8. Порядок виконання рішень ксу. Прийняття рішень та надання висновків.

Акти, які приймаються під час розгляду справ на пленарних засіданнях КСУ є рішення та висновки, а актами які виносяться процесуальні та протокольні ухвали КСУ. КСУ приймає рішення та дає висновки іменем України. Рішення та висновки приймаються на закритій частині пленарного засідання КСУ за участі суддів КСУ які брали участь у розгляді справ.

На закриту частину заідання вноситься проект рішення або висновку підготовлений суддею доповідачем. На закритій частині пленарного засідання КСУ судді вільно викладають свої думки з питань, що обговорюються, при чому тривалість і кількість виступів суддів не обмежується. Якщо до проекту рішення або висновку є пропозиції та поправки суддів - вони голосуються "кожна окремо". Після цього голосується проект рішення або висновку в цілому. Голосування відбувається поіменно шляхом опитування суддів КСУ.

Закрита частина пленарного засідання КСУ стенографується і протоколюється, однак у протоколі закритої частини не фіксується висловлення суддями думки щодо рішень та висновків, а закріплюється тільки питання, яке ставилося на голосування і результати голосування. При голосуванні за рішення або висновок судді КСУ, які брали участь у розгляді справи не мають права утриматися від голосування.

Після голосування протягом семи днів судді КСУ незалежно від того чи голосували вона "за" чи "проти" рішення зобов'язані його підписати. Однак, якщо суддя КСУ не погоджується зі змістом прийнятого рішення або із аргументами які були покладені в основі його прийнятття - він може висловити окрему думку до рішення або висновку. Окрема думка судді КСУ не є нормативним актом, однак вона є невід'ємною частиною рішення або висновку і завжди публікується разом із ним.

Рішення і висновки КСУ є остаточними і не підлягають оскарженню. Протягом наступного робочого дня після їх підписання рішення та висновки оприлюднюються на фоіційному сайті КСУ та направляються Президенту, Верховній Раді та КМУ. Рішення та висновки рівною мірою є обов'язковими для виконання. Вони опубліковуються у віснику КСУ та в офіційних друкованих виданнях.

Якщо після прийнятті рішення або висновку Конституційний Суд виявляє нові обставини по справі, що не були предметом його розгляду - він відкриває нове провадження у справі.

Якщо існує необхідність КСУ безпосереньо у своєму рішенні чи висновку може визначити порядок і строки їх виконання, а також покласти на державні органи обов'язок щодо забезпечення виконання. КСУ також має право також вимагати від цих органів письмове підтвердження виконання рішення або висновку. Не виконання судового рішення або висновку КСУ тягне за собою відповідалність.

Конституційний суд після офіційного оприлюднення рішення чи висновку може з власної ініціативи або за заявою однієї із сторін провадження виправити допущенні у рішенні або висновку неточності та технічні описки, крім того, за клопотанням сторони конституційного провадження КСУ може роз'язснити свої ріешння чи висновки.

Місцеве самоврядування в Україні

1. Поняття.

2. Принципи та система.

3. Місцеві вибори як основна формаздійснення територіальними громадами права на місцеве самоврядування.

4. Порядок скликання, підготовки і проведення сессій місцевих рад.

5. Порядок діяльності, підстави та порядок припинення повноважень сільських селищних міських видів.

6. Голова районної, обласної районної в місці ради.

7. Виконавчі органи сільських селищних міських рад. Секретар сільскої селищної ради.

8. Організація роботи комісії місцевих рад та інших допоміжних органів.

9. Організація роботи депутатів місцевих рад.

10. Порядок підготовки та прийняття актів місцевих рад.

11. Відносини місцевих рад з місцевими державними організаціями.

Пункт 15 ч.1 ст.91 КУ визначає те що засади місцевого самоврядування встановлюються лише законами України: ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"; "Про службу в органах місцевого самоврядування"; "Про статус депутатів місцевих рад"; "Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських селищних міських голів"; "Про столицю України - місто-герой Київ".

1.

Місцеве саморядування - це, відповідно до ч.1 ст.140 КУ, право територіальної громади, тобто жителів села чи добровілного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сел, селищів самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах конституції і законів України.

Міжнародним стандартом ратифікованим Україною є "Європейська хартія" ратифікована Україною у 1997 році.

Відповідно до ЗУ "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється безпосередньо через органи місцевого саморядування до яких віднесені сільські селищні органи, спільні інтереси територіальних громад та їх виконавчі органи представляють районні та обласні ради. Громадяни реалізують своє право на місцеве саморядування за належністю до територіальної громади.

В теорії конституційного права найбільш поширені такі моделі місцевого самоврядування:

- державницька - в основі якої лежить ідею передачі центральної владою окремих повноважень на місцевий рівень. Прихильники цієї теорії як спосіб здійснення функцій держави за допомогою недержавних суб'єктів. Ця теорія поширена в Європі (витоки з магдебурзького права)

- громадівська - громади є самостійним джерелом піблічної влади, яка належить не державі, а є самостійною (США).

- тероія муніціпального дуалізму - виходить із того, що органи місцевого спмоврядування незалежні від держави лише у місцевих справах, тоді як у політичній сфері ці органи виконують державні функції і повноваження.

Звідси походить ідея ділити повноваження місцевого самоврядування на власні і делеговані.