Висновки

Темою курсової роботи є статистичне вивчення реалізації молока. Було досліджено залежність виручки від реалізації від формуючих факторів: ціни реалізації та кількості реалізації. Для проведення статистичного дослідження нам було представлене проектне завдання із вихідною інформацією.

В першому розділі роботи ми висвітили основні теоретичні положення статистики сільського господарства, сформулювали її завдання, предмет, методи вказали на систему статистичних показників в галузі тваринництва.

В другому розділі ми провели статистичне групування, сформували ряди розподілу, порахували показники середніх величин та варіації . При цьому ми використовували значну кількість теоретичного і практичного матеріалу з підручників та посібників.

Згрупувавши області України за кількістю реалізованої продукції та ціною реалізації, ми бачимо, що утворилось п’ять груп, в яких ми визначили кількість господарств, що входять до кожної із них, а також визначили величину інтервалу та верхні і нижні межі груп.

За проведеним групуванням бачимо, що вісім областей реалізовують молоко в найнижчих обсягах від 120,5 до 183,4 тис. тонн, тобто знаходяться в першій групі. Решта областей розподілилася майже рівномірно по інших чотирьох групах. Величина інтервалу в групах становить 62,9 тис. тонн.

Найнижчу ціну реалізації молока, яка коливається в межах 954,6 до 1003,4 грн. мають 14 областей, що віднесені до групи 1 і частка її в розрахованій структурі складає 56%. Найвищу ціну 1198,4 грн має лише одна область, а це 4%. Отже, в цілому бачимо, що 14 та 9 областей (група 1 та 2) мають найбільшу частку в структурі 56 та 36% і ціна є найнижчою. До решти груп віднесені лише дві області і їх питома вага склала 8%.

При статистичному групуванні даних кожну групу характеризують системою показників, які мають повний зв’язок і взаємозалежність з групувальною ознакою. Якщо ж виділені групи характеризують не системою показників, а лише кількістю одиниць, що відносяться до кожної групи, то дістають ряди розподілу.

Графічно дискретний ряд розподілу зображується у вигляді полігону, а варіаційний з рівними інтервалами — гістограми.

Середня величина є узагальнюючою мірою ознаки, що варіює, у статистичній сукупності. Показник у формі середньої характеризує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. Середня кількість продажу молока становить 258 тис. тонн, а середня ціна реалізації дорівнює 1008 грн за тонну.

За даними розрахунків нами встановлено: по кількості реалізації мода дорівнює 162,4 тис. тонн, це означає, що саме це число найчастіше зустрічається в даному варіаційному ряді, медіана дорівнює 252,6 тис. тонн і означає, середину даного варіаційного ряду. За ціною встановлено моду 990,6 грн, медіану 998,2 грн.

В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки щільно групуються навколо центра розподілу, в інших — значно відхиляються. Чим менші відхилення, тим однорідніша сукупність, а отже, тим більш надійні й типові характеристики центра розподілу, передусім середня величина. Вимірювання ступеня коливання ознаки, її варіації — невід’ємна складова аналізу закономірностей розподілу. Коефіцієнт варіації за кількістю характеризує відносну міру варіації і показує, що окремі варіанти відхиляються від середньої на 35,6%. Представлена сукупність неоднорідна і варіація велика. Коефіцієнт варіації ціни становить 4,33% і показує, що відхилення варіантів складає 4,33% і це означає, що представлена сукупність однорідна і варіація слабка.

В третьому розділі ми проводили кореляційно – регресійний аналіз. Провівши відповідні розрахунки ми встановили рівняння кореляційного зв’язку між кількістю реалізації та виручкою і воно має вигляд: Ух = 1,8+1,06х.

В досліджуваній сукупності областей зі збільшенням кількості реалізації сума виручки в середньому зростає на 1,06 млн. грн.

Для встановлення щільності зв’язку ми розрахували коефіцієнт кореляції між кількістю і виручкою становить 0,978. Він близький до одиниці і це є свідченням щільного зв’язку між досліджуваними показниками, а його додатне значення про прямий зв'язок між ними.

Коефіцієнт детермінації показує на скільки результативна ознака залежить від впливу факторної і виражається у відсотках. Виручка від реалізації молока в досліджуваній сукупності на 95,6% залежить від обсягів реалізації молока.

Рівняння кореляційного зв’язку між ціною реалізованого молока та виручкою має вигляд: Ух = 109,1+0,15х.

В досліджуваній сукупності областей зі збільшенням ціни реалізації сума виручки в середньому зростає на 0,15 млн. грн. Коефіцієнт кореляції = 0,426.далекий до одиниці і це є свідченням нещільного зв’язку між досліджуваними показниками, а його додатне значення про прямий зв'язок між ними

Коефіцієнт детермінації 18,1%, тобто виручка від реалізації молока в досліджуваній сукупності на 18,1% залежить від середньореалізаційної ціни молока.

На основі знайдених параметрів записуємо рівняння регресії: Ух =-412,7 + 0,79а₁ +0,45 а_2.Із підвищенням кількості реалізованого молока на одиницю виручка від реалізації зростає на 0,79 млн грн при умові, що друга факторна ознака елімінована, тобто зафіксована на постійному середньому рівні. Із підвищенням ціни реалізації на одиницю виручка зростає на 0,45 млн. грн., при умові, що перша факторна ознака елімінована.

Розрахувавши множинний коефіцієнт кореляції, ми бачимо, що він становить 0,98, а це означає, що зв'язок між виручкою від реалізації та сукупністю факторних ознак є тісним та прямим.

Коефіцієнт детермінації показує, що варіація виручки від реалізації молока в заданому варіаційному ряді на 96% зумовлена варіацією кількості реалізованої продукції та ціною молока.

Коефіцієнт рангової кореляції зв’язку кількості реалізації і виручки становить 0,986 і це свідчить про наявність прямого досить високого рівня зв’язку між кількістю реалізованого молока та виручкою від його реалізації. Коефіцієнт рангової кореляції зв’язку ціни реалізації та виручки дорівнює 0,011 і це свідчить про наявність прямого і слабкого рівня зв’язку між ціною молока та виручкою від його реалізації.

Отже, доведено, що у варіаційному ряді представленому у проектному завданні спостерігається тісний зв'язок між першою факторною ознакою і результативною, тобто кількістю реалізації та виручкою від реалізації молока.