25. Вибір методів нарахування амортизації: характеристика методів, границі застосування, переваги й недоліки, спосіб розрахунку амортизації.

Методи рівномірної амортизації.

Рівномірна амортизація досягається переважно з допомогою методу прямолінійного списання. При використанні цього методу вартість об’єкта основних засобів списують однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації.

Сума щорічних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома способами.

При першому способі розрахунок здійснюють діленням вартості об’єкта (ОФп), що підлягає амортизації, на строк його корисної експлуатації (Т).

При другому способі суму річних відрахувань визначають множенням установленої чи розрахованої річної норми амортизації на первісну вартість об’єкта (за вирахуванням його ліквідаційної вартості).

Переваги цього методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос, відмінність виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації їх та необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби. Однак, попри недолікам, метод прямолінійного списання є найпоширенішим у практиці.

Метод дегресивної (прискореної) амортизації. При використанні методів прискореної амортизації в перші роки експлуатації основних фондів списують більшу (основну) частину їхньої вартості.

Прискорена амортизація означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань. Найпоширенішими методами прискореної амортизації є метод суми чисел років (кумулятивний) і метод зниження залишку.

Кумулятивний метод. Цей метод характеризується більш високими нормами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і поступовим її зниженням у другій половині. Враховує фактор морального звосу та зниження доходів в міру мо­рального старіння основних фондів. Визначення річних сум амортизації цим методом відбувається в кілька етапів:

1. Сумуються цілі значення років служби устаткування. 2. Знаходиться частка від розподілу кожного цілого числа років служби і суми років і розміщається в порядку убування: 4/10. 3/10, 2/10, 1/10. 3. Обчислюються річні суми амортизації множенням дробу (п.2) на початкову вартість устаткування.

Метод зниження залишку. Цей метод передбачає визначення суми амортизаційних відрахувань помноженням балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду на постійну норму амортизації. Цю норму розраховують за формулою:

де n – кількість років корисної експлуатації об’єкта; ОФлікв – ліквідаційна вартість основних фондів; ОФперв – первісна вартість основних фондів.

Цей мето дозволяє відшкодувати витрати на створення основних фондів протя­гом більш тривалого періоду, відповідно забезпечити зростання балан­сового прибутку.

Різновидом розглянутого методу є метод подвоюваного залишку. При цьому методі як норму амортизації використовують подвоєну ставку амортизаційних відрахувань, розраховану методом прямолінійного списання. Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань отриману норму амортизації слід помножити на залишкову вартість об’єкта. Слід зазначити, що ліквідаційна вартість основних фондів в цьому разі не береться до уваги при розрахунку сум амортизаційних відрахувань.

Суму амортизації останнього року розраховують у такий спосіб, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.

Метод виробничий. Сутність методу полягає у визначенні кількості продукції (послуг), яку може виробити машина за нормативний термін експлуатації. Тоді амортизацію нараховують за реальною кількістю продукції (послуг), що вироблена (надано) протягом року.

Норму амортизації розраховують на одиницю продукції за формулою:

де ОФперв – первісна вартість;

ОФлікв – ліквідаційна вартість;

Q – нормативна кількість продукції.

Цей метод забезпечує сталий рівень амортиза­ції в складі валових витрат, пов’язує амортизацію з отриманням доходів від експлуатації об'єкта­ амортизації.