
- •1.Предмет і Методи соціології.
- •2.Формування і розвиток особистості
- •3. Передумови зародження соціології.
- •4.Вибірка у соціол. Досліджені
- •6. Аналіз документів
- •7.Структура соціології
- •8 .Опитування як метод збору соціол. Інформації
- •9 Об’єкт і предмет соціології.
- •10 Поняття соціологічного дослідження, та види
- •11.Розвиток укр. Соціології у 20-21ст.
- •13.Зв*язок соціології з іншими науками
- •15.Сучасні концепції соціально-класової структури
- •14. Соціалізація особистості
- •16.Шлюб в Україні
- •17.Зв*язок соціології з суспільними дисциплінами
- •19.Соціологія 19-20 століть
- •20Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •21.Тенденції розвитку соціальної структури суспільства в Україні
- •26.Внутрішньосімейні відносини.Конфлікти в сімї та шляхи їх вирішення
- •22.Соціологія держави
- •23. Сім’я як соціальний інститут
- •25.Соціометричне опитування як метод збору первинної інформації
- •27.Сутність, завдання та категорії соціології праці
- •29.Індустріальна соціологія
- •30 Соціологія міжнародних відносин
- •31. Конфлікти в трудових колективах та шляхи їх вирішення
- •33.Виховання та розвток особистості
- •38.Соціологія політичних рухів і партій
- •34 Теорія соціальної мобільності
- •39.Соціологія управління трудовим колективом: сутність та функції
- •42 Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •43.Керівник у системі управління трудовим колективом
- •45.Соціальна структура сучасного українського суспільства
- •46.Шлюб як об*єкт соціологічного дослідження
- •48. Метод експертної оцінки
- •51. Теорія соціальної стратифікації
- •52. Соціологічна структура особистості.
- •53.Соціальні типи особистостей
- •54. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.
- •55.Модернізація суспільства та її види
- •56. Типи суспільства та шляхи його розвитку
- •57.Поняття побут, його структура і типи
- •59.Структура сім’ї
- •60.Прогрес і регрес у суспільному розвиткові
31. Конфлікти в трудових колективах та шляхи їх вирішення
Трудовий конфлікт — це конфлікт у сфері трудових відносин із приводу засобів праце забезпечення, рівня заробітної плати, використання професійного й інтелектуального потенціалу, різних елементів та чинників трудового процесу (організації, змісту, умов праці й та ін.), рівня цін на різні блага, реального доступу до цих благ й інших ресурсів, викликаний протилежністю інтересів.
Колективна трудова суперечка (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, стосовно: • встановлення нових чи зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; • укладання чи зміни колективного договору, угоди; • виконання колективного договору, угоди чи окремих їх положень; • невиконання вимог чинного законодавства України про працю. .
Між особові способи вирішення конфліктів зводяться до п'яти варіантів типу поведінки, що їх має обрати конкретна людина при появі перших симптомів конфліктної ситуації - загострення досі прихованих суперечностей чи втручанні сторонніх сил, які зміщують акценти у розстановці сил. Це, зокрема:
1. Ухилення - мається на увазі, що людина, передбачаючи наперед загострення ситуації прагне уникати дій, які провокують інцидент. Така роль пасивного спостерігача притаманна особам, які не зацікавлені у змінах, прагнуть уникнути загострення суперечностей;
2. Згладжування - тип поведінки, який має багато спільного з попереднім. При цьому не помічаються ознаки майбутнього конфлікту, йде активна профілактика його вияву, ліквідовуються чи завуальовуються суперечності сторін;
3. Примус - контроль над ситуацією і регулювання її розвитку. При небажаному напрямі розвитку конфлікту, особа, яка наділена владою і повноваженнями втручається і силовими методами впливає на ситуацію, спрямовує конфлікт у бажане русло;
4. Компроміс - тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що умовно задовольняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті. Суперники (опоненти) йдуть на взаємні уступки, частково приймають точку зору іншої сторони або ж відкладають вирішення питання на майбутнє, залишаючи його відкритим;
5. Вирішення конфлікту - найбільш бажаний і радикальний шлях розвитку ситуації. Кожен з цих методів доцільно застосувати і в процесі вирішення трудового конфлікту, адже вони стосуються кожного виду конфліктної ситуації. )
33.Виховання та розвток особистості
Розвиток особистості — це складний процес, в якому рівні розвитку постійно змінюються. Розвиток пізнавальних психічних процесів, емоцій і почуттів, волі, потреб, інтересів, ідеалів і переконань, свідомості та самосвідомості, здібностей, темпераменту та характеру, вмінь, навичок і звичок перебуває у складній міжетапній взаємодії. Вищі рівні зароджуються на попередніх етапах, але й особливості попередніх вікових етапів виявляються на наступних етапах. Щоб сприяти своєчасному зародженню та успішному розвитку прогресивного, нового у дитини на всіх етапах формування її як особистості, треба знати вікові особливості фізичного та духовного розвитку дитини. Виховання – свідомий соціальний вплив на індивіда з метою підготовки до виконаня тії чи іншої суспільної ролі, формування у нього необхідних для цього якостей. Воно коректує вплив спадковості й середовища з метою реалізації соціальної програми розвитку особистості. Виховання виконує дві основні функції: упорядковує увесь спектр впливів на особистість і створює умови для прискорення процесів соціалізації з метою розвитку особистості. Сила виховного впливу полягає в цілеспрямованості, систематичності та в кваліфікованому керівництві. Слабкість виховання в тому, що воно базується на свідомості людини і вимагає її участі, натомість спадковість і середовище діють несвідомо і підсвідомо. Напрямки виховання: трудове, моральне, національно-громадянське,політичне, правове, екологічне, естетичне, фізичне.
Самовиховання – головна умова формування особистості з метою змінення своєї особи.