
- •1.Предмет і Методи соціології.
- •2.Формування і розвиток особистості
- •3. Передумови зародження соціології.
- •4.Вибірка у соціол. Досліджені
- •6. Аналіз документів
- •7.Структура соціології
- •8 .Опитування як метод збору соціол. Інформації
- •9 Об’єкт і предмет соціології.
- •10 Поняття соціологічного дослідження, та види
- •11.Розвиток укр. Соціології у 20-21ст.
- •13.Зв*язок соціології з іншими науками
- •15.Сучасні концепції соціально-класової структури
- •14. Соціалізація особистості
- •16.Шлюб в Україні
- •17.Зв*язок соціології з суспільними дисциплінами
- •19.Соціологія 19-20 століть
- •20Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •21.Тенденції розвитку соціальної структури суспільства в Україні
- •26.Внутрішньосімейні відносини.Конфлікти в сімї та шляхи їх вирішення
- •22.Соціологія держави
- •23. Сім’я як соціальний інститут
- •25.Соціометричне опитування як метод збору первинної інформації
- •27.Сутність, завдання та категорії соціології праці
- •29.Індустріальна соціологія
- •30 Соціологія міжнародних відносин
- •31. Конфлікти в трудових колективах та шляхи їх вирішення
- •33.Виховання та розвток особистості
- •38.Соціологія політичних рухів і партій
- •34 Теорія соціальної мобільності
- •39.Соціологія управління трудовим колективом: сутність та функції
- •42 Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •43.Керівник у системі управління трудовим колективом
- •45.Соціальна структура сучасного українського суспільства
- •46.Шлюб як об*єкт соціологічного дослідження
- •48. Метод експертної оцінки
- •51. Теорія соціальної стратифікації
- •52. Соціологічна структура особистості.
- •53.Соціальні типи особистостей
- •54. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.
- •55.Модернізація суспільства та її види
- •56. Типи суспільства та шляхи його розвитку
- •57.Поняття побут, його структура і типи
- •59.Структура сім’ї
- •60.Прогрес і регрес у суспільному розвиткові
1.Предмет і Методи соціології.
Соціологія розглядає особистість не крізь призму індивідуально-неповторних властивостей та якостей (це предмет психології), а з позицій соціально-типових рис як суб’єкта розвитку суспільства. Для неї особистість — не тільки частинка малої контактної групи, а й типовий представник певної великої соціальної спільноти, носій властивих їй норм, традицій, цінностей, поглядів і відносин, оскільки вона керується у своїй поведінці передусім набутими та встановленими нормами, а її відносини формуються згідно з соціальними цінностями, правилами, законами. Предмет будь-якої науки — це не явище або предмет чи процес об’єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, яке дає змогу виділити специфічні закономірності розвитку і функціонування об’єкта науки. Предмет соціології — загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів. Предметом соціології є істотні властивості, зв`язки й відношення об`єкта дослідження як цілісного соціального організму, пізнання яких необхідне для вирішення теоретичних і практичних проблем функціонування і розвитку соціальної сфери суспільства. Конт вважав, що соц. - це позитивні знання про сусп. Дюркгейм називав предметом соц. соціальні факти як форми колективної дії і колективного буття, тому предмет соц. - колективне в усіх його проявах. Ковалевський розгляд. соц. як науку про порядок і прогрес людських суспільств. Смелзер трактує соц. як наукове вчення сусп. та сусп. відносин.
Методи в соціології - це способи здобуття, побудови та обгрунтування соц. знань, сукупність прийомів, процедур, операцій емпіричного, досвідного та теор пізнання соц. реальності. Соціологія, вивчаючи суспільні явища, використовує певні методи та прийоми. Вони покликані забезпечити об’єктивність і надійність одержаних результатів. Ось три головні умови реалізації в соціології вимог наукової методології: 1. принцип емпіризму — використання емпіричних процедур з метою встановлення достовірності одержаних у дослідженні фактів та узагальнень; 2. теоретичне обґрунтування (пояснення) одержаних результатів, які дають змогу розкрити причини, що лежали в основі емпіричних фактів, і водночас включити ці факти в систему теоретичного знання; 3. нейтральність соціології, незалежність її від будь-яких заангажованих установ, які зазвичай пропонують різні класи і партії. Соціологія використовує дві основні групи методів: перша група - загальнонаукові методи, до яких належать діалектика, синергетика (вплив випадк факторів), історизм, і друга група - специфічні методи соціології, до яких належать спостереження, опитування (усне, анкетне, інтерв'ю), експеримент, моделювання, соціометрія, аналіз документів та інші. Під час вивчення та аналізу соціальних відносин, явищ і процесів, закономірностей та випадковостей соціального життя суспільства використовуються зазвичай усі загальнонаукові й специфічні методи соціології. Однак кожне конкретне соціальне явище або процес для свого вивчення та аналізу вимагають використання nepeважно тих методів, які забезпечують найбільш глибоке та повне наукове їх обгрунтування й пояснення.