57. Функції прибутку

Прибуток – грошовий вираз основної частини фінансових накопичень, які створюють підприємствами будь-якої форми власності.

Сутність прибутку як економічної категорії розкривається через функції, які він виконує у господарський діяльності. Основні з них такі: облікова, розподільча, стимулювальна.

Облікова функція прибутку полягає в тому, що він необхідний елемент ціни товару. Отже, як і ціна, прибуток є засобом обліку суспільно необхідних витрат праці, що потрібні для забезпечення розширеного відтворення. Саме такий облік дає змогу визначити оцінку ефективності господарської діяльності підприємства. Тобто, прибуток є економічним показником оцінки господарської діяльності підприємницьких структур.

Розподільча функція прибутку полягає в тому, що через прибуток здійснюється регулювання розподілу ресурсів і доходів між суб'єктами господарської діяльності та галузями економіки.

Стимулювальна функція прибутку полягає в тому, що прибуток використовується як в інтересах суб'єктів підприємництва, так і в інтересах їхніх працівників. Прибуток одночасно є і кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності підприємства, і основним елементом його фінансових ресурсів, які необхідні для забезпечення розширення виробництва, науково-технічного і соціального заохочення працівників, виплати дивідендів, формування резервів тощо.

58. Джерела отримання прибутку

Для більшості підприємств основне джерело прибутку пов'язане з його виробничою та підприємницькою діяльністю. Ефективність його використання залежить від знання кон'юнктури ринку (Кон'юнкту́ра ри́нку — це економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становище основних фірм конкурентів.) та вміння адаптувати розвиток виробництва до постійно мінливої кон'юнктури.

Величина прибутку залежить від правильності вибору виробничого профілю підприємства з випуску продукції (вибір продуктів, що користуються стабільним або високим попитом); від створення конкурентоспроможних умов продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, строки поставки, обслуговування покупців, післяпродажне обслуговування і т.д.) ; від обсягів виробництва (чим більше обсяг виробництва, тим більше маса прибутку); від зниження витрат виробництва.

Крім виробничої та підприємницької діяльності джерелом утворення прибутку підприємства може бути його монопольне становище з випуску тієї чи іншої продукції або унікальності продукту. Це джерело підтримується за рахунок постійного вдосконалення технології, оновлення продукції, що випускається, забезпечення її конкурентоспроможності.

На зміну прибутку впливають дві групи факторів: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх факторів відносяться природні умови; транспортні умови; соціально-економічні умови, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків; ціни на виробничі ресурси та ін

Внутрішніми факторами зміни прибутки можуть бути основні фактори (обсяг продажів, собівартість продукції, структура продукції і затрат , ціна продукції); неосновні фактори, пов'язані з порушенням господарської дисципліни (неправильне встановлення цін, порушення умов праці і якості продукції, що ведуть до штрафів і економічних санкцій та ін.)

При виборі шляхів збільшення прибутку орієнтуються в основному на внутрішні фактори, що впливають на величину прибутку. Збільшення прибутку підприємства може бути досягнуто за рахунок збільшення випуску продукції; поліпшення якості продукції; продажу зайвого устаткування та іншого майна або здачі його в оренду; зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу; диверсифікації виробництва; розширення ринку продажу і т.д.

59. Індивідуальне відтворення