53. Вчення Дж. Остіна про право

Англійський правознавець. Батько правового позитивізму.- Право складається із законів природи які даровані богом і є мірилом усього людського та законів встановлених одними людьми для інших(поділяються на ті, що встановлюються велінням суверена(позитивне право) та правела моралі(позитивна мораль)). – Джерелом права є влада а гарантом звичка більшості людей до покори. – Позитивне право це сукупність норм, створених людьми політично владними які реалізують свої правомоччя. – Право х-ся 4 елементами: наказом, санкцією, обов»язковим виконанням і суверенністю влади. – Найкраща форма права кодекс. – Важливим складником права є судові преценденти, позаяк судові рішення набувають нормативно-правового х-ру.

54. Погляди Огюста Конта на державу і право.

Він започаткував філософію позитивізму. Заперечував можливість пізнання сутності речей у тому числі держави і права. Вважав, що науці потрібно лише описувати явище та їх співіснування. Розвиток суспільства, держави та права пов»язував з еволюцією людської свідомості, поступовою зміною типів світогляду: теологічний –де держава і право сприймаються як результат дії бога. Держави існували у вигляді спадкової монархії; метафізичний- в цей період домінує спроба пояснити що таке держава і право з філософської точки зору. Держави існували у формі анархічної республіки.; позитивний- в даний період домінують держави промислового типу. Соціократія, яка ознаменувалася солідарністю класів і буде забезпечувати узгодженість дій 4 сил: жінок, священиків-позитивістів, патриціату(банкірів, промисловців, купців) , пролетаріату. Рівність людей у соціократії підпорядкована ієрархії здібностей, а свобода замінена обов»язком. Конт суб»активне право замінив понятям соціальний обов»язок «Ніхто не має права крім права виконувати свій обов»язок». Розуміння позитивного за ним полягало у наступному: реальне в противагу химерному, корисне в противагу не гідному, достовірне-сумнівному, точне-не ясному, організуюче- руйнівному.

55.Вчення р. Ієринга про державу і право.

Рудольф фон Ієринг один з най визнач.предст.в історії юриспрудент.був професором права кількох європейських університетів.Що стосується вчення мислителя,то зокрема він зазначав:

Держава та право-продукт сусп..розвитку,складники соц..життя,результат цілеспрямованої діяльності людей; право-це чинний правопорядок,захищений державою інтерес;призначення права-обмежити свавілля узгодити індивідуальну поведінку зі встановленими нормами захищати соц..відносини; за змістом право-це сукупність загальних та індивідуальних інтересів,результат боротьби інтересів індивідів,колективів і станів суспільства;кінцевою метою права є мир,шлях до якого лежить через боротьбу інтересів;Право-це не тільки логічне поннятя,але й важлива житєва сила.термін право потрібно розуміти в об’єктивному-це сукупність правових норм охоронюваних державою,та суб’єктивному значеннях.(конкретні права та обов’язки об’єктів правовідносин)

Держава-це організація найважливіші ознаки якої такі:-наявність апарату примусу;-наявність публічної влади;-існування форм публ.влади,що визн.прав.становище держави та її складників;-неподільний суверенітет;стан владного зв’язку членів держави відносин управління та підкорення;

Мета держави-забезпечити загальний інтерес і обмежити через примус інтерес приватний оскільки перший вищий за другий.