1)Предмет і метод іВпДп.

Предмет ІВпДП –є теоретично обґрунтовані і концептуально виважені знання людства про державу і право в їх історичному розвитку.

Особливості предмета:

1.Впоив тогочасної дійсності.

2.Залежність від світогляду мислителя.

3.Спадковість(наступність)

Методи ІВпДП – це логічні прийоми і засоби, які дозволяють виявити зміст теоретичних знань про державу і право і сформульовані у концепціях мислителів минулого.

Групи методів:

1.Всезагальні або філософські

-діалектичний

-германефтичий

2.Загальнонаукові (аналізу, індукції, дедукції, порівняння, логічно-історичний, структурно-національний)

3.Конкретно-науковий )Соціально-юридичний)Порівняльно-правовий)

2)Пол.Правові ідеї у давньоіндійському трактаті «Артхашастра»

«Артхашастра»(наука політики).Трактат називає 7 найважливіших елементів держави: територія, правитель, міністри, столиця, казна, союзники.У твориння держави та формування її політ. Організації пояснюється занепадом моральності в суспільстві. Особливе місце в трактаті відведено правилам і принципам діяльності певних установ влади й управлінню державою. Найважливіший принцип управління назив. «артха»- користь. Государ хоч і підлеглий жерцям ,але має високе походження, він вирізняється розумом, справедливістю, хоробрість, красномовністю, відсутністю серед свого оточення негідних осіб.

3)Політ. Ідеї у вченнях брахманізму та буддизму.

Ідеї Брахманізму:

1.Джерело влади правителя божественне.

2.Головним засобом забезпечення порядку є примус.

3.Верховенство релігійного закону.

Політичним ідеалом брахманізму була теократична держава.

Ідеї Буддизму:

1.Ідеї сильного правителя що круте колесо праведної могутності.

2.Нове розуміння варнового устрою. Для духовного вдосконалення варни не важливі.

3.Засудження правителів, що порушують старі звичаї.

4.Індивідуальний шлях спасіння у монастирях.

4)Політ. Правовий і моральний ідеал Конфуція.

1.Держава- це велика сімя(ідея патріархально-патерналіської держави)

2.Керуувати державою повинні керувати благородні мужі.

3.Політичним ідеалом була аристократично держава.

4.Домінували ненасильницькі методи управління.

5.Засоби підтримки справедливості визнавав не позитивні закони, а норми доброчесності та моралі.

5)Політ. Правові погляди Мо-дзи.

1.Ідея договірного виникнення держави.

2.ідеальною державою визначається держава яка діє на принципі взаємоповаги, взаємо порозуміння, всеохоплюючої любові.

3.Мудрість правителя – це вміти управляти так щоб не було бідних.

4.Це ідея соціальної рівності.

6)Соціально – політ. Утопія Лао-цзи

1.Потрібна жорстка дисципліна та жорстокі покарання.

2.Критика принципу людинолюбства.

3.Введення жорстких законів обов’язкових для всіх та забезпечених покаранням.

4.Сувора система покарання.

5.Зміцнення військових чиновників та карального апарату через введення суворої відповідальності держ. службовців.

Сильна держава = слабкий народ

6.Проголошувалась концепція деспотичної держави.

7)Торія держ. Управління у вчені Гунсунь Яна.

Основні ідеї старокитайського легізму викладені в трактаті IV ст до н. е.."Книга правителя області Шанl"). Ряд голів трактату написаний самим Гунсунь Яном відомим під ім'ям Шан Ян. Цей видатний теоретик легізму і один із засновників школи "Законників" (фацзя) був правителем області Шан в часи ціньського правителя

Шан Ян виступив з обгрунтуванням управління, яке спирається на закони (фа) і суворі покарання. Критикуючи поширені в його час і впливові конфуціанські уявлення та ідеали у сфері управління (прихильність до старих звичаїв та ритуалів, усталеними законами і традиційної етиці і т.д.), Шан Ян зауважує, що люди, які дотримуються подібних поглядів, можуть "лише обіймати посади та дотримуватися закони, однак вони не здатні обговорювати (питання), що виходять за рамки старих законів ".

Подання логістів про жорстокі закони, як основному (якщо не єдиному) засобі управління тісно пов'язані з їх розумінням взаємовідносин між населенням і державною владою. Ці взаємини носять антагоністичний характер за принципом "хто кого": "Коли народ сильніше своїх влади, держава слабка, коли ж влади сильнішим за свого народу, армія могутня ".