22. Прем*єр-міністр Великої Британії в Черчель про демократичний лад зазнав «демократія-погана форма правління , однак людство пока нічого кращого не придумало

Суть демократії полягає в тому, що народ, є носієм державної влади. Зокрема, у статті 5 Конституції України сказано: «Україна є республікою, а єдиним джерелом влади в Україні є народі» [3]. Звичайно, нам і раніше говорили те саме. Але добре відомо, що влада народу була цілковитою фікцією, і тому виникає слушне запитання: а який же механізм здійснення народовладдя здійснено в новій Конституції? Звернімося до тексту: «народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії». Отже, демократія – це вирішальна можливість народу впливати на ситуацію в державі шляхом не тільки всеукраїнського, але й місцевих референдумів і ставити на цих референдумах найбільш важливі питання. Народовладдя є вираженням демократії, яка реалізує себе у пануючому в країні політичному режимі, а також у формі правління, здійсненого державою [1,c. 225].

Існує серцевинний набір певних критеріїв, за допомогою яких можна зробити висновок, на скільки в тих чи інших умовах розвинена демократія. До них належать елементи демократичного ладу, які існували в античні часи. Насамперед – цивільні громадяни, які є головними особами суспільного самокерування, вони мають інтерес до суспільного життя, обізнані в ньому і власними силами та участю впливають на нього. В тому напрямі, який вони вважають бажаним і правильним. Отже, не достатньо мати просто «населення», таких собі пересічних «мешканців», які ведуть відокремлене від всіх існування. Треба усвідомлювати, що без наявності вільних, гідних, таких, що поважають себе громадян, демократія по-справжньому відбутися не може. Ставлення міцної і дійової демократії в нашій країні в тім як і в умовах інших перехідних суспільств, є невіддільним від формування свідомого громадянства, почуття громадського обов’язку й готовності діяти для його втілення.

Другим елементом, що формує основи демократичного ладу, є визнання усіх громадян рівними й рівноправними. Кожен учасник демократичного процесу, будь-якої демократичної процедури повинен знати й визнавати принцип формальної рівності громадян. Кожен голос важить стільки ж, скільки й будь-який інший голос. Це не означає знеособлення, знехтування унікальністю окремої неповторної особистості. Для того, щоб демократія запрацювала й давала наслідки, спільнота повинна стати тим механізмом, який перетворить свідомість, волю й сумління «як почуття обов’язку» кожного громадянина на його голос, котрий він віддасть за рішення, яке вважатиме істинним, за особу, яку вважатиме більш гідною. Демократія зрівнює, виокремлюючи в кожній багатоманітній і складній натурі суспільно зорієнтовану складову, громадську сутність. І на момент вироблення спільного рішення кожен голос повинен бути однаково вагомим. Цей принцип наочно справедливий, його нема потреби доводити тим, хто отримав відповідне громадське виховання. У процесі судочинства всі повинні бути рівними перед законом.

Демократія дійова тоді, коли спирається на свідомих та активних громадян, які взаємно визнають гідність і значущість один одного, вважають кожного іншого громадянина рівним собі. Цей зовні формальний принцип рівності є однією із фундаментальних моральних засад демократії. Визнанням рівності живиться альтруїзм (принцип, який свого часу обґрунтував визначний французький філософ О. Конт), котрий орієнтує людину на життя заради інших. Людина відчуває себе невід’ємною часткою суспільства і сприймає свою належність до нього як факт значущий і знаменний. Справді, глибинний сенс демократії полягає в тому, що вільний громадянин свідомо слугує товариству, громаді, громадянству. Тому послідовний та щирий демократизм передбачає і зумовлює патріотизм.

Третім важливим елементом демократичного устрою є повага до спільно прийнятих рішень і готовність сумлінно виконувати їх. В основі цього принципу лежить припущення, що рішення, прийняте в наслідок публічного обговорення, шляхом проголошення і зіставлення різноманітних альтернатив і пропозицій, найчастіше буває найбільш прийнятним, виваженим і таким що відповідає здоровому глуздові[2,с.24-25].

Перелічені вище елементи демократії поєднюються і втілюються з відповідною повнотою у виборах