41.Політична доктрина Прокоповича

Ф. Прокопович(1681 -1736 рр.) першим в умовах російської держави створив теорію освіченого абсолютизму, опираючись на теорії природнього права та суспільного договору. На його думку, пріоритетною повинна бути світська влада, церква має підпорядкуватися державі. Походження держави та монаршої влади полягає в єдності 3 причин :-як наслідок сусп..договору,божественної волі та розвитку людських інстинктів.Щоб униктнути загрози своєму існуванню люди через укладення сусп..договору зрікаються свободи та перед.всю владу монархові.Процесом утворення держави та наділення народом владою монарха керує «божа воля»Виділяв такі форми правління:демократія,аристократія,та їх змішаний склад.симпатії такі форми прав.не викликали у філософа.щодо права,то вважав що цар і закони-ознаки сильно влаштованої держави.Закони підлягають обов’язковому виконанню,до чого примушуються природним законом.сам монарх жодному закону крім божого не підлеглий.Відстоював спадкову абсолютну монархію.

42.Сусп.-політ.Ідеал г.Сковороди

Оригінальністю світобачень.вирізняються демократ.просвітницькі погляди Сковороди,які поклали поч..українськ.класичної філософії.сусп.-політ.ідеалом був «образ горньої республіки»(духовної республіки),християнської держави.у цій демократичній республіці,заснованій на засадах свободи,любові та рівності,відсутні майнова нерівність та експлуатація.Закони тут противні тиранським та спрямовані на забезпечення прав громадян.При заміщені владних посад здійснюється принцип сродної праці,що дозволяє найбільш гармонійно сполучати сусп..та особисті інтереси та підвищує якість держ.управління..Свої їдеї пош.усно в мандрах по Україні.Його називали укр..Сократом,і сам він писав,що «замислив я умом і забажав волею бути Сократом на Русі» Свої погляди він обґрунтовував за допомогою концепції трьох світів, до яких відносив:

а) макрокосм — безмежний світ, що складається з мно­жини малих світів;

б) мікрокосм — людський світ, сама людина;

в) символічний світ — Біблія.

Кожен із трьох світів має: внутрішню — духовну, і зов­нішню — матеріальну природу. Внутрішнє природне і є дійсним Богом. Людина, як і Всесвіт, — також подвійна за своєю природою. Виходячи з цього, «український Сократ» стверджував, що суттю внутрішньої людини е сам Бог, тому пізнати Бога — означає пізнати самого себе, служи­ти Богові — означає служити самому собі. Любов до Бога рівночасно є любов'ю до самого себе. Така любов розкри­вається через образ джерела чистої безодні — «серця», яке є джерелом людських думок і бажань. Воно є надсвідомим, осередком усього доброго та світлого.

43.Політико-правові погляди я.Козельського.

Ковельський належав до демократичного напряму просвітництва,які проголошували ідеї загальної рівності та республіканізму.просвіт.ствердж.двосторон.характ.сусп.договору,внаслідок якого його скасування можливе за спільною згодою,якщо ж одна із сторін,заподіює утисків іншій,то сторона,що зазнала утисків,може порушити договір,оскільки нікого до шкідливого зобов’язувати не можна.схвально відгукується про республіку,вважаючи що за неї загальна користь є підстава всіх людських чеснот і законодавства.у своїй головній праці»філософські пропозиції» відокремлює поняття права і закону,розрізняючи право божественне,природне,міжнародне та громадське(державне).закони .Закони мають відповідати цим видам права,якщо ж закони не будуть на них засновані,вони не можуть бути справедливими.козельський приходить до висновку,що закон який дозволяє полоненого продати,купити,зробити рабом і утримувати його свавільним чином не заснований ні на якому праві,ні на справедливості.У галузі кримінального права слідом за Бекарієм,Монтеск*є причини злочинів вбачав не стільки у вадах особи злочинця,скільки у недоліках сус.устрою.У міжнаціональних стосунках він обстоював рівноправність народів «добре було б різних народів,підданих однієї влади приводити під одні закони не лише силою,а чудовою користю та добротою законів зрівняти права та переваги народів»