
- •Розділ і. Гумор як національна особливість народу
- •1.1 Визначення гумору та його різновиди
- •1.2 Національні особливості гумору
- •Розділ іі. Гумористичне в англійській мові та способи його вираження
- •2.1 Особливості англійського національного гумору
- •2.2. Способи вираження гумористичного в англійській мові
- •Висновки
- •Список використаної літератури
2.2. Способи вираження гумористичного в англійській мові
Відмінність гумору і сатири знаходить прояв також у відмінності використаних мовних засобів на різних мовних рівнях[11,36]. Іронія – повноправна форма комічного, поряд із гумором і сатирою, полягає у відображенні певного прихованого значення, яке існує у мові чи у мовній ситуації твору. Засоби лексичного рівня продуктивні передусім в актуалізації ситуативної іронії. Реалізація іронії відбувається за схемою “blame-by-praise” (догана у вигляді похвали) і виявляється переважно у окремих лексемах і атрибутивних словосполученнях. Оказіональне значення лексичної одиниці у багатьох випадках виходить за межі опозиції “пряме значення – протилежне значення”. Специфічний прояв має механізм реалізації гумору, іронії і сатири у використанні номінативних лексем, що є власними назвами — прізвищами, прізвиськами персонажів, іменами історичних осіб і міфічних персонажів, що є алюзіями [12,24].
Важливу роль у реалізації гумору, іронії і сатири відіграють засоби синтаксичного рівня — лексико-синтаксичні алогізми, вставні конструкції, синтаксичні повтори, різні типи речень. Суть лексико-синтаксичного алогізму полягає в тому, що комічний ефект створюється вживанням несумісних понять в одному синтаксичному ряді. В окремих випадках ці поняття не містять вагомої контрастивності, не порушують логічної послідовності, однак, внутрішньо порушують смислову однорідність. Вставні конструкції, виступаючи в художньому творі на перший план, змінюють подекуди семантику висловлювання, надають йому суб’єктивно-оцінної модальності, створюють іронічний ефект[11,92].
Цитація і повтор — плідні засоби актуалізації асоціативної іронії на рівні тексту. Лексична одиниця у таких конструкціях градуально прирощує нові значення, поступово змінюючи семантику. Для декодування іронії важливими є зіставлення на рівні горизонтального і вертикального контексту.
Образні індивідуально-авторські порівняння і метафори — конструктивний засіб гумору, іронії і сатири. Їм властива оказіональність, незвичність у зіставленні предметів чи явищ. Чим більша невідповідність між об’єктами, що зіставляються, тим більша їх полярність у семантичному і стилістичному планах, тим більший потенціал порівняння і метафори у реалізації комічного ефекту. Якщо об’єкти зіставлення взаємовиключають один одного, порівняння і метафори можуть актуалізувати іронію, адекватному декодуванню якої сприяє макро- і мегаконтекст[25].
Дотепність заснована на грі слів, понять, фактів, по суті своїй далеких, але по асоціації або по словесному звучанню зближених. У гуморі ж, навпаки, за зовнішнім, самим по собі комічним, інтуїтивно осягається внутрішнє того ж самого предмета, за чуттєвим, зримим – духовне, умосяжне. Дотепність стилістично часто виростає з порівняння (зіставлення різного), а гумор – з метафори, нерідко навіть «реалізованої метафори» (матеріалізація духовного).
Гумористичний ефект у наданих прикладах створюється завдяки грі значеннями омонімічних слів: Penguins don’t like rock music, but solo ( solo1 (“музичне соло”); solo 2 (“назва риби”)); Penguin’s favourite pop star is Seal ( seal (“тюлень”), Seal (ім’я співака)); leprechauns are always a little short (to be short (“бути маленьким на зріст”), to be short of smth .(“не вистачати чогось”)).
Спільними домінантами британської та американської сміхової культури є полісемантичний гумор, так звані практичні трюки або жарти (practical jokes). Досуто американських видів комічного належать грубий фарс або “фізичний гумор” (пор. англ. slapstick, the pie-in-the-jace, the banana peel on the floor) та близький до нього за своєю естетикою гегг (gаgg). Останній являє собою особливу побудову комедійної ситуації, до якої входять елементи ексцентрики та гротеску. Прикладом може слугувати один з моментів задуманої Марком Твеном повісті "Янкі з Коннектикуту": лицар, закутий у броню, намагається висякатись, але неможливо витерти носа металічним рукавом, а кишень для хусточки немає. Типовим геггом є також наступний рекламний фрагмент. Назустріч одне одному на величезній швидкості рухаються повні пасажирів потяги, які неминуче повинні зіштовхнутися. На колії вибігає дитина з м'ячем, і потяги зіштовхуються, але катастрофи не відбувається: вони розлітаються в різні боки завдяки м'ячу. Фінальний кадр рекламного ролика говорить: "Купуйте м'ячі фірми... " [7, 191]
Ще однією популярною формою американського гумору є розіграш, або шуткування (kidding around, putting someone on), що становить органічну частину повсякденного спілкування американців. Людина, яка стає об'єктом такого розіграшу, повинна зорієнтуватися в ситуації і виявити певні інтерпретаційні здібності, щоб з'ясувати, жартує її співбесідник чи каже правду. Адже висловлювання "І play a little tennis now and then" звучить як жарт у вустах перевантаженого роботою програміста, а фраза "І pick up a book whenever I get a chance" може бути лише преміюванням з боку підлітка, який весь вільний час проводить на спортивній площадці. Проте ці речення набувають зовсім іншого значення, якщо перше належатиме досвідченому гравцеві, а друге фахівцю в галузі літератури [7, 191].
Популярною в американській культурі формою гумору є також one liners, однорядкові жарти, якими прикрашають футболки або бампери автомобілів:
I love animals, they taste great; He who laughs last thinks slowest; Give me ambiguity or give me something else; Ask me yourself at home .....clean my kitchen; Allow me to introduce my selves; I'm just working here until a good fast food job opens up...; Chaos. Panic. Disorder. My work here is done; Don't force it, get a larger hammer; It is a miracle that curiosity survives formal education; Life is too complicated in the morning [22].
В деяких випадках адекватне сприйняття ситуації або гумористичності висловлювання вимагає наявності у реципієнта певних фонових знань щодо культурних традицій країни, специфіки узвичаєних в ній суджень, уявлень, відчувань. Якщо людина іншої культури не володіє такими знаннями, гумористичний текст в її сприйнятті втрачає свою комічність, відтак збереження гумористичного ефекту, який створюється завдяки обігруванню специфічних культурних явищ, забезпечується лише наданням відповідного коментарю при перекладі. У даному випадку гумористичний ефект побудовано на використанні стереотипного для американського суспільства уявлення про хижацьку сутність представників юридичної професії, які вимагають занадто високу плату за свої послуги, звідси ототожнення юристів з акулами. Професійна ж ввічливість полягає у тому, що фахівці з однієї або споріднених спеціальностей не беруть одні в одних гроші за надані послуги [7, 194].
Останнім часом намітилася тенденція до розрізнення британської та американської англійської мови. З цього приводу існує чимало жартів як в англійській, так і в американській сміховій культурі.
У наведеному прікладі гуморістічній ефект досягається не тільки відображенням відмінностей у використанні в мовленні німих чі інших граматичних конструкцій та лексичних одиниць, а й підкресленням розбіжностей у вихованні та манері спілкування.
Спільним для американської та англійскої сміхової культури є наявність великої кількості авторських жартів, авторських гумористичних висловлювань. Аавторські гумористичні висловлювання – це короткі гумористичні коментування, які відрізняються автосемантією, що наближає їх до епіграм, лимериків, загадок, приказок та інших нетипових Тткстів. Сила авторських гумористичних висловлювань полягає в їх лаконізмі. Саме в цих текстах подається нове, невідоме, що препарується шляхом несерйозного, гумористичного осмислення референта [8, 22-23].
У авторських гумористичних висловлюваннях відбувається осмислення гуморістічної ситуації, розпізнання природи гумору, його варіатівного представлення та категорізації. В цих текстах використовуються у основному вербальні способи оновлення гумору в контекстуальних ситуаціях [13, 35]. Вербалізація гумору може відбуватись у прозових и віршованих творах. Римовані та неримовані тексти охоплюють елементи обігрування, непередбачуваного, використання мовних одиниць та стилістічних прийомів [8, 36].
Один з найвідоміших діячів рекламної індустрії ХХ століття, ДевидОгілві, що народився в Англії в сім’ї шотландця і ірландки, у своїх спогадах подарував людству яскраві приклади британського гумору.
Розповідаючи про свою матір, Огілві називає її ”божевільною, як фруктовий торт” (nutty as a fruitcake). Пряме переведення цієї гри слів нічого не дасть. Річ у тому, що британський фруктовий торт містить багато горіхів, а горіхи по-англійськи, nuts, – синонім слова “божевільний”.
Із спогадів Огілві можна також дізнатися про те, що таке шотландський гумор. Один з його далеких предків, шотландський дворянин сер Кенет, образився на племінника своєї дружини, який його чимось образив. У відповідь сер Кенет вирішив повернути дружину (жінка була кривою на одне око) в рідну домівку. Щоб підкреслити силу своєї образи, він посадив однооку жінку на одноокого поні, якого супроводжував одноокий слуга, за яким плентався одноокий собака.
Американець, що спускається з трапа літака в Хітроу, при вигляді туману:
- Фі, яка мерзенна погода! І довго тут це ще буде продовжуватися, ви не знаєте?
Лондонець:
- На жаль, сер, нічого не можу сказати певного. Я живу тут тільки тридцять п'ять років.
Прихильниця Черчілля: «Невже Вам не приємно усвідомлювати, що кожен раз, коли ви виступаєте з промовою, зал забитий битком?»
Черчілль: «Приємно. І навіть дуже. Але кожен раз, коли я бачу повний зал, я не можу не думати про те, що, якщо б я не виголошував промову, а піднімався на ешафот, глядачів би зібралося вдвічі більше ».
Діалог Черчілля з Бернардом Шоу.
Шоу: «Залишаю Вам два квитки на свою прем'єру, можете взяти з собою друга, якщо він у вас є».
Черчілль: «На перший спектакль прийти не зможу, прийду на другий, якщо він у вас буде».
Give man a chance and he will do everything to destroy himself and laugh at his own imbecility [20, 138].
The worst man hesitates when choosing a mother for his children. And hesitating, he is lost [19, 94].
Religion seems to have an infant with age, and requires miracles to nurse it, as it had in its infancy [21, 45].
Два джентльмена після полювання сидять біля каміну, витягнувши ноги до вогню, і мовчать:
- Сер, боюся, що ваші шкарпетки починають тліти.
- Ви, ймовірне, хочете сказати - чоботи, сер?
Ні, чоботи вже давно згоріли, сер.
Слуга звертається до лорда:
- Сер, насмілюсь доповісти, що на кухні деяким чином виникла пожежа. Господар будинку повільно відклав "Таймс" і сказав:
- Повідомте про це леді. Ви ж знаєте, Робінс, що я не займаюся домашнім господарством.
-Why did the police arrest the turkey?
They suspected it of foul play [25].
У даному прикладі обігруються звучання слова foul: (“підступний”), що подібне до звучання слова fowl: (“птиця, дичина”), таким чином створюється комічний ефект.
-Why don’t Penguins like rock music?
They only like sole.
-Who is a Penguin’s favourite pop star?
Seal.
- Why can't you borrow money from leprechauns?
Because they're always a little short [22].
Два джентльмена балакають після званого обіду:
- Скажіть, сеp, чому сьогодні під час обіду ви постійно цілували pуку тій дамі, що сиділа від вас зліва?
- Чи розумієте, сеp, мені забули покласти серветку
It's possible to pick up crumbs
By pressing on them with the thumbs [18, 86].
It's well we cannot hear the screams
That we create in other dreams [18, 88].
Учитель: Чому ти спізнився?
Учень: Чоловік втратив чек на сто фунтів.
Учитель: Як мило. Ти допоміг йому знайти його?
Учень: Ні, я стояв на ньому.
У Лондоні розмовляють двоє чоловіків:
- Як ваше прізвище?
- Шекспір.
- О, це прізвище добре відоме.
- Ще б пак! Я двадцять років розводжу молоко в цьому районі.
В кімнату англійського лорда входить слуга:
- Сер, вибачте за турботу, але в замок пробрався злодій.
Лорд, не міняючи пози:
- Чудово, Генрі. Приготуй, будь ласка, моє мисливську рушницю та мисливський костюм ... Я думаю, картатий.
- Джон, ах ти ж негідник, - лається мати, повеpнувшись від телефону на кухню. - Я ж наказала простежити за молоком!
- Я і стежив, - ображено відповідає Джон. - Воно втекло pівно в 15 годин 13 хвилин.
- Яка різниця між привітанням королеви і президента?
- Щоб привітати королеву, Ви повинні встати тільки на одне коліно.
Великою популярністю користуються жарти про ірландцях:
- Why do people wear shamrocks on St. Patrick's Day?
- Regular rocks are too heavy