Висновки

Досліджуючи особливості англійського національного гумору та способи вираження гумористичного в англійській мові ми прийшли до наступних висновків:

• гумор є необхідним компонентом спілкування як рідною так і іноземною мовою;

• гумор – особливий вид комічного, що поєднує насмішку та співчуття. На відміну від сатири та іронії, в гуморі під маскою смішного таїться серйозне відношення до предмету сміху;

• гумор – доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад, фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вихвачених гумористом з контексту історичного розвитку;

• поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі – бути спостережливим та мислити філософськи – підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності;

• гумор народжується у надрах життя нації, вбираючи в себе неповторну своєрідність і багатство життєвого досвіду цієї нації;

• національні особливості гумору визначаються своєрідністю народного життєво-історичного досвіду в естетичному його переломленні;

• англійський гумор – це ознака тонкого розуму і здатності до самоіронії, на відміну від гостроти і різкості російського гумору;

• гумор – це специфічна національна риса, перекладати англійський гумор дуже важко, тому що він непомітний, весь на нюансах, будується на словесній грі;

• англійський «тонкий гумор» побудований на грі слів. Ситуація, коли одна і та ж фраза має два значення, зустрічається в Англії всюди: в назвах музичних груп, в назвах фірм і компаній, клубів та журналів, фільмів і таверн;

• відмінна риса типового англійського гумору – незворушність при неправдоподібних пригодах і здивування дрібними деталями на тлі загальної абсурдності.

• існує багато різновидів англійського національного гумору: the elephant jokes – «слонячі жарти», dry sense of humour (сухе почуття гумору), banana skin sense of humour (гумор з банановою шкіркою), shaggy-dog stories;

• англійський гумор – це спосіб життя;

• проблема британського гумору в тому, що людині, незнайомій з англійськими мовними зворотами, дуже складно зрозуміти жарти, в яких «вся сіль» полягає в грі слів;

• важливу роль у реалізації гумору, іронії і сатири відіграють засоби синтаксичного рівня — лексико-синтаксичні алогізми, вставні конструкції, синтаксичні повтори, різні типи речень;

• цитація і повтор — плідні засоби актуалізації асоціативної іронії на рівні тексту;

• образні індивідуально-авторські порівняння і метафори — конструктивний засіб гумору, іронії і сатири;

• часто гумористичний ефект створюється завдяки грі значеннями омонімічних слів;

• домінантами британської сміхової культури є полісемантичний гумор, так звані практичні трюки або жарти (practical jokes);

• якщо людина іншої культури не володіє фоновими знаннями, то гумористичний текст в її сприйнятті втрачає свою комічність, відтак збереження гумористичного ефекту, який створюється завдяки обігруванню специфічних культурних явищ, забезпечується лише наданням відповідного коментарю при перекладі.