6. Функціональна структура економіки.

7. Галузева структура економіки

Структура економіки - багатопланове поняття, розглядати її можна з різних точок зору, що показують співвідношення різних елементів господарської системи. Звичайно виділяють соціальну, галузеву, відтворювальну, регіональну (територіальну) і зовнішньоторговельну структури.

Галузева структура виражає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки.

Галузеві зрушення на макрорівні, якщо розглядати їх у тривалих історичних рамках, проявлялися спочатку у швидкому росту «первинних галузей» (сільське господарство й добувна промисловість), потім «вторинних» (промисловість і будівництво), а в останній період - «третинних галузей» (сфера послуг).

Господарський комплекс має певну структуру, що передбачає наявність складових частин і зв'язків між ними. Головними його складовими є дві сфери: виробнича сфера, у якій виробляються матеріальні блага, і сфера послуг (невиробнича сфера), яка здебільшого надає послуги населенню.

Ці сфери, у свою чергу, поділяють на галузі національного господарського комплексу, під якими розуміють сукупність підприємсв і установ, що задовольняють однорідні потреби суспільства (промисловість — у промисловій продукції, транспорт — у переміщенні вантажів і перевезенні населення, освіта — у наданні освітніх послуг тощо). Кожна галузь займається певним видом економічної діяльності. Так, сільське господарство — рослинництвом і тваринництвом, будівельна галузь — будівництвом цивільних та промислових об'єктів.

Провідними галузями, що входять до виробничої сфери, є промисловість будівництво, сільське й лісове господарство.

Сферу послуг за значенням у житті суспільства можна поділити на дві важливі групи галузей. Перша покликана забезпечувати матеріальні умови життя населення. Вона охоплює такі галузі, як транспорт, торгівля, готельний і ресторанний бізнес, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління. Друга група сфери послуг покликана задовольняти здебільшого духовні й фізичні потреби населення. Вона охоплює освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу, а також науку, культуру і мистецтво.

Обидві сфери, як і окремі галузі, впливають одна на одну, формуючи галузеву структуру.

8. Територіальна структура економіки.

Територіальна структура економіки передбачає поділ економіки на економічні райони та регіони за їх спеціалізацією та економічним потенціалом. Тому в рамках національної економіки можуть формуватись територіально-виробничі комплекси як сукупність підприємств різних галузей виробництва, які перебувають на певній визначеній території, пов'язані між собою використанням природних і економічних ресурсів, що дозволяє підвищити ефективність цього використання та виконувати різноманітні функції, важливі для розвитку економіки в цілому.

В Україні в процесі природно-історичного та економічного розвитку склалося декілька індустріально-територіальних та аграрно-територіальних комплексів, які в своїй сукупності створюють природно-економічні системи, що виконують різноманітні функції. Сучасна наука пропонує багато принципів раціоналізації і відповідно декілька варіантів групування регіонів України. Так, за одним з підходів виділено вісім таких комплексів: Карпати, Полісся, Поділля, Донбас, Придніпровський, Харківський, Прикарпаття, Причорноморсько-Азовське узбережжя. Спеціалізація цих комплексів на тих чи інших галузях виробництва не означає, що всі інші галузі не розвиваються. Кожний територіально-виробничий комплекс, як правило, мас свою виробничу і соціальну інфраструктуру, забезпечуючи свої потреби в основних видах продукції.

Західна економічна наука пропонує технічну структуру, де поділ здійснюється на групи галузей за участю в стадіях переробки і споживання матеріальних благ і послуг: первинне, вторинне, третинне виробництво.

Первинне виробництво охоплює галузі первинного формування продукту виробництва, а саме: сільське господарство, гірничодобувну промисловість, рибний промисел тощо.

Подальша переробка продукту зумовлює наявність вторинного виробництва - обробна, металургійна, харчова та інша промисловість.

Процес доведення продукту та послуг до споживача визначає третинне виробництво, до якого відноситься оптова і роздрібна торгівля, кредитні установи, страхові контори, транспортні організації та інше.

9. Структура економіки на макроекономічному рівні.

Можливості економічного розвитку визначаються структурою економіки. На макроекономічному рівні основними видами структури є:

відтворювальна;

галузева;

регіональна.

Відтворювальна структура характеризується співвідношенням окремих компонентів валового випуску за вартістю (фондів заміщення, споживання і нагромадження) та за матеріально-речовим складом (засобами виробництва і предметами споживання).

Галузева структура економіки характеризує співвідношення валових випусків окремих галузей, великих народногосподарських комплексів і визначається часткою кожної галузі у загальному валовому випуску.

Регіональна структура характеризує співвідношення випуску по окремих адміністративно-економічних районах.