Конституційне Право

Тема: Законодавчий процес

1. Законодавча процедура (поняття)

2. Законодавча ініціатива, попередній розгляд законопроектів

3. Розгляд і прийняття законопроектів за процедурою трьох читань

4. Порядок підписання і оприлюднення (промульгації) законів

5. Повторний розгляд верховною радою законів повернених президентом

6. Процедура внесення змін до КУ України

1. Законодавча процедура

Законодавча процедура - не визначено у законодавстві, у зв'язку із чим, слід розмежувати його з поняттями правотворчість законотворчість. При цьому слід мати на увазі, що законодавча функція в першу чергу належить народу України. Так відповідно до рішення КСУ від 16.04.2008 #6-рп /2008 народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади, здійснює своє волевиявлення через всеукраїнський референдум за ініціативою народу на якому може приймати закони та вносити до них зміни, крім тих законів, прийняття яких на референдумі не допускається. Таким чином законодавча функція притаманна українському народу, а вже потім ВР, яка має реалізовувати цю функцію від імені укр народу.

Розмежування понять законодавчої процедури і законотворчості дає підстави зробити висновок, що законотворчість є більш широким поняттям і передбачає не лише діяльність пов'язану із прийняттям закону, а й аналіз тих питань, що потребують законодавчого регулювання та підготовку законопроектів. В свою чергу законотворчий процес є складовою правотворчого процесу. Слід також розмежовувати законодавчий і законопроектний процеси, оскільки законодавчий процес значною мірою наділений політичним характером, тоді як законопроектний процес ґрунтується переважно на науково-теоретичних розробках. Щодо співвідношення законодавчого процесу і законодавчої процедури, то в літературі відсутня єдина позиція (в законодавстві це питання не врегульовано). Вважається що з філологічної точки зори відмінності між цими поняттями не має, але в науці законодавча процедура є формою впорядкування законодавчого процесу.

Законодавча процедура включає такі стадії (за регламентом):

1) внесення законопроектів через вияв законодавчої ініціативи

2) розгляд і прийняття законопроектів за процедурою 3 читань

3) підготовка прийнятих законів до направлення на підпис президенту

4) підписання і оприлюднення закону

Законодавчий процес поділяється на види:

1) конституційний процес - процес внесення змін до КУ

2) звичайний законодавчий процес, що визначає порядок прийняття зміни та втрати чинності законами та іншими нормативними актами.

2. Законодавча ініціатива, суб'єкти.

Розробниками законопроектів можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи, однак вносяться вони на розгляд верховної ради лише від імені суб'єктів законодавчої ініціативи. Відповідно до ч.1 ст.93 суб'єктами законодавчої ініціативи є Президент України, народні депутати, Кабінет Міністрів та Національний Банк

Відповідно до рішення КСУ від 17.05.2001 #5-рп/2001 суб'єкти права законодавчої ініціативи можуть подавати законопроекти з будь-якого питання, крім тих законопроектів, які відповідно до КУ можуть вносити тільки окремі суб'єкти законодавчої ініціативи. Відповідно до ст.89 регламенту ВРУ визначено суб'єктів які можуть подавати. Кабмін має виключне право на внесення закону «Про державний бюджет». Тільки президент або кабмін можуть вносити проект закону про обов’язковість міжнародних договорів. Проекти резолюцій, декларацій, звернень та заяв вносять тільки народні депутати України. Відповідно до рішення КСУ від 13.01.2009 #1-рп/2009 право подавати до ВРУ проекти законів про внесення змін про державний бюджет можуть всі суб'єктів законодавчої ініціативи.

Відповідно до частини 2 ст.93 КУ законопроекти визначені президентом України як невідкладні розглядаються ВРУ позачергово. Відповідно до рішення КСУ 28.03.2001 #2-рп/2001 невідкладними є такі законопроектами, які мають бути терміново включені ВРУ до порядку денного сесії раніше інших законопроектів на всіх стадіях законодавчого процесу.

Відповідно до ст.101 Регламенту невідкладними є також законопроекти які визначені як такі Верховною Радою. Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до ВРУ проектів законів, постанов, проектів інших актів Верховної Ради, пропозицій до законопроектів, поправок до законопроектів.

Законопроекти це проекти законів, а також постанов ВРУ, що містять положення нормативного характеру.

Проект іншого акту - це проекту постанов резолюцій, декларацій, звернень та заяв, що випливають з установчих, організуючих, контрольних та інших функцій ВРУ.

Проект нормативно-правового акту - має нормативний характер

Пропозиції - це внесення змін до змісту та структури законопроекту, що готується на друге читання.

Поправка - це внесення технічних змін до тексту законопроекту може бути внесено до законопроекту, що готується до 2 чи 3 читання, або усно під час розгляду законопроекту на другому читанні.

Законопроект подається до ВРУ за підписом особи, яка має право законодавчої ініціативи, або представляє орган, що таким правом наділений.

Ініціатор внесення законопроекту має право на доповідь щодо нього на засіданні ВРУ комітету ВРУ, або тимчасової спеціальної комісії. Законопроект про внесення змін до закону не може поєднуватися зі змінами до КУ. Законопроект може передбачати внесення змін лише до тексту первинного законодавчого акту.

Кожен законопроект має містити положення про набрання ним чинності. Якщо законопроект передбачає внесення змін до інших законів, про це має бути зазначено у перехідних положеннях, або в окремому законопроекті. Там же має зазначатися за необхідністю чи потребує законопроект прийняття інших законів.

Реєстрацію законопроектів у ВРУ здійснює апарат ВРУ. До такого законопроекту подається:

1) проект постанови, яку у ВРУ пропонується прийняти за результатами розгляду законопроекту.

2) список авторів законопроекту

3) пропозиція щодо кандидатури доповідача

4) пояснювальна записка до законопроекту

Крім того до законопроекту можуть додаватися фінансово-економічне обґрунтування якщо законопроект у разі його прийняття вплине на дохідну чи видаткову частину державного бюджету. Якщо вноситься законопроект, який потребує затвердження на референдумі - ця обставина потребує затвердження на референдумі.

Якщо законопроектом пропонується внести зміни до вже існуючого закону, він подається у вигляді порівняльної таблиці. Якщо законопроект вноситься за погодженням з органами виконавчої судової влади до нього додається таке погодження.

Законопроект реєструється в апараті ВР, в якій вносять усі зареєстровані законопроекти до комп’ютерної бази даних. Протягом 5 днів після реєстрації законопроект направляється головою ВР, або одним з його заступників в комітет, який відповідно до предмету відання комітетів визначається як головний с підготовки законопроект, а також до комітету з питань бюджету та до комітету з питань регламенту.

!Постанова верховної ради про перелік комітетів та їх предмет відання!

Протягом 30 днів головний комітет розглядає законопроект і ухвалює рішення щодо доцільності його включення до порядку денного засідання ВР. Підставами для повернення законопроекту без його включення до порядку денного є такі:

1) висновок комітету з питань конституційного права про те що законопроект протиречить КУ.

2) висновок комітету з питань регламенту про те що законопроект оформлений чи зареєстрований з порушенням вимог регламенту або інших законів.

3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування, якщо головний комітет наполягає на його наявність.

4) наявність прийнятого в першому читанні якщо внесений проект є альтернативний.

5) відхилення на поточній сесії ВР , положення якого дослівно або по суті повторюють даний законопроект.

Суб'єкт законодавчої ініціативи може повторно подати на розгляд ВР такий законопроект за умови усунення недоліків, що стали причиною для повернення законопроекту.

В окремих випадках над законопроектом може працювати не головний комітет, а спеціально створена для цього тимчасова спеціальна комісія, яка буде мати права головного комітету.

В законодавчому процесі законопроект може бути 1) знятий з розгляду; 2) бути відхиленим; 3) бути відкликаним; 4) вважатися відкликаним.

Знятими з розгляду є такі законопроекти:

- які не прийняті ВР попереднього скликання першого читання; ці законопроекти не розглядаються ВР наступного скликання.

- зняті з розгляду, які за рішенням ВР втратили свою актуальність;

- всі інші альтернативні законопроекті, якщо один із альтернативних законопроектів прийнятий ВР за основу

- відхилені і відкликані.

Відкликані - зняті з розгляду суб'єктом законодавчої ініціативи, до включення такого законопроекту до порядку денного. За рішенням ВР до його прийняття в першому читанні, якщо законопроект вже включений до порядку денного. Вважаються відкликаними законопроекти не прийняті ВР до закінчення строку її повноважень в першому читанні. Ті законопроекти, які відкликані суб'єктом їх внесення, або якщо повноваження таких суб'єктів припиненні достроково, вважаються відкликаними.

Відхилений законопроект, це той законопроект, який не отримав на свою підтримку необхідної кількості голосів. Такий законопроект не може бути внесений на поточні чи наступні позачергові сесії ВР.

На пленарному засіданні ВР можуть розглядатися лише ті законопроекти, які включені до порядку денного сесії. Для кожного законопроекту ВР веде справу законопроекту. Всі зареєстровані законопроекти протягом 5 днів надаються народним депутатам. Протягом 30 днів після ухвалення висновку головного комітету, або тимчасової спеціальною комісією головної ради розглядається питання про включення законопроекту до порядку денної сесії. Протягом 14 днів, після надання депутатам може внесений альтернативний законопроект. Альтернативними вважаться законопроекти, які регулюють одне й те саме питання та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин. Якщо законопроект прийнятий в першому читанні, внесення до нього альтернативних законопроектів не допускається. Після включення законопроекту до порядку денного сесії, за рішенням голови ВР, або його заступників чи голови комітету законопроект відправляється на наукову юридичну та інші види експертиз на розсуд зазначених суб'єктів.

!Науково-експертні висновки!

Також хочуть віднести до суб'єктів законодавчої ініціативи омбуцмана.