
- •1.Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •2. Політичний екстремізм.
- •4Пропорційна виборча система
- •6 Мажоритарна виборча система
- •7Авторитарний і тоталітарний режим
- •8Переваги та недоліки мажоритарної і пропорційно виборчої системи
- •9.Теорії походження держави
- •10.Референдум і плебісцит
- •11.Охарактерезуйте сутність структуру йункції політичної системи суспільства
- •12.Політика як мистецтво політика як наука
- •13.Методи і функції політології
- •14 Типи політичних систем
- •15. Взаємозвязок правової держави та громад суспільства
- •16.Сутність типи ознаки демократії
- •17. Соціально-демократична концепція соціалізму
- •18. Функції структури політичної системи
- •19. Політична участь відрізняється від політичної соціалізації
- •20. Як ви можете пояснити зміну типу виборчої системи до представницьких органів влади у сучасній Україні
- •21.Чого на вашу думку бракує громадянському суспільству України
- •22. Прем*єр-міністр Великої Британії в Черчель про демократичний лад зазнав «демократія-погана форма правління , однак людство пока нічого кращого не придумало
- •23. Форми державного правління Форма державного правління
- •24. Політична партія поняття історичні форми функції
- •25.Характерні риси політики
- •26 Яку роль на вашу думку відіграє політичні партії в політичній системі України
- •27. Проаналізуйте політичну систему україни
- •28. Яке співідношення політичної і державної влади
- •29. Зв'язок політики з іншими явищами сусп життя
- •30. Поясніть відомий вислів «якщо ви не цікавитеся політикою,то політика цікавиться вами»
- •31. У ст 1 Ку Україна суверенна держава демократична. Чи створена така держава в Україні
- •32.Відомо шо партії поділяються на ліві і праві. Які ви можете назвати критерії такого поділу
- •33Охарактерезуйте типи роль громадських обєднань в політичному житті суспільства
- •34. Як на вашу думку під впливом яких чинників формують переконання українських виборців
- •35. Чи всяка влада повинна покликана служити інтересами народу є владою самого народу
- •36.Зясуйте місце політології в системі суспільних наук
- •37. Назвіть які основні зміни відбулися у політичній системі України після відміни реформи 1 січня2006р
- •38. Чим сучасна демократія відрізняється від античної
- •39Охарактеризуйте сутність форми прояву та ресурси політичної влади
- •40. Охарактерезуйте предмет структуру пол. Влади
- •41Громадський рух сучасності
- •42Предмет структура види політики
- •43Партійна належність президентської і парламентської більшості різна при яких формах правління це можливо
- •44.Уряд фрмується з членів партій, які отримали більшість на виборах у парламенті країни.Яких це формах правління
- •45.Які особливості розвитку суспільства на вашу думку впливають на радикалізацію
- •46. Проаналізуйте сутність походження суб’єктів політики
19. Політична участь відрізняється від політичної соціалізації
Політична соціалізація-Засвоєння людиною політичної культури, політичних ролей відбувається у
процесі соціалізації. Це складний, безперервний процес, який
здійснюється протягом всього життя людини. Сутність політичної
соціалізації полягає у формуванні якостей, цінностей, необхідних для
адаптації до даної політичної системи і виконання певних політичних
ролей.
Виділяють два етапи соціалізації - первинну і вторинну. Первинна
соціалізація починається з раннього дитинства.
Психологи і політологи надають цьому етапу великого значення,
характеризуючи його з позиції двох принципів:
принципу первинності: те, що засвоюється першим, засвоюється краще;
принципу структуризації: те, що засвоєне першим, в подальшому структурує
весь наступний процес засвоєння (навчання).
Таким чином, саме у дитинстві закладається фундамент всієї наступної
соціалізації, в тому числі й політичної, причому сформовані орієнтації і
політичні переваги будуть найбільш стійкими. На цьому етапі індивід
набуває перші знання про світ політики, про фігури влади. Основними
агентами соціалізації будуть виступати батьки, вчителі і ровесники, ЗМІ.
Спочатку головними агентами соціалізації є батьки, причому саме вони
виступають для дитини першими фігурами влади. Система заохочення або
покарання, яка використовується батьками, формує перші уявлення про
систему контролю і санкції. В сім'ї відбувається знайомство з
моральними, соціальними, релігійними цінностями. Нарешті, від батьків
діти дізнаються про партійну приналежність, про вибори, про політичних
лідерів. Західні політологи зазначають, що багато молодих людей
(наприклад, більше половини молодих американських виборців) голосують за
ті ж партії, що і їх батьки. Поряд з прямим можна говорити про непрямий
вплив сім'ї. Модель внутрішньосімейних відносин, авторитарність влади
батьків і ступінь свободи, надана дитині, може вплинути на формування
установок на участь у політиці.
Політична участь це-Політична культура індивіда знаходить вираження у ступені його
утягнутості в політичне життя. Політична активність у різних людей
варіюється. М.Вебер у своїй лекції "Політика як покликання і професія"
виділив три можливих рівні участі у політиці:
професійне заняття політикою;
участь у політиці "за сумісництвом";
участь у політиці "за випадком".
Професійний рівень заняття політикою демонструють політичні лідери, що
зробили політику "справою життя", а також люди, які в професійному плані
обслуговують політичних лідерів: партійні функціонери, державні
чиновники, політтехнологи, журналісти. вники, політтехнологи, журналісти.
Другий рівень участі у політичному житті виражений активістами партій і
суспільних рухів, які, хоча і займаються політикою, беручи участь у
мітингах, виступаючи в ролі агітаторів, спостерігачів на виборах, все ж
мають сферу професійних інтересів, що лежить поза політикою. Третій рівень об'єднує більшу частину громадян, чия політична активність проявляється в участі у виборах, в акціях протесту або підтримки. Поняття "політична участь" використовується для позначення різноманітних
форм непрофесійної політичної діяльності, показуючи ступень реального
впливу громадян на інститути влади і процеси прийняття рішень.
Політичній участі протистоїть така форма поведінки, як політична
імобільність (від лат. immobilis - нерухомий) - пасивність, повна
відстороненість від політичного життя. У багатьох країнах, в тому числі
і в демократичних, спостерігається зниження електоральної активності
громадян. Президентські вибори у США (2000) відбулися при активності 54%
виборців, а парламентські вибори у Великобританії (2001) - при
активності 60% виборців (найнижчий показник з 1918 p.). Референдум, що
відбувся восени 2000 р. у Франції, хоча на нього були винесені
конституційні питання, викликав інтерес тільки у 25% громадян.