
- •1) Статистика як суспільна наука, їївиникнення й розвиток. Предмет статистики. Основні понятя і категорії статистики.
- •2) Загальні поняття про статистичну методологію.Етапи статистичного дослідження. Галузі статистичної науки.
- •3)Завдання статистики в сучасних умовах та її організація в Україні.
- •Суть, джерела статистичного спостереження та вимоги до нього. Форми, види, способи статистичного спостереження та їх характеристика.
- •5)Програмно-методичні, організаційні питання плану статистичного спостереження.
- •6). Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення. Форми контролю результатів спостереження.
- •7) Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та їх значення в статистиці. Види групувань.
- •8)Основні питання методології побудови статистичних групувань. Визначення кількості груп та розміру інтервалів групувань.
- •Приклад
- •9)Статистичні таблиці, їх види. Правила побудови статистичних таблиць та їх аналіз.
- •10) Суть і види статистичних показників.
- •11) Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.
- •12)Відносні величини, їх значення в статистиці. Види відносних величин, методика їх обчислення та форми виразу. Взаємозв’язок між окремими видами відносних величин.
- •13. Суть середніх величин та їх значення в статистиці. Види середніх величин, порядок їх обчислення та умови застосування.
- •І Середня арифметична проста
- •Іі Середня арифметична зважена
- •Ііі Середня гармонічна
- •Vі Середня хронологічна
- •14) Ряди розподілу, їх види та правила побудови. Засоби графічного зображення розподілу одиниць сукупності.
- •15) Розподільчі середні в дискретних та інтервальних рядах розподілу.
- •16) Суть варіації, необхідність її статистичного вивчення. Показники варіації.
- •17) Види дисперсії. Властивості загальної дисперсії.
- •18)Характеристика форм розподілу. Властивості форми розподілу.
- •19)Види і форми взаємозв’язків. Таблиці взаємної спряженості.
- •20) Дисперсійний аналіз
- •21)Непараметричні методи виявлення та вимірювання зв’язків.
- •22) Поняття про часові ряди, їх види та правила побудови. Статистичні характеристики часових рядів та порядок їх обчислення. Розрахунок тенденції.
- •24)Коефіцієнт випередження. Коефіцієнт еластичності.
- •25) Методи обчислення середнього рівня динамічного ряду.
- •У моментно му ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою середньої арифметичної зваженої
- •26) Основні прийоми перетворення часових рядів.
- •Розрахунок тенденції.
- •28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
- •29) Метод сезонних коливань.
- •30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
- •31)Методологічні принципи побудови індивідуальних і загальних індексів. Базисні і ланцюгові індекси.
- •32) Індекси агрегатної форми. Система взаємопов’язаних індексів і визначення впливів окремих факторів.
- •33)Індекси з змінними і постійними вагами. Середньозважені індекси.
- •35) Суть і переваги вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Генеральна і вибіркова сукупність.
- •36) Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. Різновиди вибірки. Комбінування у вибірці різноманітних способів відбору.
- •37)Визначення необхідного обсягу вибірки. Помилки вибіркового спостереження. Обчислення помилок вибірки та визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.
- •38)Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність. Практика застосування вибіркового спостереження в економічному аналізі.
- •39)Поняття про статистичні графіки, їх значення в статистиці. Основні елементи статистичних графіків.
- •40) Види статистичних графіків та способи їх побудови.
28) Прогнозування на основі часових рядів. Інтерполяція та екстраполяція в статистиці.
Інтерполяція – це знаходження відсутнього показника всередині ряду. Екстраполяція – знаходження наступних рівнів ознаки (у кінці або на початку) при умові, що попередні відомі.І екстраполяція і інтерполяція базуються на одній умові – існує тенденція, яка характерна для всього ряду, і з її допомогою можна обрахувати невистачаючі дані. Прогнозування — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. Iснують два пiдходи до прогнозування: якiсний та кiлькiсний.
Кiлькiсний пiдхiд базується на математичних моделях й iсторичних данних. Якiсний пiдхiд покладається на освiчену думку, iнтуїцiю й досвiд професiоналiв. Серед його рiзновидiв є консенсус керiвництва, Делфi метод, оцiнка торговими працiвниками — кожного по своєму регiону, опитування клiєнтiв.
Кiлькiснi методи дiляться на два види: причинно-наслiдковi й моделi часових рядiв. Часовi ряди дiляться на:
моделi з декомпозицiєю: видiлення сезонностi й тренду;
моделі згладжування:
Середнє арифметичне;
ковзне середнє арифметичне;
Середнє зважене;
Ковзне середнє зважене;
експоненцiйне згладжування
29) Метод сезонних коливань.
Сезонні коливання – це зміни рівнів ряду динаміки, зумовлені впливом пори року.
Щомісячні коефіцієнти сезонності обчислюють як відношення кожного рівня до середнього рівня певного ряду динаміки:
,
де
у – рівень кожного місяця;
- середній рівень.
Середньорічний коефіцієнт сезонності визначають за формулою:
,
де L – середнє лінійне відхилення щомісячних рівнів ряду динаміки від середнього рівня. Його обчислюють за формулою:
,
де n – кількість рівнів.
При оцінці коливань у рядах з меншими інтервалами часу (декада, тиждень, доба) використовують коефіцієнти нерівномірності, які розраховують як відношення максимального і мінімального рівнів до середнього рівня.
30)Сутність індексів та їх роль у статистично-економічному аналізі. Види індексів.
Індексний метод — один і3 найпоширешших статистичних прийомів дослідження соціально-економічних явищ i процесів. Основне призначення статистичних індексів — кількісно охарактеризувати відносну зміну складних економічних явищ у чaci i просторі.
Слово "індекс" (латинське index) у статистиці означає узагальнюючий показник, який характеризує рівень досліджуваного явища відносно рівня, прийнятого за базу порівняння. Метод індексних чисел, або ідексів (index-numbers, тобто число-показник) — статистичний метод, розроблений, в основному, для вивчення господарських явищ. Пізніше його почали використовувати i для вивчення демографічних явищ. Цей метод одержав широке розповсюдження в кінці минулого століття при вивченні зміни рівня товарних цін, потім при аналізі руху промислової продукції, рівня продуктивності праці тощо. Сьогодні індекси використовують в ycix галузях економічної науки i практики.
Отже, статистичний індекс — це узагальнюючий показник, який виражає співідношення величин складного економічного явища, що складається з елементів безпосередньо несумісних.
За характером досліджуваних об'єктів розрізняють індекси об 'ємних i якісних показників.
Індекси об'ємних показників — це індекси фізичного обсягу продукції, товарообігу, споживання окремих продуктів тощо.
Індекси якісних показників — це індекси цін, собівартості продукції, продуктивноcтi праці, врожайності тощо.
Поділ індексів на об'ємні та якісні має велике значення для методології їx побудови.
За ступеней охоплення одиниць сукупноті індекси поділяються на індивідуальні i загальні (зведені).
Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику співвідношення рівнів показників окремих елементів складного явища.
Загальні індекси характеризують зміну складного явища, тобто є співвідношенням piвнів показника, до складу якого входять різнорідні елементи. Якщо індекси охоплюють не всі одиниці сукупності, то їx називають груповими, або субіндексами.
Залежно від методології обчислення загальні індекси поділяють на агрегатні i середні з індивідуальних індексів. Згідно з індексною теорією, про що йтиметься далі, агрегатні індекси є основною формою економічних індексів, а середні з індивідуальних індексів — похідними. Їx отримують внacлiдoк перетворення агрегатних індексів. Добір тієї чи іншої форми залежить від мети дослідження та наявної інформації.
Залежно від бази порівняння розрізняють ланцюгові i базисні індекси.
Ланцюгові індекси одержують шляхом порівняння абсолютних даних кожного періоду з даними попереднього періоду.
Базисні індекси обчислюють порівнянням абсолютних даних кожного періоду з даними якого-небудь одного періоду, взятого за базу порівняння.
За характером порівнянь індекси поділяються на динамічні, територіальні, міжгрупові.
Динамічні індекси характеризують співвідношення явищ у чaci.
Територіальні індекси визначають ступінь відхилення значень показника у просторі — між об'єктами, країнами, регіонами тощо.
Міжгрупові індекси характеризують відхилення від певного стандарту (еталонного, максимального чи мінімального значення) або від середнього рівня по сукупності в цілому.