50. Англійський лібералізм. Погляди Ієрамії Бентама на право і державу.

Основою і метою суспільного існування людини визнавав особисту користь. призначення держави та законодавства полягає у створеня умов для досягнення користі та щастя кожної людини(ідея утилітаризму). Досягненню загальної користі сприяє 3 фактори: вільні ринкові відносини та конкуренція; відсторонення держави від впливу на економіку; ефективна боротьба зі злочинністю. Він критикував теорію договірного походження держави і стверджував що держава- утворена силою і закріплена завдяки звичці людей підкорятися уряду. Розрізняв 3 форми держави: демократія, яка забезпечує політичні права і свободи людей; монархія; аристократія (ці форми держав, тобто монархія і аристократія захищають користь та інтереси меншої к-ті людей). Право на його думку виникає після утворення держави. Позитивне право- це встановлена законом можливість і гарантія дозволених вчинків.

51. Німецький лібералізм. Теорія надкласової монархії л.Штейна.

Суспільство і державу вчений розглядав як два рівнове­ликих явища, між якими є особливий зв'язок. Основою бу­дови суспільства є розподіл майна, що сприяє поділу його па класи: власників і залежних від них людей праці. Така за­лежність, а також те, що кожен член суспільства керуєть­ся своєю волею, визначає основний принцип його будови, яким є несвобода.

Держава відрізняється від суспільства формою, змістом і призначенням, в ній об'єднуються в єдине ціле різні індиві­дуальні волі і дії людей, що утворюють суспільство. Вона репрезентує загальну волю і служить всезагальному, забез­печує свободу.

52. Політико правові погляди ідеологів соціалізму(а. Сен- Сімон, ш. Фур»є, р. Оуен)

Ідеї соціалізму були розвинуті цими мислителями в 19 століття. Сен-Сімон був представником французького соціалізму. Основою поглядів на державу і право є концепція історичного прогресу. Суть її полягає у тому, що людство закономірно розвивається по висхідній лінії. Переходячи від 1 стадії до іншої людство постійно вдосконалюється. У розвитку людства виділяє такі 3 стадії: теологічна, яка охоплює період античності і середньовіччя; метафізична до якої належить тогочасне суспільство; позитивна стадія з таким встановленим суспільним устроєм коли більшість людей будуть щасливими. Він стверджував що закон який встановлює владу і форму правління не має такого значення і такого впливу на добробут нації як закон що встановлює власність і регулює користування нею.

Франсуа-Марі- Шарль-Фур»є піддає рішучій критиці тогочасний суспільний устрій і формує власну концепцію його удосконалення. Ділив усю історію людства на такі періоди: дикість, варварство, патріархат, цивілізація. Стверджував, що право є ніщо коли людина немає матеріальних гарантій для його здійснення. Наголошував що основним серед всіх прав є право на працю. За ним спостерігається таке явище як фаланга-землеробсько-промислове об»єднання, яке складається з 1600-1700 членів. Розподіл праці у фаланзі повинен здійснюватися за індивідуальними нахилами і здібностями кожного члена фаланги. У фаланзі не має місця таким відносинам як влада підпорядкування.

Роберт Оуен, який жив і творив у Англії. Був першим представником соціалізму який прагнув втілити свої ідеї в життя. Будучи співвласником і керуючим фабрикою у Швейцарії він запровадив скорочення робочого дня до 10год. Замість звичного 13-14год. Основною соціальною проблемою суспільства вважав недостатній інтелектуальний рівень населення. Навідміно від 2 попередніх мислителів виступає і критикує проти приватної власності і економічної нерівності, оскільки

Вважає що причиною всіх негаразд є приватна власність, яка виступає причиною злочинів і бід яких зазнає людина. Він стверджував що закони які видаються державою можуть не тільки полегшити ті чи інші сторони життя трудящих, але й здійснити більш широкі реформи їхніх інтересів.