праві. Які ви можете назвати критерії такого поділу
- •33Охарактерезуйте типи роль громадських обєднань в політичному житті суспільства
- •34. Як на вашу думку під впливом яких чинників формують переконання українських виборців
- •35. Чи всяка влада повинна покликана служити інтересами народу є владою самого народу
- •36.Зясуйте місце політології в системі суспільних наук
- •37. Назвіть які основні зміни відбулися у політичній системі України після відміни реформи 1 січня2006р
- •38. Чим сучасна демократія відрізняється від античної
- •39Охарактеризуйте сутність форми прояву та ресурси політичної влади
- •40. Охарактерезуйте предмет структуру пол. Влади
- •41Громадський рух сучасності
- •42Предмет структура види політики
- •43Партійна належність президентської і парламентської більшості різна при яких формах правління це можливо
- •44.Уряд фрмується з членів партій, які отримали більшість на виборах у парламенті країни.Яких це формах правління
- •45.Які особливості розвитку суспільства на вашу думку впливають на радикалізацію
- •46. Проаналізуйте сутність походження суб’єктів політики
30. Поясніть відомий вислів «якщо ви не цікавитеся політикою,то політика цікавиться вами»
"якщо ви не цікавитеся політикою, то це ще не значить, що політика не цікавиться вами". Він жив у демократичному суспільстві і для нього було природно так вважати. Сьогодні можна стверджувати зовсім протилежне: "Навіть якщо ви цікавитеся політикою, вона все одно може не цікавитися вами". Ми дожили до того часу, коли політика зовсім не цікавиться нами – в жодній якості, навіть в якості виборця, бо потрібні цифри голосів на виборах можна просто намалювати. Коли ми стали не цікаві політиці, політика роздвоїлася – на політику для нас та політику для політиків. "Політика для нас" або "екранна політика" це шоу для ідіотів екранної культури, які думають, що те, що вони бачать на екрані (телевізора чи комп'ютера), і є дійсність. Хто не бажає бути ідіотом, не дивиться політику на екрані. Але таких, що дивляться і частково вірять тому, що відбувається, все ще лишається дуже багато. І саме це дозволяє такій політиці зберігатися та мати вплив в суспільстві. "Екранна політика" породжує цікавість принципово в інший спосіб, ніж би це робила дійсна політика. "Екранна політика" оперує обивательськими штампами, масовими образами, скандалами, примітивними рецептами і т.д. "Політика для політиків" це політика, яка завжди лишається за екраном. Навіть коли якісь уривки цієї політики і попадають на екран, то вони попадають у такий спосіб, щоб цілісну картину ніколи не можна було зрозуміти. Ця політика доволі складна. Єдиний спосіб її зрозуміти, навіть для спеціалістів, це самому долучитися до кола політиків. Але коли спеціаліст попадає до кола політиків, він має приймати правила цієї політики. І найпершим правилом є розрізнення політики на дві реальності. Отже, якщо навіть колишній представник громадськості (юрист, журналіст чи якийсь експерт) стає втаємниченим у справи "політики для політиків", він перестає бути представником громадськості. Якщо раптом в нього просинається совість, то він може розповісти про реалії складної "політики для політиків", по-перше, спрощено, а по-друге, в середовищі "екранної політики", де і так примітивних скандалів достатньо, і його скандальні звинувачення нічим не відрізнятимуться від скандалів, які розігрують самі політики для вдячних глядачів політичних ток-шоу. Так працює система подвійної політики і подвійних стандартів у політиці. Цю систему неможливо здолати зовсім не тому, що цього не хочуть політики чи рекрутовані ними спеціалісти з громадськості. Цю систему неможливо здолати, тому що споживче суспільство вирівняло мотивації майже всіх верств населення – складні мотивації повсюдно були витіснені простими споживчими мотиваціями. Виникла суспільна угода – суспільство ніби каже політикам "якщо ви нам гарантуєте цікаве шоу та підкуп на виборах, то ми не цікавитимемося якоюсь іншою політикою, ніж та, що на екрані". І допоки всіх це влаштовує, така політика існуватиме. Навіть коли така політика починає продукувати проблеми, ніхто не думає від неї відмовлятися. Проблеми чудово каналізуються "екранною політикою". Звичайно можна запитати – чому люди воліють не знати глибинні причини проблем і чому вони вдовольняються такою "екранною політикою", коли проблеми наростають. Але на це питання відповідь була дана вже досить давно.