27.Теорія державного суверенітету. Політичне вчення Бодена.

Ж. Боден визначає державу як управління спільним у множинності сімей, яке здійснюється суверенною державою на основі права. Осередком держави у нього виступає сім´я (домогосподарство). За своїм статусом глава сім´ї є прообразом і відображенням державної влади. Держава як організація виникає в результаті угоди, і вища її мета полягає не в забезпеченні зовнішнього благоденства людей, а в тому, Щоб, гарантуючи мир у спільноті й захищаючи її від зовнішнього нападу, піклуватися про істинне щастя індивідів. Не повинно бути жодних причин для виступів проти держави, бо вона суверенна. Розробка теорії державного суверенітету є найвагомішим внеском Ж. Бодена у розвиток політичної думки.

Суверенітет він розуміє як абсолютну, постійну й неподільну владу. Абсолютність суверенітету буде тоді, коли суверенна влада не знатиме ніяких обмежень для виявів своєї могутності. Постійність суверенітету буде тоді, коли суверенна влада існуватиме незмінно невизначено тривалий час. Неподільність суверенної влади проявляється в тому, що вона ні з ким не ділить своїх прерогатив, не може бути ніяких органів, які стояли б над або поряд з нею. Ж. Боден виокремлює такі п´ять основних ознак суверенітету: видання законів,обов´язкових для всіх; вирішення питань війни і миру; призначення посадових осіб; дія як суду в останній інстанції; помилування.

Таким чином, доводячи необхідність державного суверенітету, сильної монархічної влади, Ж. Боден водночас накреслював межі діяльності державної влади. Політичні ідеї На відміну від Ж. Бодена, який захищав утопічного абсолютизм і приватну власність, предсоціалізму ставники так званого утопічного соціалізму Т. Мор і Т. Кампанелла обстоювали ідею соціальної рівності, головним ворогом якої вони вважали приватну власність. До проблематики держави мислителі-соціалісти звертались у пошуках відповіді на питання про те, якою має бути держава, щоб забезпечити рівність і справедливість, покінчити з тиранічними формами правління.

28.Політичні і правові ідеї реформації(Лютер, Мюнцер, Кальвін)

Головним вогнищем європейської Реформації була Німеччина.

Це антифеодальний та антикатолицький рух що відобразив потреби пристосування релігії до нових буржуазних порядків.

Головні вимоги :

1.Повернення до чистоти християнської релігії.

2.Демократизація релігії.

3.Визнання біблії єдиним джерелом христи. Релігії.

4.церква – це помічник людей при спілкуванні з Богом, а не посередник.

Головним вогнищем європейської Реформації була Німеччина. Початок їй поклав професор Віттенберзького університету доктор богослов´я Мартін Лютер. Саме він сформулював ті релігійно-політичні гасла, що спочатку надихнули і згуртували в Німеччині всіх поборників Реформації. Мартін Лютер виступив рішучим противником папи римського і католицької церкви як посередників між Богом і мирянами. Спасіння досягається винятково вірою, стверджував він, і кожен віруючий не має потреби в посередниках у своїх відносинах з Богом. Ніхто з людей не має переваги над собі подібними: клір нічим не відрізняється від мирян, усі стани рівноправні. Єдине джерело віри — Біблія. Вчення «батьків церкви», булли і енцикліки папи римського — лише людські установлення, що підлягають раціональній оцінці і критиці. Лютер відстоював самостійність держави стосовно церкви, виступав проти привілеїв католицького духівництва і їх прагнення керувати християнами і нехристиянами. Ідея посилення державної влади ставала характерною рисою німецької правосвідомості.

М. Лютер вважав природне право основою порядку в державі, основою законодавства.^ На його думку, у світській державі необхідні хороші і справедливі закони. Але навіть «занадто багато зводів законів» не забезпечать справедливість у державі, якщо князь не буде керуватися реальними інтересами, обумовленими людським розумом.

Томас Мюнцер У своїй «Празькій відозві» він таврує «проклятих попів» і вчених-богословів, що діяли по «диявольському на-ущенню» і не пояснили як слід «божого порядку». Наш розум — доказ того, що ми — діти божі. Програмні документи повсталих селян, підготовлених найближчим оточенням Мюнцера, закликали всі селянські громади об´єднатися в «християнський союз і братерство», у якому установиться справедливий суспільний лад, де принципом буде служіння «загальній користі». Таким чином, заклик до соціального перевороту і встановлення фактично народної влади, повернення до християнської рівності і демократичної церкви, «божої справедливості» і правосудця — основне в політичній програмі Т. Мюнцера.

Помітний вплив на результати Реформації справив Жан Кальвін Усяку владу в державі він вважав божественною. Засуджуючи феодально-монархічні кола за насильства, сваволю і беззаконня, пророкував їм божу кару. Право на спротив тиранії Кальвін визнавав тільки за органами влади, церквою і представницькими установами. Лише коли вичерпані всі легальні форми спротиву, допускав непокору і скинення тирана. Віддавав перевагу аристократичній формі правління або її сполученню з демократією. Проповідував набожність, доброчесність, працьовитість і покірність владі, закликав додержуватись морального закону.

29. Утопічно політико – правові ідеї Т, Мора та Т, Кампанели.

Поряд з політичними ідеями, вихваляють і обгрунтовують що виникає буржуазний лад, з'являються політичні вчення, які заперечують цей лад. Це вчення утопічного соціалізму, висунуті передовими мислителями того часу Томасом Мором і Томмазо Кампанелла, які подібно Мюнцера виражали інтереси пригноблених народних мас Ідеї утопічного соціалізму смутно передбачала майбутнє Зростання суспільної нерівності, пригнічення трудові мас, що посилилися період, первісного нагромадження капіталу ", викликали прагнення до корінної перебудови сучасного їм суспільства організації ідеального суспільства і держави. в яких би були відсутні приватна власність, насильство та експлуатація людини людиною. У творах утопічних соціалістів були по-новому поставлено питання держави і права До Маркс називає Кампанеллу одним з перших політичних мислителів, який почав «розглядати державу людськими очима і виводити його природні закони з розуму та досвіду, а не з теології "

Мора і Кампанелла властиве розуміння того, що гнобительський природа державності створена з наявністю приватної власності. Але це змушує їх шукати той політичний ідеал, який повинен бути здійснений в суспільстві, де ліквідовано приватну власність. Тому не випадково, що Мор і Кампанелла пов'язують майбутнє соціалістичне суспільство з демократичною організацією держави, з найширшою участю мас трудящих в управлінні дідами держави. Проблеми справжньої демократії, свободи особистості, її звільнення від експлуатації - все це характерно для політичних програм вже перші великих теоретиків утопічного соціалізму В їх роботах розглядаються і питання про діяльність-майбутнього ідеальної держави по організації виробництва і розподілу в інтересах усіх членів суспільства, зазнають критики агресивні війни і аналізуються багато інших питань внутрішньої і зовнішньої політики держави, в основі якого лежить громадська власність.

Головні ідеї Т. Мора :

1.Загальна рівність людей.

2.Обрання народом всіх посадових осіб.

3.Обовязок держави – це боротьба зі злочинністю та забезпечення мирних умов життя громадян.

4.Закони видаються тільки для того щоб нагадувати кожному про його обов’язок.

Т.Кампанела «місто сонця» (все повино бути спільне» Цікаві ідеї Кампанелли про трудове виховання. Навчання в Місті Сонця пов'язана з продуктивною працею. Велике значення надається розвитку науки і техніки.

Соціалістичні принципи ідеального суспільства тягнуть за собою і зміну характеру політичного ладу. В Місті Сонця встановлено рівність чоловіків і жінок, має місце демократична організація державної влади. На чолі держави стоїть первосвященик. Виступаючи в захист простих людей, Кампанелла писав, що мешканці Міста Сонця «того шанують за шляхетних, і найдостойнішого, хто вивчив найбільше мистецтв і ремесел і хто вміє застосовувати їх з великим знанням справи. Тому вони знущаються над нами за те, що ми називаємо майстрів неблагородно, а благородними вважаємо тих, хто не знайомий ні з яким майстерністю, живе без праці і тримає безліч слуг для своєї неробства й розпусти, від чого, як зі школи пороків, і виходить на погибель держави стільки нероб і злочинців ».