
- •1.Консерватизм та неоконсерватизм як політичні доктрини.
- •2. Політичний екстремізм.
- •4Пропорційна виборча система
- •6 Мажоритарна виборча система
- •7Авторитарний і тоталітарний режим
- •8Переваги та недоліки мажоритарної і пропорційно виборчої системи
- •9.Теорії походження держави
- •10.Референдум і плебісцит
- •11.Охарактерезуйте сутність структуру йункції політичної системи суспільства
- •12.Політика як мистецтво політика як наука
- •13.Методи і функції політології
- •14 Типи політичних систем
- •15. Взаємозвязок правової держави та громад суспільства
- •16.Сутність типи ознаки демократії
- •17. Соціально-демократична концепція соціалізму
- •18. Функції структури політичної системи
- •19. Політична участь відрізняється від політичної соціалізації
- •20. Як ви можете пояснити зміну типу виборчої системи до представницьких органів влади у сучасній Україні
- •21.Чого на вашу думку бракує громадянському суспільству України
- •22. Прем*єр-міністр Великої Британії в Черчель про демократичний лад зазнав «демократія-погана форма правління , однак людство пока нічого кращого не придумало
- •23. Форми державного правління Форма державного правління
- •24. Політична партія поняття історичні форми функції
- •25.Характерні риси політики
- •26 Яку роль на вашу думку відіграє політичні партії в політичній системі України
- •27. Проаналізуйте політичну систему україни
- •28. Яке співідношення політичної і державної влади
- •29. Зв'язок політики з іншими явищами сусп життя
- •30. Поясніть відомий вислів «якщо ви не цікавитеся політикою,то політика цікавиться вами»
- •31. У ст 1 Ку Україна суверенна держава демократична. Чи створена така держава в Україні
- •32.Відомо шо партії поділяються на ліві і праві. Які ви можете назвати критерії такого поділу
- •33Охарактерезуйте типи роль громадських обєднань в політичному житті суспільства
- •34. Як на вашу думку під впливом яких чинників формують переконання українських виборців
- •35. Чи всяка влада повинна покликана служити інтересами народу є владою самого народу
- •36.Зясуйте місце політології в системі суспільних наук
- •37. Назвіть які основні зміни відбулися у політичній системі України після відміни реформи 1 січня2006р
- •38. Чим сучасна демократія відрізняється від античної
- •39Охарактеризуйте сутність форми прояву та ресурси політичної влади
- •40. Охарактерезуйте предмет структуру пол. Влади
- •41Громадський рух сучасності
- •42Предмет структура види політики
- •43Партійна належність президентської і парламентської більшості різна при яких формах правління це можливо
- •44.Уряд фрмується з членів партій, які отримали більшість на виборах у парламенті країни.Яких це формах правління
- •45.Які особливості розвитку суспільства на вашу думку впливають на радикалізацію
- •46. Проаналізуйте сутність походження суб’єктів політики
15. Взаємозвязок правової держави та громад суспільства
Громадянське суспільство й держава перебувають у тісному взаємозв'язку, перше неможливе без другого. Завдяки державі людська спільнота набуває цивілізованості і стає суспільством. Громадянське суспільство — це не тільки школа і церква, а й громадянська війна, протистояння соціальних інтересів, антисуспільна поведінка, мафія тощо, з якими може впоратися лише держава. Зрештою, сам сенс концепції громадянського суспільства існує лише при розгляді цього суспільства у співвідношенні з державою. Водночас держава не може існувати поза суспільством. Вона похідна від громадянського суспільства, і призначення її полягає в тому, щоб слугувати йому. Громадянське суспільство є противагою державі у її постійному прагненні до панування над суспільством. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. У розумінні ролі держави в суспільстві є дві крайні позиції — анархізм та етатизм. Анархізм відкидає державу взагалі як орган примусу і насильства над людьми. Етатизм, навпаки, всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.Етатизм (від франц. etat — держава) — це засилля держави в економічному, соціальному, політичному й духовному житті суспільства. Теоретично етатизм обґрунтовує необхідність активного втручання держави в усі сфери суспільного життя, виходячи із сприйняття держави як всезагальної цінності, вищого результату й мети суспільного розвитку. Практично етатизм проявляється в централізації, концентрації і бюрократизації політичної влади, поширенні організаційно-контрольних функцій держави за межі оптимального співвідношення держави й суспільства. Процес етатизації суспільного життя веде до послаблення громадянського суспільства, його впливу на державу, що, в свою чергу, негативно відбивається на самій державі, спричиняючи її занепад. Етатизація суспільного життя найбільшою мірою відбувається за недемократичних, особливо тоталітарних, політичних режимів. За тоталітаризму централізація влади, утиск прав і свобод громадян, свавілля й волюнтаризм правлячої верхівки набувають крайніх форм. Деякі риси етатизму зберігаються і в демократичному суспільстві, але тут він охоплює, головним чином, сферу економіки і контролюється політичними інститутами громадянського суспільства. Формою взаємодії держави і громадянського суспільства є політичний режим як система методів і засобів здійснення політичної влади, а різні типи політичних режимів — демократичний, авторитарний і тоталітарний — є різними способами цієї взаємодії.
За тоталітарного режиму держава фактично поглинає громадянське суспільство. Зародки цього суспільства існують хіба що в сім'ї, домашньому господарстві, церкві, хоча й вони не позбавлені довільного втручання держави чи одержавленої партії. Відсутність розвинених структур громадянського суспільства, насамперед його економічної основи — приватної власності — і політичних інститутів, зворотного впливу цього суспільства на державу призводять до деформації самої держави. Вона вдається до насилля, довільних експериментів над суспільством, втягується у війни тощо. Найповніше зв'язок громадянського суспільства й держави проявляється через права і свободи особи. З одного боку, конституційне проголошення і закріплення прав і свобод особи є політико-правовою основою розмежування громадянського суспільства й держави. З другого боку, права і свободи є найголовнішою ланкою, котра з'єднує громадянське суспільство й державу; завдяки наявності у громадян політичних прав вони підпорядковують державу своєму впливові та здійснюють контроль над нею. Оскільки реальність прав і свобод особи є одночасно однією з основних ознак правової держави і найважливішим надбанням громадянського суспільства, то це означає, що вони — правова держава і громадянське суспільство — взаємно передбачають одне одного.