- •1. Поняття економіки. Головна функція економіки.
- •3. Завдання та система економічних наук.
- •4. Рівні дослідження економічних питань
- •5. Методи дослідження економічних питань.
- •6. Функціональна структура економіки.
- •7. Галузева структура економіки
- •8. Територіальна структура економіки.
- •10. Відмінності економічних законів і їх класифікація.
- •II. Закони різних сфер суспільного відтворення:
- •11. Суть економічних законів.
- •12. Суть і роль потреб в економічному розвитку.
- •13. Структура потреб.
- •14. Взаємозв’язок потреб і виробництва
- •15. Суть і види економічних інтересів.
- •16. Суть і структура економічних ресурсів.
- •17. Суть і структура чинників виробництва.
- •18. Економічний продукт.
- •20. Загальна схема відтворення.
- •21. Типи економічних відносин.
- •22. Характеристика організаційно-економічних відносин
- •23. Власність як економічна категорія.
- •24. Форми власності та їх характеристика.
- •25. Напрямки розвитку відносин власності.
- •26. Сутність та особливості натурального господарства
- •29. Товар і його властивості
- •30. Визначення сутності грошей. Функції грошей.
- •31. Історія виникнення грошей.
- •32. Сучасні види грошей
- •33. Грошові системи та їхні типи
- •34. Грошові агрегати.
- •35. Суть і функції ринку
- •36. Принципи ринкової економіки.
- •37. Інститути, які необхідні для нормального функціонування ринку.
- •38. Класифікація ринків
- •39. Ринкова інфраструктура
- •40. Держава і ринок
- •41. Попит.
- •42. Пропозиція.
- •43. Ринкова рівновага
- •44. Еластичність попиту і пропозиції.
- •45. Сутність та функції конкуренції
- •46. Способи здійснення конкурентної боротьби
- •49. Антимонопольне законодавство та регулювання економіки
- •50. Суть виробництва
- •52. Виробнича функція
- •53. Витрати виробництва.
- •54. Доходи
- •1.3А рівнем формування:
- •2. За суб'єктами привласнення:
- •4. Для аналізу діяльності підприємства (фірми) використовують такі форми доходу:
- •5. Залежно від включення доходу в ціну товару;
- •56. Сутність прибутку
- •57. Функції прибутку
- •58. Джерела отримання прибутку
- •60(72). Кругооборот і оборот фондів
- •61. Сутність підприємництва та підприємницького середовища
- •63. Види підприємництва
- •64. Форми підприємництва
- •65. Порівняльна характеристика об’єднань підприємств
- •66. Ринок праці і механізм його функціонування
- •67. Заробітна плата та її форми. Номінальна і реальна заробітна плата
- •68. Ринок невідтворних ресурсів
- •69. Земельні і рентні відносини
- •70. Визначення ціни землі
- •71. Ринок інвестиційних ресурсів
- •73. Час обігу виробничих фондів. Основні і оборотні фонди підприємства
- •74. Знос основних фондів підприємства. Амортизаційні відрахування, їх функціональна роль і способи начислення.
- •75. Фінансовий ринок
- •83. Наслідки економічного зростання
- •86. Державне регулювання макроекономіки
- •87. Змішана система управління макроекономікою
- •88. Сутність, види, вимір безробіття
- •89. Поняття та шляхи стимулювання зайнятості
- •90. Інфляція: сутність, аналіз чинників та антиінфляційних заходів
- •91. Державний бюджет та його структура
- •92. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та підходи до регулювання
- •93. Характеристика міжнародних економічних відносин.
- •94. Характеристика глобальних економічних проблем.
- •95. Економіка європейських держав
- •96. Економіка сша
- •97. Канада у міжнародних економічних відносинах
- •98. Економіка держав Латинської Америки та Азії
- •99. Японська економіка
- •100. Економіка країн Африканського континенту
50. Суть виробництва
Виробництво складає вихідний пункт і першу ознаку економічної діяльності людей. Виробництво - це процес взаємодії людини з природою з метою створення матеріальних благ та послуг, які потрібні для існування та розвитку суспільства. Історично воно пройшло тривалий шлях розвитку від виготовлення найпростіших продуктів до виробництва найскладніших технічних систем. У процесі виробництва не тільки змінюється спосіб та вид виготовлення благ та послуг, але відбувається і моральне вдосконалення самої людини. Будь-яке виробництво є процесом суспільним і безперервним. Люди не можуть перестати виробляти тому, що вони не можуть перестати споживати.
Поняття "виробництво" знаходить свій прояв в словосполученні "суспільне виробництво".
Процес виробництва здійснюється не ізольованими суб'єктами господарювання, а в суспільстві, в системі суспільного поділу праці. Навіть окремий ремісник чи фермер, вважаючи, що він діє цілком незалежно, насправді пов'язаний тисячами господарських ланцюжків з іншими людьми.
Навіть метод Робінзонади, коли розглядається економічна діяльність окремої людини (один із широко застосовуваних методів дослідження в економічній теорії), що живе на незаселеному острові, не суперечить твердженню про суспільний характер виробництва. Робінзонада допомагає краще усвідомити механізм раціональної економічної поведінки окремої людини, але цей механізм не перестає діяти, якщо від моделі Робінзона ми переходимо до реалій суспільного виробництва.
51. Поняття, що характеризують господарську діяльність
52. Виробнича функція
В теорії виробництва традиційно використовується двофакторна виробнича функція вигляду Q= f (L, K), яка характеризує залежність між обсягом випуску (Q) і кількістю застосованих ресурсів праці (L) та капіталу (K).
Виробнича функція — це технічне співвідношення між кількістю ресурсів, що використовуються виробниками, і обсягом виробленої на цій основі продукції. Виробничу функцію може бути використано як на макроекономічному рівні, де вона відображає залежність сукупного обсягу виробництва у грошовому виразі, так і на мікроекономічному рівні.
На мікроекономічному рівні кожна фірма має свою, відмінну від інших суб'єктів господарювання виробничу функцію. У той же час виробнича функція може бути застосована до окремих галузей, видів виробництва і навіть до виробництва окремого підрозділу підприємства.
Як правило, виробнича функція має теоретичне значення, але не позбавлена й практичного застосування. Її широко використовують економісти для оцінки окремих ресурсів, що забезпечують економічне зростання. Першим варіантом у цьому плані була так звана виробнича функція Кобба — Дугласа, змістом якої є аналіз залежності обсягу виробництва від використання двох основних ресурсів — капіталу і праці.
Подальший розвиток теорії виробничої функції відбувався в напрямі аналізу такого фактора, як час. Аналіз використання цього фактора означав процес переходу від статистичних оцінок моделі виробничої функції Кобба — Дугласа до динамічної оцінки з урахуванням впливу технічного прогресу на обсяг виробленої продукції, у подальшому найбільші досягнення в дослідженні функції належать американським економістам Р. Солоу та Е. Денісону.
Р. Солоу розрахував показник, що характеризує матеріальність технічного прогресу і відображає ефективність нових інвестицій у зв'язку зі значними технічними й технологічними змінами у виробничому процесі.
Е. Денісон дослідив показник не матеріалізованого технічного прогресу, що відображає якісні зміни в економіці як наслідки не інвестованих витрат. Розвиток технічного прогресу відповідно до цієї концепції можливий за рахунок підвищення рівня освіти, кваліфікації персоналу, кращої організації праці та ін.
Отже, виробнича функція свідчить, що існує багато варіантів виробництва певного обсягу продукції за рахунок певного набору факторів виробництва. Поліпшення технологічних параметрів, що максимально збільшують обсяг виробництва певного виду продукції, завжди відображається у новій виробничій функції.
Виробничу функцію можна застосовувати для обчислення мінімальної кількості витрат, необхідних для виробництва будь-якого обсягу продукції. Співвідношення набору факторів виробництва і максимально можливого обсягу продукції, виробленої внаслідок цього набору факторів, і розкриває сутність виробничої функції.