
- •1.Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •2. Політичний екстремізм.
- •4Пропорційна виборча система
- •6 Мажоритарна виборча система
- •7Авторитарний і тоталітарний режим
- •8Переваги та недоліки мажоритарної і пропорційно виборчої системи
- •9.Теорії походження держави
- •10.Референдум і плебісцит
- •11.Охарактерезуйте сутність структуру йункції політичної системи суспільства
- •12.Політика як мистецтво політика як наука
- •13.Методи і функції політології
- •14 Типи політичних систем
- •15. Взаємозвязок правової держави та громад суспільства
- •16.Сутність типи ознаки демократії
- •17. Соціально-демократична концепція соціалізму
- •18. Функції структури політичної системи
- •19. Політична участь відрізняється від політичної соціалізації
- •20. Як ви можете пояснити зміну типу виборчої системи до представницьких органів влади у сучасній Україні
- •21.Чого на вашу думку бракує громадянському суспільству України
- •22. Прем*єр-міністр Великої Британії в Черчель про демократичний лад зазнав «демократія-погана форма правління , однак людство пока нічого кращого не придумало
- •23. Форми державного правління Форма державного правління
- •24. Політична партія поняття історичні форми функції
- •25.Характерні риси політики
- •26 Яку роль на вашу думку відіграє політичні партії в політичній системі України
- •27. Проаналізуйте політичну систему україни
- •28. Яке співідношення політичної і державної влади
- •29. Зв'язок політики з іншими явищами сусп життя
- •30. Поясніть відомий вислів «якщо ви не цікавитеся політикою,то політика цікавиться вами»
- •31. У ст 1 Ку Україна суверенна держава демократична. Чи створена така держава в Україні
- •32.Відомо шо партії поділяються на ліві і праві. Які ви можете назвати критерії такого поділу
- •33Охарактерезуйте типи роль громадських обєднань в політичному житті суспільства
- •34. Як на вашу думку під впливом яких чинників формують переконання українських виборців
- •35. Чи всяка влада повинна покликана служити інтересами народу є владою самого народу
- •36.Зясуйте місце політології в системі суспільних наук
- •37. Назвіть які основні зміни відбулися у політичній системі України після відміни реформи 1 січня2006р
- •38. Чим сучасна демократія відрізняється від античної
- •39Охарактеризуйте сутність форми прояву та ресурси політичної влади
- •40. Охарактерезуйте предмет структуру пол. Влади
- •41Громадський рух сучасності
- •42Предмет структура види політики
- •43Партійна належність президентської і парламентської більшості різна при яких формах правління це можливо
- •44.Уряд фрмується з членів партій, які отримали більшість на виборах у парламенті країни.Яких це формах правління
- •45.Які особливості розвитку суспільства на вашу думку впливають на радикалізацію
- •46. Проаналізуйте сутність походження суб’єктів політики
18. Функції структури політичної системи
Сучасні трактування “політичної системи” виходять з того, що це – сукупність взаємодіючих між собою норм, ідей та заснованих на цьому політичних інститутів і дій, що організують політичну владу та механізми взаємозв’язку громадян і держави.
Якщо ж застосувати до визначення цього поняття соціологічний підхід, то “політичною системою” можна вважати універсальну управлінську систему суспільства, компоненти якої пов’язані політичними відносинами, і яка регулює взаємні стосунки між соціальними групами, забезпечуючи стабільність суспільства і належний соціальний порядок через використання державної влади.
В політичній науці найчастіше сукупність державних і недержаних суспільних інститутів, соціальних і правових норм, завдяки яким реалізуються політико - владні відносини, визначають як політичну систему суспільства. Отже, вона, перш за все, уявляє собою комплексний механізм організації та функціонування політичної влади. Системоутворюючі засади політичної організації полягають: а/ в політичній діяльності, через яку реалізуються всі політичні відносини;
б/ в духовно-культурних цінностях даного суспільства.
Формування політичної системи це процес, який пов’язаний з поступовим набуттям політичними відносинами низки суттєвих ознак:
>по-перше, це стійка взаємозалежність різних елементів політичного життя /за відсутністю яких може виникнути розпад системи і дезінтеграція соціуму/;
по-друге, впорядкованість політичних відносин, оптимальне сполучення їх розвитку та стабільності;
по-третє, це культурне підгрунтя політичної системи, що полягає в спільності духовних цінностей, політичних символів, силі переконань, які сприйняті членами політичної спільноти;
по-четверте, політичній системі властиве сумісне реагування усіх складових елементів на зовнішні впливи та реакції. Саме із взаємодії, кооперації народжується здатність політичної системи до швидкої мобілізації необхідних ресурсів щодо вирішення певної загальної проблеми.
Політична система містить такі компоненти:
інституційний – складається з різних соціально-політичних інститутів та установ. Перш за все, це – держава, її органи й установи, політичні партії, громадські рухи, організації, об’єднання, різноманітні інституції представницької та плебісцитарної /безпосередньої/ демократії;
функціональний – сукупність функцій, які здійснюються окремими соціально-політичними інститутами та їх групами /політична участь, діяльність, здійснення влади, вплив на громадське життя, політична соціалізація/
регулятивний – комплекс політико-правових норм та інших засобів регулювання взаємин між суб’єктами політики /звичаї, традиції, ритуали, політичні принципи, настанови тощо/;
комунікативний – сукупність різноманітних відносин між суб’єктами політичної системи /діалог, конкуренція, конфлікт і т.ін./, що стосуються влади, а також опрацювання і здійснення політики;
ідеологічний – сукупність політичних ідей, теорій, концепцій, стратегій і доктрин /політична свідомість, культура, ідеологія, правова культура, політична наука
. Кожен із компонентів політичної системи має свою власну структуру, особливі, підчас специфічні форми внутрішньої організації. Серед цих структурних елементів політичної системи слід назвати найбільш важливі, які відтворюються в будь-якому державно-політичному утворенні сучасності:
Політичні інститути – держава, її органи і установи; політичні партії та рухи, інші громадсько-політичні об’єднання; інститути виборів, парламентаризму, політичного плюралізму, демократії, автократії тощо.
Політичні відносини, які відбивають зв’язки між класами, між етносами, між соціальними групами, між особою, суспільством і державою, всередині політичних організацій щодо оволодіння, організації та використання влади.
Політичні принципи та норми /нормативна підсистема політичної системи/, через які соціальні інтереси і політичні устої отримують офіційне визначення та правове закріплення. Отже, право є механізмом легалізації політичної системи, а значить її необхідним елементом.
Політична культура, політична ідеологія, політична свідомість. Вони відбивають політичні прагнення та інтереси через ціннісну оцінку людьми політичних явищ у вигляді певних ідей, поглядів, теорій, духовно-політичних орієнтацій, уявлень і переконань. Політичні цінності та емоції, якими керуються люди, безпосередньо визначають зміст і характер політичної культури, отже й моделей політичної поведінки.
Політична участь і поведінка – комплекс стереотипів, зразків і стандартів, що складають моделі й типи політичної діяльності чи функціонування індивідів, груп, інших спільнот.
Соціальні суб’єкти політики: індивіди /громадяни, політичні лідери/, політичні групи і колективи, класи, нації, народ.
Механізми політичної комунікації – перш за все діяльність ЗМІ /”четвертої влади”/, політична агітація та пропаганда /”політична реклама”/, вплив на громадську думку, засоби політичної конкуренції, механізми політичного конфлікту чи співробітництва, діалогу тощо.
Виокремлення елементів політичної системи є досить умовним, адже кожен з них відтворюється і функціонує повноцінно лише у зв’язку з іншими. Увесь комплекс елементів політичної системи не є механічною сумою; завдяки інтегруючим зв’язкам утворюється впорядкована, стійка і досить консолідована політична сукупність, що забезпечує гармонію владної взаємодії між особою, суспільством і державою.
владно-інтеграційну, що знаходить своє виявлення в інтеграції різних елементів соціальної структури суспільства в єдину цілісність на основі консолідації цінностей та ідеалів, які пропонують пануючі політичні й економічні сили;
цілеспрямовану функцію, яка полягає у визначенні цілей та завдань політичного, економічного, соціального і культурного розвитку суспільства;
організаторську функцію; вона виявляється в мобілізації ресурсів суспільства /людських, матеріальних і духовних/ з метою досягнення цілей, які правлячі соціально-політичні сили поставили перед соціумом;
регулятивну функцію, яка полягає перш за все в легітимації політики, тобто у забезпеченні громадського визнання влади та її політичного курсу, в поясненні й виправданні політичних рішень, діяльності політичних інститутів, їх оновленні. Дана функція знаходить своє виявлення також у забезпеченні добровільної та свідомої політичної участі громадян, або у виправданні /найчастіше через право/ використання легітимної сили й інших засобів примусу, якими влада володіє.
В західній політології загальновизнаною є класифікація функцій політичної системи, яку здійснили Г.Алмонд і Дж.Пауелл: вони виокремили ті функції, що загалом забезпечують “збереження системи”, а кожна окремо – задовольнять певну потребу політичної організації
Функція політичної соціалізації підтримує існуючу політичну систему. Вона означає процес набуття людиною політичних знань, переконань, вірувань, цінностей, емоцій і традицій, що притаманні даному суспільству. Залучення людини, крім того, до загально прийнятих стандартів політичної поведінки забезпечує лояльне ставлення до інститутів влади і в цілому збереження діючої моделі політичної системи.